Ухвала КАС ВС № 240/2675/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 21 грудня 2023 року м. Київ справа №240/2675/23 адміністративне провадження № К/990/35252/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2023, залишеним та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 02.12.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 02.12.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік). Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2023 касаційну скаргу залишено без руху, скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів поважності підстав пропуску такого строку. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24.10.2023 скаржником подано заяву про поновлення строку касаційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, скаржниця зазначає про те, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції не отримувала, про прийняття постанови дізналася з мережі Інтернет 04.10.2023, а тому має право на поновлення строку касаційного оскарження судових рішень. Проте Верховний Суд критично оцінює вказані обставини, оскільки в матеріалах касаційної скарги та заяві про поновлення строку касаційного оскарження відсутні докази про невиконання судом апеляційної інстанції свого обов`язку такого направлення сторонам у справі, оскільки обов`язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 Кодексу адміністративного судочинства України), а скаржницею не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо. Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Скаржницею не наведено переконливих та достатніх обґрунтувань щодо поважності причин пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останньої об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в строк, передбачений законом. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Зважаючи на викладене, оскільки заява про поновлення строку на касаційне оскарження визнана необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити. Керуючись статтями 248, 251, 328, 329, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя А.І. Рибачук