Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/17554/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17554/23 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Димерлія О.О., суддів Танасогло Т.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №420/17554/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 13 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» (далі позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області від 08.06.2023 року №8963093/44486194 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 08.02.2022 року; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» від 08.02.2022 року №10 на суму 504546 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 84091 грн. 15 коп., датою подання. Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято контролюючим органом без належної перевірки достовірності та аналізу наданих Товариством документів, не містить обґрунтувань щодо того, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. За ствердженням позивача, контролюючому органу надано вичерпний перелік документів, необхідний для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а також пояснення стосовно причин та підстав подання на реєстрацію податкової накладної. На переконання Товариства, під час прийняття оскаржуваного рішення суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, що свідчить про наявність підстав для його скасування. За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 18 вересня 2023 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.06.2023 року № 8963093/44486194. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 08.02.2022 року № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання. Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що у контролюючого органу не було правових підстав для відмови Товариству у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки контролюючий орган у електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначив конкретний перелік документів, які Товариству слід було подати для усунення перешкод в реєстрації податкової накладної, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що відмова в реєстрації податкової накладної не відповідає правовій визначеності як критерію правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, свідчить про протиправність такого рішення та наявність правових підстав для його скасування. Зобов`язуючи ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд попередньої інстанції послався на те, що це є належним і ефективним способом захисту порушеного права Товариства. 19 вересня 2023 року представником Товариства подано заяву про компенсацію судових витрат, зокрема витрат пов`язаних із розглядом справи у суд першої інстанції у розмірі 10 000 грн. Не погоджуючись із вказаною заявою, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у яких акцентовано увагу на тому, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи є необґрунтованим. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №420/17554/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» про стягнення витрат на правничу допомогу - задоволено частково. Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений Товариством до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку повинен бути зменшений з 10 000 грн. до 5000 грн. Не погоджуючись із рішенням суду по суті позовних вимог, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що посилання суду першої інстанції на не визначення податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, які слід надати Товариству на розгляд комісії, суперечить визначеним вимогам чинного законодавства України щодо установленого переліку обов`язкової інформації, яка зазначається у такій квитанції. Скаржник наголошує, у електронній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної Товариству повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Дані обставини підтверджуються рішенням про відповідність платника податків Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. При цьому, на думку податкового органу, вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної. У відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін. Разом з цим, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2684 грн. В якості підстави для скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №420/17554/23 скаржник зазначає, що ураховуючи обсяг позовної заяви, оскільки справу віднесено до справ незначної складності, понесені позивачем витрати у розмірі 5000 грн. є неспівмірними зі складністю справи. Позивач ТОВ «БК СФЕРА» не скористалося правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду додаткового рішення суду першої інстанції. В силу приписів пункту 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке. Зокрема, як з`ясовано апеляційним судом та установлено судом попередньої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 16.11.2021 року. Основним видом діяльності Товариства є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. З метою здійснення власної господарської діяльності, 04 лютого 2022 року між ТОВ «БК СФЕРА» (постачальник) та ТОВ «СЕПОСТАВКА» (покупець) укладено Договір поставки № 4-1/02/22. (а.с.47) Відповідно до умов даного Договору, постачальник зобов`язується передавати (відвантажувати/поставляти) у власність покупцю пісок, пісок сіяний та інші будівельні матеріали і продукцію виробничого призначення, а покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов даного договору. За результатами здійснення господарських операцій, ТОВ «БК СФЕРА» складено податкову накладну від 08.02.2022 року №10 на суму 504546 грн. 90 коп., у тому числі ПДВ 84091 грн. 15 коп., яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Вище зазначена податкова накладна згідно до отриманої квитанції доставлена до Державної податкової служби України, але її реєстрацію зупинено. З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України податковим органом зазначено, що платник податку, яким подано податкову накладу відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку». У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. З огляду на зазначене, ТОВ «БК СФЕРА» засобами електронного зв`язку на адресу податкового органу направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень зі скан-копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна. Однак, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення від 08.06.2023 року №8963093/44486194 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 08.02.2022 року. Підставою для прийняття вказаного рішення стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація стосовно конкретних документів: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».(т.1 а.с.136) Так, приписами частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. З огляду на положення цієї норми, у платника податку на додану вартість виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язок зареєструвати податкові накладні, за першою із подій: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок, або дата відвантаження товарів. Подібний підхід щодо необхідності реєстрації податкової накладної за правилом першої, передбаченої пунктом 187.1 статті 187 ПК України, події був застосований Верховним Судом у постанові у справі № 360/2460/20, а також у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №600/1878/20-а. Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: - відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; За результатами перевірки, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246). 01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.