Постанова Київський апеляційний суд № 755/11265/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2023 року справа № 755/11265/22 провадження № 22-ц/824/10917/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Савіцькій Д.А. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року, постановлене під головуванням судді Виниченко Л.М., за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В : В листопаді 2022 року ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення у розмірі 192 921,65 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 39 454,75 грн., 3% річних у розмірі 15 878,58 грн. та судового збору у розмірі 3 723,85 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 , у тому числі до квартири АДРЕСА_2 , здійснюється ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Відповідачі являються користувачами послуг та мешканцями квартири АДРЕСА_3 , а тому являються споживачами послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у вказаній квартирі. 23 липня 2014 року у газеті «Хрещатик» (№ 103 (4503)) ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» розміщено відповідне повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» 06.08.2014 року (№ 111 (4511)). Позивач зазначає, що до теперішнього часу договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з відповідачами не укладено. Відповідачі своєчасно з квітня 2015 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з січня 2020 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилася заборгованість станом на 23.02.2022 у розмірі 192 921,65 грн., що складається із заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 164 615,18 грн. та заборгованості за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 28 306,47 грн. Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано інфляційну складову боргу у розмірі 39 454,75 грн. та 3% річних у розмірі 15 878,58 грн. Загальна сума заявлена до стягнення у розмірі 248 254,98 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованість за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення станом на 23.02.2022 у розмірі 198 547 грн 38 коп. У іншій частині позову відмолено. Здійснено розподіл судових витрат. В поданій апеляційній скарзі відповідачі просять рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано строк позовної давності, оскільки строк вирахувано зворотнім відліком. В судовому рішенні вказано, що відповідачі з квітня 2015 року своєчасно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та з січня 2020 року за послуги з гарячого водопостачання, відтак кінцевим терміном позовної давності є квітень 2018 року. Враховуючи наведене, апелянти вважають, що стягнення із відповідачів заборгованості за постачання теплової енергії в сумі 126 852,24 грн, інфляції у сумі 30 943,27 грн та 3 % річний у сумі 12 445,40 грн є необґрунтованим. Зазначає, що позивачу було відомо про заборгованість з квітня 2015 року про що свідчить розрахунок, а тому наявні підстави для застосування строку позовної давності. Також апелянти вважають необґрунтованим стягнення із них заборгованості з постачання гарячої води у сумі 28306,47 грн та останнім терміном для звернення із позовом є квітень 2018 року. Крім того, відповідачі зазначають, що вони не користуються послугами ТОВ «Євро-реконструкція» з постачання гарячої води, оскільки у квартирі встановлено бойлер. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із несплати відповідачами отриманих житлово-комунальних послуг, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, з урахуванням якого дійшов висновку, що позовну давність слід рахувати з 12.03.2017. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до відомостей наданих Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА № 86125119 від 10.11.2022, № 86124058 від 10.11.2022, № 86124136 від 10.11.2022, № 86124180 від 10.11.2022 та № 86124942 від 10.11.2022, за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровані відповідачі по справі, зокрема: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 15.08.2002; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 15.08.2002; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з 15.08.2002; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - з 13.01.2006 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - з 16.02.2006 (а.с. 41- 44). За повідомленням позивача, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свої зобов`язання зі сплати послуг з надання централізованого опалення та гарячого водопостачання не виконували, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 23.02.2022 року у розмірі 192 921,65 грн, що складається із заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 164 615, 18 грн та заборгованості за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 28 306, 47 грн, на підтвердження чого позивачем надано помісячний розрахунок суми заборгованості. Також за повідомленням позивача до теперішнього часу договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з відповідачами не укладено. Суд першої інстанції вірно виходив із того, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі та споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Звертаючись до суду із позовом ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» просило стягнути з відповідачів заборгованість за отримані послуги з гарячого водопостачання, що утворилась з січня 2020 року по 23 лютого 2022 року та становить 28 306,47. Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним наявної заборгованості, матеріали справи відповідних доказів також не містять. Розрахунок заборгованості відповідачами не спростовано. Належних доказів на підтвердження того, що послуги надано позивачем не було матеріали справи не містять. Колегія суддів погоджується із посиланням суду першої інстанції про те, що факт встановлення у квартирі відповідачів бойлерів не виключає можливості користування системою гарячого водопостачання. Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про стягнення з з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за послуги з гарячого водопостачання у розмірі 28 306,47 грн за період з 01.01.2020 по 23.02.2022, що підтверджується помісячним розрахунком заборгованості (а.с. 13, 14). Також позивач просив стягнути з відповідачів з 01 квітня 2015 року станом на 23.02.2022 заборгованість з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у розмірі 164 615,18 грн. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У постанові від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Відтак, загальний трирічний строк позовної давності слід застосовувати із врахуванням його продовження на строк дії карантину. Отже, з урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року. Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у межах строку позовної давності є період з 12.03.2017 до часу заявлених позовних вимог - 23.02.2022. Враховуючи відомості помісячного розрахунку заборгованості за несплату отриманих послуг з централізованого опалення, борг відповідачів за становить у розмірі 126 852,24 грн (з 12.03.2017 по 31.12.2017 - загальна суму боргу 13 100,32 грн., за 2018 рік - 22 780,89 грн., за 2019 рік - 24 384,22 грн., за 2020 рік - 26 120,67 грн., за 2021 рік - 30 351,30 грн., з 01.01.2022 по 23.02.2022 - 10 114,84 гр.) (а.с. 9-12). Відповідачами не надано жодних доказів, що за вказаний період ними проводилась оплата таких послуг, також не подано контррозрахунку заборгованості та не спростовано складених позивачем нарахувань комунальних послуг. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь ТОВ «Євро-реконструкція» заборгованості в межах строку позовної давності, що становить 126 852,24 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Апеляційний суд погоджується із розрахунком суду першої інстанції 3% річних та інфляційних втрат у межах позовної давності, що становить : - за послуги з централізованого опалення, 3% річних становить у розмірі 11 493,67 грн; інфляційні втрати у розмірі 28 494,96 грн; - за послуги з постачання гарячої води - 3 % річних - 951,73 грн; інфляційна складова становить 2 448,31 грн. Відповідачами наведений розрахунок не спростовано. Рішення суду відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно застосовано строк позовної давності є безпідставними, судом першої інстанції визначено межу строку позовної давності з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та п. 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. Також апелянти просять долучити до матеріалів справи акт виконаних робіт від 27.05.2023 року, однак вказаний доказ отриманий після постановлення рішення суду першої інстанції, відтак прийнятий бути не може. Посилання скаржників на те, що вони звертались із електронними листами до позивача із повідомленнями про наявність бойлеру та з вимогою викликати службу перевірки для документування факту неналежного стану труб гарячого водопостачання не підтверджені належними засобами доказування. Суд першої інстанції надав оцінку поданим доказам, з якою апеляційний суд погоджується, оскільки текстові роздруківки та фотозображення не ідентифікують адресата звернень, адреси приміщення, де вони були зроблені, та дати зображення на них. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року залигити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 22.12.2023 року. Суддя-доповідач Судді