Постанова 4824 № 760/3500/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №760/3500/23 Головуючий у І інстанції - Кушнір С.І. апеляційне провадження №22-ц/824/16334/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Журби С.О., Яворського М.А. розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, установив: У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та позбавлення батьківських прав, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30 червня 2023 року остаточно просила: - стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 євро щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до повноліття дитини; - позбавити батьківських прав відповідача щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 березня 2023 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі з призначенням підготовчого судового засідання. 04 липня 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батькові, який проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, у якому просив: - зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в т.ч. не блокувати у мобільному телефоні та планшеті дитини контактний номер телефону батька та повідомляти батька про стан здоров`я дитини, місцезнаходження та вирішувати всі питання спільно, які стосуються виключно дитини; - визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : відео спілкування шляхом застосування мобільних застосунків «Viber», «Telegram», «WhatsApp» щодня протягом 20 хвилин з 19-00 год. по 19-20 год. за київським часом, із завчасним погодженням мобільного застосунку, який використовуватиметься, за 2 години до дзвінка; 45 днів на канікулах влітку, починаючи з 01 липня по 15 серпня включно, з можливістю возити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок та оздоровлювати. У разі, якщо батько - ОСОБА_1 не знаходиться на території України, в період літніх канікул, передавати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_4 , для перетину кордону з дитиною та передачі дитини батькові, в подальшому батько забезпечить повернення дитини разом з бабусею до України. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 бажає брати активну участь у вихованні своєї дитини, піклуватися про сина та допомагати йому матеріально, вважає, що таке спілкування сприятиме нормальному розвитку малолітньої дитини. Зазначає, що ним створені усі умови для повноцінного розвитку та комфорту сина. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року відмовлено у прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 та повернуто зустрічний позов заявнику. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не навів аргументів, що обидва позови не взаємопов`язані, виникають з різних правовідносин або що задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Крім того, вказує, що прийняття судом зустрічного позову та об`єднання його з позовом ОСОБА_2 дасть можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Просив суд, скасувати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення про прийняття зустрічного позову та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Однак суд першої інстанції прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права. Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги за зустрічним позовом та за первісним позовом мають відмінний предмет доказування та виникають із різних матеріально-правових підстав, а вимоги за позовами не передбачають зарахування чи виключення задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Проте з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав. Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ст.ст.123 - 126 ЦПК України 2004 року. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (ч.1 ст.123 ЦПК України 2004 року, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред`явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (ч.1 ст. 34 ЦПК України 2004 року). Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову. Враховуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Таким чином, вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову суд з`ясовує такі питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю чи частково задоволення зустрічного позову. Згідно зі ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд первісного позову взаємопов`язаний з розглядом зустрічного позову, оскільки вони виникли з одних правовідносин, що стосуються їх прав та обов`язків з виховання та утримання дитини. Правовий аналіз змісту позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, та поданого ОСОБА_1 зустрічного позову до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батькові, який проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, свідчить про те, що обидва позови взаємопов`язані та поєднані спільним предметом спору, який виник з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору. При цьому, прийняття судом зустрічного позову та об`єднання його з первісним позовом дасть можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однаковими обставинами. Крім того, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Проте суд першої інстанції на наведене не звернув уваги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічного позову постановлена з порушенням норм процесуального права і таке порушення норм процесуального права перешкоджає подальшому провадженню у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді С.О. Журба М.А. Яворський