(далі Порядок № 1165) Зокрема, цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо (далі - Порядок № 1165). У відповідності до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, які є вичерпним переліком. Пунктом 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Приписами пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі установлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої установлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути договори, зокрема: - зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №. При цьому, Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Отже, Порядком № 1165 установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Судова колегія апеляційного суду зауважує, що для правильного вирішення цього спору суд першої інстанції мав відповісти на таке питання: чи є не визначення контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних суті та характеру наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних та невизнання податковим органом достатніми поданих платником податків необхідних документів, перелік яких не було зазначено, підставою для скасування відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних? Так, апеляційний суд зазначає, посилання у квитанції на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (наявності податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування) не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а також не відображає переліку документів необхідних податковому органу для реєстрації податкових накладних. Разом з цим, у квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, визначені пунктом 11 Порядку №1165. Судова колегія акцентує увагу на тому, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності та позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 10.04.2020 року по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом апеляційної інстанції. При цьому, формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Окрім цього, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. При цьому, здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Суб`єкти владичних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Зокрема, обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Однак, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Апеляційний суд уважає, що за наявності поданих позивачем документів, які підтверджують дані, зазначені у податковій накладній, та відсутності роз`яснення контролюючого органу яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, у відповідача були відсутні підстави для відмови у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно було подати для реєстрації, і, як наслідок, визнання обґрунтованим рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах. Натомість, податковий орган помилково визначив предметом доказування у цій справі обставини щодо виконання позивачем та його контрагентом зобов`язань за Договором поставки і переніс вирішення спору у площину правової оцінки цих обставин. Крім цього, контролюючим органом не зазначено, що стало доказом ризиковості платника податку. Відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій не надано рішення (станом на момент виникнення спірних правовідносин) щодо внесення Товариства до реєстру ризикових платників податків. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, а належним способом відновлення порушеного права платника податку є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. На підставі вище наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно установив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування рішення суду попередньої інстанції немає. У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. З приводу доводів апеляційної скарги контролюючого органу на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року, судова колегія зазначає про таке. Згідно із приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 зазначено, що до переліку документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат. Колегією суддів установлено, що предметом спору у справі №420/17554/23 є перевірка правомірності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Згідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Таким чином, судом першої інстанції здійснено розгляд даної справи, як справи незначної складності, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. З огляду на матеріали справи з`ясовано, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано: - копії Договору про надання правничої допомоги від 19.04.2023 року №19/04, укладеного між ТОВ «БК СФЕРА» та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС»; Додаткову угоду від 19.04.2023 року № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 19.04.2023 року № 19/04; Акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 25.08.2023 року № 14/08; рахунку-фактури від 13.07.2023 року № 13/07/23. Так, 19.04.2023 року між ТОВ «БК СФЕРА» та Адвокатським об`єднанням "МІТРАС", в особі голови Гудкова Сергія Олексійовича, укладено Договір про надання правничої допомоги №19/04. Відповідно до умов п.1.1 вказаного Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати йому згідно до умов договору необхідну правничу допомогу, консультації, представництво інтересів в суді всіх інстанцій на території України, в третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі та інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх. Пунктом 3 Додаткової угоди від 19.04.2023 року № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 19.04.2023 року № 19/04 передбачено: - виконавець та замовник погодили, що вартість правничої допомоги (гонорару) у суді першої інстанції становить 10000,00 грн. по справах щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в ЄРПН. Згідно до Акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 25.08.2023 року виконавець (АО «Мітрас») у період з 15.06.2023 року по 25.08.2023 року надав замовнику (ТОВ «БК СФЕРА») правничу допомогу, передбачену додатковою угодою № 1 від 19.04.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 19/04 від 19.04.2023, під час розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/17554/23, а саме: - попередній аналіз наданих замовником документів по рішенню та картці відмови від 08.06.2023 року № 8963093/44486194, дослідження законодавчої бази, вироблення правової позиції, консультування замовника щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) 15.06.2023 4 години роботи адвоката; - підготовка позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання до суду з 11.07.2023 по 13.07.2023 5 годин роботи адвоката; - правовий аналіз відзиву на позовну заяву 21.08.2023 2 години роботи адвоката; - підготовка відповіді на відзив на позовну заяву, формування додатків до відповіді на відзив та подання 25.08.2023 2 години роботи адвоката. Сторони погодили, що вартість наданої виконавцем замовнику правничої допомоги склала 10000 грн. Як зазначено судовою колегією вище, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу. Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи предмет позову, зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є розмір 5000 грн. Стосовно розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає про таке. 08 листопада 2023 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» адвокатом Гудковим С.О. подано заяву про компенсацію судових витрат, зокрема витрат пов`язаних із розглядом справи у суд апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн. Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача в підтвердження понесення Товариством витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 15000 грн. не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом. Ураховуючи предмет спору, зміст та характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними в матеріалах у справі матеріалами, апеляційний суд дійшов висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції є розмір 500 грн. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року та на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року у справі №420/17554/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СФЕРА» (код ЄДРПОУ 44486194) витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 500 грн. (п`ятсот гривень 00 копійок). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач О.О. Димерлій Судді Т.М. Танасогло А.В. Крусян