LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824359/8341/23

від 06.10.2023 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Апеляційне провадження № 33/824/4448/2023 Справа № 359/8341/23 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шапортової Н.І. та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. Згідно з постановою суду, 21.08.2023 року о 14 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме виказував в її бік образи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень й самостійно редагував фабулу адміністративного правопорушення, що полягало в тому, що суддя на власний розсуд додав до фабули адміністративного правопорушення, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №977 063 від 21.08.2023 року, який є одним з доказів у провадженні, такий елемент об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, як суспільно-небезпечні наслідки, а саме «внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої». Такого висновку протокол про адміністративне правопорушення не містить. Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на факт насильства у сім`ї дає підстави стверджувати, що в цій справі підлягає доказуванню факт наявності сім`ї з ОСОБА_2 , але у справі не надано доказів, які би доказували цей факт, оскільки вони в шлюбі не перебувають, що підтверджується копією рішення Бориспільського міськрайонного суду від 12.07.2022 року у справі №359/5550/21. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що вони пов`язані між собою спільним побутом та взаємними правами та обов`язками. Відсутність доказів існування сім`ї у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказує на недоведеність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення і свідчить про незаконність постанови судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є основним доказом вчинення правопорушення, а він складений з порушенням вимог Інструкції та ст.256 КУпАП, це виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вважає, що зміст адміністративного протоколу не відповідає вимогам чинного законодавства. Викладена у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суть порушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КупАП, не розкриває всіх ознак об`єктивної сторони та суб`єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, не конкретизовано, в чому саме полягало суспільно-небезпечне діяння з боку ОСОБА_1 , які воно потягло (або могло потягти) наслідки, адже таке його формулювання як «словесна сварка із своєю колишньою дружиною» не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КупАП. Докази того, що «словесна сварка» з боку ОСОБА_1 потягла або могла потягнути за собою наслідки у виді шкоди психічному здоров`ю потерпілої, в матеріалах справи відсутні. Сам конфлікт між колишнім подружжям не свідчить про вчинення насильства. Вважає, що не у компетенції суду урегульовувати конфліктні ситуації в колишній родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством. Вказує, що обов`язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Наданими доказами не підтверджується завдання шкоди або можливість завдання шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 . Стверджує, що сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства. Із протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що працівником поліції, який склав даний протокол, не зазначено свідків, вказано про те, що ОСОБА_1 влаштував словесну сварку, хоча протоколи було складено відносно обох учасників конфлікту, що вказує на поверхневе та шаблонне ставлення до з`ясування обставин справи. Подані до суду матеріали справи не є достатніми та беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення. В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Шапортова Н.І. підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити оскаржувану постанову без змін. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне порушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому. Так, згідно з диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає, зокрема за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомленні уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. З наведеного випливає, що обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками. Згідно з п.3,4, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» , домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди. Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. При цьому, самі по собі, зокрема, конфліктна ситуація та нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Тобто, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення по даній категорії справ повинні бути чітко відображені не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки у вигляді заподіяної фізичної або психологічної шкоди. Згідно з положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Обґрунтовуючи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 домашнього (психологічного) насильства, суд першої інстанції вказував про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки 21.08.2023 року о 14 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме виказував в її бік образи, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , а також даними довідки АРМ 102 від 21.08.2023 року, даними термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 351936 від 21.08.2023 року, а також даними копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.08.2023 року. Однак, з висновком суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, погодитись неможливо, з огляду на наступне. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 977063 від 21.08.