Постанова 4855 № 580/8227/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8227/23 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Епель О.В. Мєзєнцева Є.І. При секретарі: Масловській К.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якому просила: - визнання протиправними та не законними дій головного державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1; - визнання протиправними та не законними дій головного державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2. Обґрунтовуючи позов зазначено, що відповідач при винесенні вказаних вище постанов порушив терміни відкриття виконавчих проваджень щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій майже на два місяці. Водночас постановою виконавчого провадження НОМЕР_3 від 15.06.2023 не передбачено проведення вказаних вище виконавчих дій. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року даний адміністративний позов - залишено без задоволення. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що у заявлених спірних правовідносинах спірні рішення про відкриття виконавчих проваджень: ВП НОМЕР_4 щодо стягнення виконавчого збору у ВП НОМЕР_3 та ВП НОМЕР_1 про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП НОМЕР_3,- винесені 08.08.2023 за умов завершеного ВП НОМЕР_3 на підставі саме п.9 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ №1404-VIII. При цьому строк винесення порушено, що не нівелює необхідності виконання зазначеного обов`язку. Крім того, постанова про завершення ВП НОМЕР_3 приписує виділити в окреме виконавче провадження стягнення вказані види коштів виконавчого провадження, що протиправним у встановленому законом порядку не визнано. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги аналогічні доводам, зазначеним в позовній заяві. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відповідача знаходилось виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа від 25.05.2016 №823/3761/14, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, про стягнення з позивачки в цій справі, як боржниці, на користь Головного управління ДПС у Черкаській області податкового боргу в сумі 332075,27 грн. 08.01.2021 старший державний виконавець Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Расторгуєв С.С. у ВП НОМЕР_3 виніс постанови: про стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 33207,52 грн; про стягнення з позивачки мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 207,30 грн. Ухвалою Господарський суд Черкаської області від 20.01.2022 у справі № 925/1482/21 відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника - позивачки, ввівши мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру реструктуризації боргів боржника. Ухвалою Господарський суд Черкаської області від 07.02.2023 завершив процедуру погашення боргів боржника фізичної особи, припинив повноваження керуючого реалізацією арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та закрив провадження у справі. 15.06.2023 головний державний виконавець відповідача Петренко С.П. у ВП НОМЕР_3, пославшись на п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», винесла постанову про закінчення виконавчого провадження. Пунктом 3 зазначеної постанови вирішено виділити в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій. 08.08.2023 головний державний виконавець відповідача Петренко С.В. відкрила виконавче провадження НОМЕР_2 про примусове виконання постанови від 08.01.2021 НОМЕР_3 про стягнення з позивачки виконавчого збору у розмірі 33207,52 грн. Того ж дня головний державний виконавець відповідача Петренко С.В. прийняла постанову, якою визначила розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні НОМЕР_2 у сумі 363,50 грн. 08.08.2023 головний державний виконавець відповідача Петренко С.В. відкрила виконавче провадження НОМЕР_1 про примусове виконання постанови від 08.01.2021 НОМЕР_3 про стягнення з позивачки витрат на проведення виконавчих дій у сумі 207,30 грн. Того ж дня головний державний виконавець НОМЕР_2 прийняла постанову, якою визначила розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні НОМЕР_1 у сумі 363,50 грн. Позивач, вважаючи постанови державного виконавця неправомірними, а свої права порушеними, звернулася до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Абзацом другим ст.19 Конституції України встановлений обов`язок органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти в межах, порядку та спосіб, які визначені законом. Згідно зі ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження згідно зі ст.2 вказаного Закону здійснюється з дотриманням таких засад:1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Частиною 1 ст. 5 ЗУ №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з п.1 ч.1 ст.3 ЗУ № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до ч.1 ст.18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 1 ч.ч.1,5 ст.26 ЗУ №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно з ч.1 ст.28 ЗУ №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.42 ЗУ №1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Частиною 1 ст.42 ЗУ №1404-VIII встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Згідно з ч.ч.1-3 ст.27 ЗУ №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно до ч.4 ст.27 ЗУ №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.9 ст.27 ЗУ №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Згідно з ч.3 ст.40 ЗУ №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Аналізуючи вище зазначене, стягнення виконавчого збору за умов закінчення виконавчого провадження на підставі вказаних норм є обов`язком відповідача. Щодо обставин у заявлених спірних правовідносинах, слід зазначити, що згідно матеріалів виконавчого провадження постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору в межах ВП НОМЕР_3 винесені 08.01.2021 в день відкриття ВП НОМЕР_3, що узгоджується з ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII. Відповідно до фактичних обставин справи, 15.06.2023 у ВП НОМЕР_3 закінчено виконавче провадження, а 08.08.2023 відкрито виконавчі провадження з примусового виконання постанов від 08.01.2023 у ВП НОМЕР_3 про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження. Слід зазначити, що постанови про стягнення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору в межах ВП НОМЕР_3, які винесені 08.01.2021 в день відкриття ВП НОМЕР_3 позивачем оскаржені не були. Крім того, постанова про завершення ВП НОМЕР_3 від 15.06.2023 приписує виділити в окреме виконавче провадження стягнення вказані види коштів виконавчого провадження, що протиправним у встановленому законом порядку не визнано. Судом першої інстанції, на виконання ст.242 КАС України було вірно враховано висновки Верховного Суду в постанові від 16 грудня 2021 року у справі №640/8132/20, відповідно до яких якщо виконавче провадження закінчено й ухвалена в ньому постанова щодо стягнення з боржника виконавчого збору є чинною в порядку, визначеному законодавством, не визнана протиправною та не скасована, законодавство не передбачає іншої поведінки виконавця, окрім як відкриття нового виконавчого провадження з виконання такої постанови. Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відповідача в частині відкриття виконавчих проваджень та постанови про відкриття ВП НОМЕР_5 та ВП НОМЕР_1 правомірні. Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2023 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: О.В. Епель Є.І. Мєзєнцев