Постанова 4809 № 392/1339/22

ПОСТАНОВА Іменем України 25 грудня 2023 року м. Кропивницький справа № 392/1339/22 провадження № 22-ц/4809/1339/23 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Мурашка С. І., Чельник О. І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2023 року у складі головуючого судді Кавун Т. В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 15.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за договором позики №3328849 у розмірі 20308,42 грн та за договором позики №2019638 в розмірі 4645,50 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.01.2021 між ТОВ «Фінансова компанія "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3328849. Договір позики підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача. Згідно з п.1 Договору позики, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" зобов`язалось передати відповідачу у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача, а відповідач зобов`язався повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" плату (проценти) від суми позики. 14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників № 3 від 16.08.2021 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 3328849 в сумі 20308,42 гривень, з яких: 6500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 13808,42 гривень сума заборгованості за відсотками. Крім того, 30.03.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" та відповідачем було укладено договір позики № 2019638, який підписано електронним підписом відповідача, договір відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на його номер телефону, про що свідчить п. 9 Договору позики, реквізити та підпис сторін. Згідно з п. 2.1. Договору позики, позивач передає відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач приймає на себе обов`язок повернути таку суму грошових коштів та сплатити позивачу проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору. Відповідно до п.п. 2.6. Договору позики, позика надається відповідачу шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позивачем для цієї цілі в Особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом 3 днів з дати підписання Договору. Між ТОВ "МАНІФОЮ" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №11-08/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "МАНІФОЮ" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників від 11.08.2021 до договору факторингу № 11-08/2021 від 11.08.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2019638 в сумі 4645,50 гривень, з яких: 1500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 2388,00 гривень сума заборгованості за процентами за користування позикою; 757,50 гривень сума заборгованості за процентами на прострочену позику. Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 3328849 від 05.01.2021 в сумі 20308,42 гривень, з яких 6500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 13808,42 гривень - заборгованість за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 2019638 від 30.03.2021 в сумі 4645,50 гривень, з яких 1500,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 3145,50 гривень - заборгованість за відсотками. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щоміж відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", як первісним кредитором, в електронній формі 05.01.2021 укладено договір позики за №3328849, та 30.03.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ" укладено договір позики за №2019638. В свою чергу, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів", на підставі договору факторингу від 14.06.2021 за №14/06/21 набуло права вимоги на погашення заборгованості за вказаними договорами позики. Суд дійшов висновку, що оскільки відповідачльримав кошти на умовах договорів позики, належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за цими договорами позики, тому є підстави для примусового стягнення заборгованості на користь позивача. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Представник відповідача адвокат Неверчак Є. Б. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення суду, яким позовну заяву задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 6500 грн - заборгованість за основною сумою боргу за договором позики №3328849 від 05.01.2021 та 1500 грн - заборгованість за основною сумою боргу за іншим договором позики №2019638 від 30.03.2021. Зазначив, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Відповідач з 25.02.2022 по теперішній час проходить військову службу у Збройних Силах України. Відповідач допустив прострочку з повернення кредиту через застосування в країні карантинних обмежень пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом. Відповідач мав намір закрити заборгованість та зателефонував до кредитора, щоб дізнатись про суму заборгованості. По телефону йому було повідомлено, що сума заборгованості становить 18000 грн. Відповідач телефоном висловив незгоду з розміром заборгованості та попросив надіслати йому письмові примірники договору та повний розрахунок заборгованості за договором кредиту, проте письмового розрахунку заборгованості і примірника кредитного договору від кредитора не отримав. Відповідач не погоджується з нарахованими відсотками за користування кредитними коштами, оскільки такі умови договору є несправедливими та непропорційно великими. Зазначає, що у березні 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Однією з головних змін вказаного Закону стало скасування штрафів та будь-яких санкцій за прострочення сплати щомісячних платежів за кредитом та заборона на збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором. Таким чином, держава звільнила позичальників від відповідальності за прострочені грошові зобов`язання. Вказані зміни діють на період воєнного стану та протягом тридцяти днів з дня його закінчення. Законом №2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону №1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення. Відтак, позичальники не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочить зобов`язання за кредитом: - у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; - кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки; - всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню. Тому є неправильним стягнення із відповідача за договором позики №3328849 від 05.01.2021 -13808 грн 42 коп, як заборгованість за відсотками та за іншим договором позики №2019638 від 30.03.2021 - 3145 грн 50 коп, як заборгованість за відсотками. При обчисленні заборгованості не було враховано, що п.6 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Пунктом 1 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину тазапровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19,спричиненої коронавірусом " установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом (далі - СОVID-19), з 19 грудня 2020 р до 1 жовтня 2021 р на території України карантин, продовживши дію карантину,встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУШ-19, спричиненої коронавірусом" (Офіційний вісник України, 2020 р, № 23, ст. 896, №30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом " (Офіційний вісник України, 2020 р, № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом " (Офіційний вісник України, 2020 р, № 63, ст. 2029). Тому на період дії на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом " з 19 грудня 2020 р до 1 жовтня 2021 р, позивач звільнений від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Заборгованість за договорами кредитів нарахована та стягнута з порушенням п.6 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", оскільки стягнення нарахованих процентів відбувалось у період дії карантину встановленому пунктом 1 постанови КМУ від 09.12.2020 р №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом». Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.06.2022 передав справу № 910/4518/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність вирішення виключної правової проблеми, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. Мотивуючи вказану вище ухвалу, КГС ВС зазначив, що викладена в оскаржуваній постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 позиція сформована з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Тому стягнення із відповідача за договором позики №3328849 від 05.01.2021 -13808 грн 42 коп. заборгованості за відсотками та за іншим договором позики №2019638 від 30.03.2021 - 3145 грн 50 коп. заборгованості за відсотками, за весь термін прострочення є неправильним. Крім того, невиплата кредиту сталась через те, що відповідач опинився у край невигідних обставинах. Відповідач втратив джерело доходів через загострення в країні карантинних обмежень пов`язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої корона вірусом 5АК.5-СоУ-2, а з 25.02.2022 по теперішній час відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією, що підтверджується копією військового квитка відповідача з відміткою в графі «9» про проходження військової служби за мобілізацією. Враховуючи збіг тяжких умов, які виникли після отримання кредиту, просить повністю звільнити від нарахованих відсотків та постановити рішення про відмову у стягненні відсотків за користування кредиту у повному обсязі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. 05.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 укладений договір позики №3328849, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 6500,00 гривень, строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,99 відсотків за кожен день користування позикою, знижена процентна ставка/день 0,79 % (а.с.6). Згідно п. 5 Договору позики договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомленняпро прийняття пропозиції, підписано накладенням електронного підпису. Відповідно до положень Закону України "Про комерцію", договір прирівнюється до письмового. Пунктом 6 договору передбачено, що договір укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємних умовах, узгоджено з нормами ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до умов договору позики, відповідач зобов`язаний повернути позику, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим договором. Інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід`ємною частиною договору. На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с.12-13). Відповідно до додаткових угод від 28.07.2021 №2 та від 16.08.2021 №4, витягу з реєстру боржників №3 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 право грошової вимоги за договором позики №3328849 набуло ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с.14-17). Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3328849 від 05.01.2021 за період з 16.08.2021 по 30.09.2022 сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" становить 20308,42 гривень з яких: - 6500,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу; - 13808,42 гривень сума заборгованості за відсотками (а.с.18). 30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІФОЮ" та ОСОБА_1 укладено договір позики №2019638, відповідно до якого останній отримав грошові кошти у сумі 1500,00 гривень, шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки протягом 3 днів з дати підписання, строком на 30 днів до 29.04.2021, з базовою процентною ставкою за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою, та на прострочену позику 1,01 (фіксована), та можуть бути змінені позикодавцем в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення, із встановленням розрахунку орієнтованої загальної вартості позики (а.с.24-28). Умовами договору передбачено, що позивач передає відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач приймає на себе обов`язок повернути таку суму грошових коштів та сплатити позивачу проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору. Відповідно до копії договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021 ТОВ "МАНІФОЮ" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" право грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с.29-31). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021 право грошової вимоги за договором позики №2019638 набуло ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с.32). Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2019638 від 30.03.2021 за період з 11.08.2021 по 31.07.2022 сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" становить 4645,50 гривень з яких: 1500,00 гривень заборгованість за основною сумою боргу; - 3145,50 гривень заборгованість за відсотками (а.с.33). ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло право вимоги по грошовим зобов`язанням до відповідача ОСОБА_1 за договорами позики №3328849 і №2019638. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписанння електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Встановлено, що перед укладенням кредитних договорів ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма їх умовами, зокрема з умовою про сплату щомісячних процентів у розмірі 1, 99% від суми кредиту, і погодився укласти договір саме на таких умовах, що не заперечується відповідачем. Відповідач належним чином не виконував взяті на себе кредитні зобов`язання у кредитних договорах №3328849 і №2019638, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 24953,92 грн, на повернення якої має право позивач. Установивши, що відповідач перед укладенням кредитного договору був ознайомлений з усіма його умовами, зокрема з умовою про сплату щомісячних процентів у розмірі 1, 99% від суми кредиту, і погодився укласти договір саме на таких умовах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму кредитної заборгованості, в тому числі й відсотки. Відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення суми кредитної заборгованості, інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. 7, 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді С. М. Єгорова С. І. Мурашко О. І. Чельник