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 21.08.2023 року о 14 год. 00 хв. знаходячись за місцем проживання по АДРЕСА_1 влаштував словесну сварку зі своєю колишньою дружиною, в ході якої висказував на її адресу образи, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Обставини домашнього насильства психологічного характеру, описані у протоколі № ВАБ № 977063 від 21.08.2023 року, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено про наслідки домашнього насильства психічному здоров`ю, що полягають у завданні шкоди колишній дружині ОСОБА_2 внаслідок дій ОСОБА_1 . Тобто, обставини домашнього насильства, описані у протоколі № ВАБ № 977063 від 21.08.2023 року, не містять будь-яких даних про мотив та наслідки такого насильства, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, остільки така шкода, згідно з протоколом, йому інкримінована не була. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2023 року, ОСОБА_2 пояснила, що 21.08.2023 року близько 13:30 год. за адресою: АДРЕСА_1 її колишній чоловік ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство, замахувався, біг за нею (поводив себе агресивно по відношенню до неї). Згідно з поясненнями від 21.08.2023 року, наданими інспектору ССПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області старшому лейтенанту Карпушкіну О.І., ОСОБА_2 пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_1 21.08.2023 року о 14:00 год., її колишній чоловік поводив себе агресивно відносно неї, бігав за нею, ображав її нецензурною лайкою та кричав. ОСОБА_2 забігла до своєї кімнати та викликала поліцію. Згідно з поясненнями від 21.08.2023 року, наданими інспектору ССПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітану поліції Трощому Є.О., ОСОБА_1 пояснив, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . 21.08.2023 року приблизно о 13:00 год. він прийшов додому взяти документи, так як на даний час від`їжджає з м. Бориспіль по роботі. Його колишня дружина ОСОБА_2 почала провокувати його на сварку, постійно ходила за ним по квартирі, постійно задавала провокуючі питання та розпитувала його, чому він телефонує своїй дочці. Також вона висловлювала на його адресу образи. Крім того, пояснив, що на її адресу він нічого не відповідав, просив вийти з його кімнати , на що вона не реагувала та далі провокувала. Згідно з рапортом інспектора СПДН Бориспільського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Трощого Є.О., 21.08.2023 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 977063 відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 21.08.2023 о 14 годині 00 хвилин останній влаштував словесний конфлікт, в ході якого виказував образи на адресу своєї колишньої дружини, гр. ОСОБА_2 . З усіма учасниками події було проведено профілактичну бесіду про недопущення повторних фактів вчинення домашнього насильства. Відносно кривдника було винесено терміновий заборонний припис із заборонною в будь-який спосіб контактувати з постраждалими особами терміном на 3 доби. Згідно з терміновим заборонним приписом серії АА 351936 від 21.08.2023 року стосовно кривдника, ОСОБА_1 21.08.2023 року о 14:00 год. знаходячись за місцем мешкання влаштував словесний конфлікт з колишньою дружиною ОСОБА_2 , в ході якого висказував на її адресу образи, у зв`язку з чим застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 3 доби з 16:00 год. 21.08.2023 року та діє до 16:00 год. 24.08.2023 року. Разом з тим, як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії термінового заборонного припису серії АА № 351940 від 21.08.2023 року стосовно кривдника ОСОБА_2 , яка вчинила словесний конфлікт з колишнім чоловіком, в ході якого виказувала на його адресу образи, потерпілим у цьому приписі вказано ОСОБА_1 . Таким чином, конфлікт, який склався між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного проступку. З огляду на це, оцінка, яку суддя надав наявним у справі доказам, не може бути визнана такою, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а оскаржувана постанова - законною та обґрунтованою. Наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_2 та протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2023 року про те, що ОСОБА_1 , поводив себе агресивно відносно ОСОБА_2 , бігав за нею, замахувався, ображав її та висловлювався нецензурною лайкою, не дають можливості безумовно встановити, що діяння ОСОБА_1 можливо кваліфікувати як домашнє насильство психологічного характеру, що інкриміновано ОСОБА_1 в протоколі № ВАБ № 977063 від 21.08.2023 року, враховуючи зміст п. 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не узгоджується з іншими доказами у справі, є суперечливим, а також з його аналізу неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що ОСОБА_1 завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 . Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Таким чином, слід визнати, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Таким чином, слід дійти висновку, що судом першої інстанції, в порушення вимог, передбачених ст.ст. 245, 280 КУпАП, не було вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин даної справи та її вирішення в точній відповідності з законом, у зв`язку з цим при розгляді справи не були з`ясовані всі обставини, які мають значення для правильного її вирішення. Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає необхідним за наслідками розгляду скарги прийняти рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року - скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 цього Кодексу. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року - скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»