Постанова 4824 № 364/179/15-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 грудня 2023 року місто Київ справа № 364/179/15-ц провадження№22-ц/824/13976/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М. за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року, постановлену у складі судді Ткаченко О.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі,- В С Т А Н О В И В : Представник ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі № 2/364/79/15. Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 17 листопада 2015 року Володарським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2/364/79/15 по цивільній справі №364/179/15-ц за позовною заявою ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77,1/АК-00466,08,2 від 15 лютого 2008 року. Станом на день подачі даної заяви до суду, виконавчий лист в органах державної виконавчої служби не перебуває. Оскільки, 29 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір № 16 про відступлення прав вимоги, за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 77.1/АК-00466.08.2 від 15.02.2008 року, заявник просить суд замінити сторону стягувача - ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі № 2/364/79/15. Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: ПАТ «Родовід Банк», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" - Денисюк С.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та увалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про дату, час і місце засідання суду. Апелянт ТОВ "ФК " Довіра та Гарантія " повідомлений шляхом направлення судового повідомлення на електронну адресу, інформація щодо якої міститься в матеріалах справи. 20 листопада 2023 року направив до суду апеляційної інстанції заяву про розгляд справи за відсутності його представника, який підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі. ПАТ " Родовід Банк" повідомлено в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про отримання поштового відправлення ( том №3 а.с.1). Причини неявки свого представника суду не повідомив. Боржник ОСОБА_1 повідомлена шляхом направлення судового повідомлення на поштову адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі. Конверт, відправлений на адресу ОСОБА_1 , повернувся до суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" ( том №3 а.с. 2), а тому відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою адресату. Причини своєї неявки суду не повідомила. Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції ТОВ "ФК " Довіра та Гарантія " в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якої до апеляційного суду є необов`язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність представника ТОВ "ФК " Довіра та Гарантія ", який не з`явився в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України. Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що рішенням Володарського районного суду Київської області від 11 червня 2015 року частково задоволені позовні вимоги ПАТ " Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2015 року рішення Володарського районного суду Київської області від 11 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість по кредиту та відсоткам у розмірі 16571, 62 дол. США, пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості у сумі 300000 грн., 11 734,64 грн. - 3 % річних від суми простроченої кредитної заборгованості, 5481 грн. - судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 17 листопада 2015 року видано виконавчий лист № 2/364/79/15, рішення звернуто до примусового виконання. 29 травня 2019 року між ПАТ "Родовід Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення права вимоги № 16, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 77.1/АК-00466.08.2 від 15 лютого 2008 року. 21 серпня 2019 року старшим державним виконавцем Володарського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Пігулевською К.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2015 року, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження". Звертаючись до суду з заявою представник ТОВ " ФК " Довіра та Гарантія" просив замінити стягувача у виконавчому листі. Суд першої інстанції на зміст заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2015 року закінчено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України " Про виконавче провадження". Заявником не надано доказів того, що виконавче провадження було відкрито знову. Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Відповідно до ч. 5 ст.442 ЦПК України положеннями цієї статі застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10. Такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, вказувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18). Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у статті 129-1 Конститції України, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, рішення «Валерій Фуклєв проти України», заява 6318/03). Апеляційний суд зауважує, що наявність лише факту правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія" на виконання судового рішення, оскільки лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, головною метою якого є своєчасне та реальне виконання судового рішення. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав задоволення заяви ТОВ "Довіра та Гарантія" про заміну сторони стягувача у виконавчому листі. Наявність же постанови старшого державного виконавця Володарського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Пігулевської К.М. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 17 серпня 2015 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", не може бути підставою для відмови у заміні сторони стягувача у виконавчому листі. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задовольнити. Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 24 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Замінити сторону стягувача ПАТ "Родовід Банк" на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі №2/364/79/15 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 77.1/АК-00466.08.2 від 15 лютого 2008 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус