Постанова Одеський апеляційний суд № 947/9156/20

Номер провадження: 22-ц/813/814/23 Справа № 947/9156/20 Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: відповідача Одеської місцевої прокуратури №1 Прокуратури Одеської області, представника Одеської обласної прокуратури Елісашвілі О.М., від позивача ОСОБА_1 не з`явились, від відповідача Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області не з`явились, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 не з`явились, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 не з`явились, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 не з`явились, переглянувши справу №947/9156/20 за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської місцевої прокуратури №1 Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування ухвали слідчого судді в частині вирішення питання щодо арешту майна, скасування зобов`язання за першою вимогою слідчого негайно надавати автомобіль для проведення експертних досліджень за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року у складі судді Маломуж А.І., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 21 квітня 2020 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що належний йому автомобіль марки «Daewoo Matis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 став 26 липня 2018 року учасником дорожньо-транспортної пригоди, за наслідками якої було порушено кримінальне провадження №12018160480004404 за частиною 1 статті 286 КК України. В ході проведення досудового розслідування на транспортний засіб накладено арешт. На неодноразово подані в порядку статті 174 КПК України клопотання про скасування арешту на майно отримано відмову. Станом на дату звернення до суду кримінальне провадження за №12018160480004404 закрито, починаючи з 27 червня 2019 року слідчі дії повністю припинені, необхідність в арешті його майна в рамках статті 170 КПК України відпала, проте арешт майна, накладений від 6 грудня 2018 року слідчим суддею в справі №520/19426/18 діє, в клопотанні про скасування арешту на майно в порядку статті 174 КПК України відмовлено. Бездіяльність органів досудового розслідування та прокуратури, а також судових органів з приводу скасування накладеного арешту призвела до вичерпання усіх можливих способів захисту у кримінальному провадженні його порушених прав, вказана бездіяльність та фактичне неправомірне порушення права приватної власності стали підставою для звернення до суду з цим позовом. Позивач ОСОБА_1 просив: скасувати ухвалу від 6 грудня 2018 року в справі №520/19426/18 (провадження №1-кс/520/7858/18), винесену слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси Іванчуком В.М. за розглядом клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Каліушко І.О. (номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160480004404), в частині вирішення питання щодо арешту його майна, а саме автомобіля марки «Daewoo Matis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2013 року випуску, що належить йому ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 12 липня 2017 року Центром 5141; скасувати зобов`язання його ОСОБА_1 як власника автомобіля марки «Daewoo Matis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за першою вимогою слідчого негайно надати автомобіль для огляду та проведення відповідних експертних досліджень, що передбачене ухвалою від 6 грудня 2018 року слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. в справі №520/19426/18; стягнути з відповідачів судовий збір (т.1 а.с.3-8). Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2020 року у відкритті провадження в справі відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства); роз`яснено ОСОБА_1 право подати заяву в порядку кримінального судочинства (т.1 а.с.11). Постановою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Висновок суду обґрунтовано не врахуванням судом при вирішенні питання відкриття провадження у справі правових висновків, що були зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №371/2904/17-ц (провадження №14-496цс18) щодо скасування накладеного у кримінальній справі арешту майна після закриття кримінального провадження (т.1 а.с.94-98). Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.102-103). Відзиви на позов не подані. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.119-120). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.149-151). Висновок суду мотивовано тим, що кримінальне провадження №12018160480004404 закрито, проте учасниками кримінального провадження є й інші особи, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і суду не відомо чи проводиться досудове розслідування щодо них. Позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, відсутні дані про належність автомобіля на час вирішення спору позивачу, що позивач не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутня актуальна інформація щодо кримінального провадження. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.1-8). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в означеній ситуації діючий КПК не передбачає. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 ЦК України можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Обґрунтування суду відмови у задоволенні позову є безпідставним. Факт закриття кримінального провадження підтверджений постановою слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 27 червня 2019 року. Закриття кримінального провадження ніким з учасників не оспорюється. Право власності на транспортний засіб підтверджується реєстраційними документами, як то свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Арешт транспортного засобу є перешкодою для його відчуження. Наявність чи відсутність статусу позивача у кримінальному провадженні не впливає на вирішення спору. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу Київська окружна прокуратура міста Одеси заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 відступила від правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного у кримінальному провадженні, визначивши, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження має вирішуватися слідчим суддею за правилами кримінального судочинства. Згідно даного висновку у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, яке своєю постановою закрив слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. При вирішенні спору підлягає застосуванню остання правова позиція, з огляду на яку апеляційна скарга задоволенню не підлягає (т.2 а.с.168-173). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Кримінальне провадження №12018160480004404 за частиною 1 статті 286 КК України порушено за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26 липня 2018 року. Кримінальне провадження №12018160480004404 здійснювалося за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Постановою слідчого СВ Київського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області від 27 червня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480004404 від 13 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, закрито. ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження №12018160480004404. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля марки «Daewoo Matis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , 2013 року випуску, що підтверджено Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданим 12 липня 2017 року Центром 5141. Арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Daewoo Matis», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , накладено у кримінальному провадженні №12018160480004404 постановою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2018 року (справа №520/19426/18 (провадження №1-кс/520/7858/18). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19), розмежувавши кримінальні провадження за правилами КПК 1960 року та КПК 2012 року, зробила правові висновки, відповідно до яких: «Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року. Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення. На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження. Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні. Враховуючи сформульований у цій постанові висновок у справі №727/2878/19 про необхідність вирішення за правилами кримінального судочинства питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року, та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції суду за таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступає від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови 15 травня 2019 року справі №372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК України 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства». З огляду на викладене, виходячи з останньої правової позиції з питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року, ОСОБА_1 як власник майна має звернутися з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства до слідчого судді. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства при чинній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що була викладена у постанові від 15 травня 2019 року у справі №371/2904/17-ц. Тому, оскільки викладене судом першої інстанції обґрунтування відмови в позові є неправильним, не відповідає фактичним обставинам, то мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає зміні в редакції цієї постанови. Правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 наразі відсутні, так як є порядок скасування арешту, накладеного за правилами КПК України 2012 року, який роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної полії в Одеській області, Одеської місцевої прокуратури №1 Прокуратури Одеської області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування ухвали слідчого судді в частині вирішення питання щодо арешту майна, скасування зобов`язання за першою вимогою слідчого негайно надавати автомобіль для проведення експертних досліджень змінити в його мотивувальній частині та залишити без змін в його резолютивній частині. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді О.С.Комлева Є.С.Сєвєрова