Ухвала КАС ВС № 240/8419/21

УХВАЛА 21 грудня 2023 року м. Київ справа №240/8419/21 адміністративне провадження № К/990/42027/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/8419/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до dійськової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до цієї Постанови при обчисленні в період з 01 січня 2019 року по 05 серпня 2020 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 Постанови №704; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 01 січня 2019 року по 05 серпня 2020 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого з розмірів посадового окладу 5696 грн на місяць та окладу за військовим званням 1540 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон №2629-VІІІ) на 01 січня 2019 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язати відповідача провести перерахунок та доплатити за період з 01 січня 2019 року по 05 серпня 2020 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 6220 грн на місяць та окладу за військовим званням 1680 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-ІХ) на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 01 січня 2019 року по 05 серпня 2020 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів мого посадового окладу в періоди з 01 січня по 31 грудня 2019 року 5690 грн на місяць, з 01 січня по 05 серпня 2020 року 6220 грн на місяць, та розміру окладу за військове звання з 01 січня по 31 грудня 2019 року 540 грн на місяць, з 01 січня по 05 серпня 2020 року 1680 грн на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом № 2629-VIII на 01 січня 2019 року, та встановленого Законом №294-ІХ на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язати відповідача провести перерахунок та доплатити належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 6220 грн та розміру окладу за військове звання 1680 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом №294-ІХ на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену частиною другою статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку зі звільненням з військової служби розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 6220 грн. та розміру окладу за військове звання 1680 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом №294-ІХ на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29 січня по 05 серпня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік , матеріальної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, грошової допомоги при звільненні, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом №294-ІХ. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29 січня по 05 серпня 2020 року грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, грошової допомоги при звільненні, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №294-ІХ станом на 01 січня 2020року , на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.В іншій частині позову відмовлено. 13 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/8419/21. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Обставин, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, що підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої, четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, немає. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню. Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №240/8419/21. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Н.М. Мартинюк