Постанова 4851 № 440/4609/23

Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 р. Справа № 440/4609/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4609/23 за позовом Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України треті особи Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів і акту, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України (далі - третя особа) в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.04.2023 №1259/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати акт Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 06.04.2023 за №2085/19.1.1/23; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №671/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 "; - зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України негайно розблокувати доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 20.04.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду позивачем надано уточнений позов в якому позовні вимоги викладено у наступній редакції: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.04.2023 №1259/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати акт Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 06.04.2023 за №2085/19.1.1/23; - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №671/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1". Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 закрито провадження у справі №440/4609/23 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акт Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 06.04.2023 за №2085/19.1.1/23. В обґрунтування позову зазначено, що Мін`юстом був виданий наказ №671/7 від 17.03.2023 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1», згідно якого було прийнято рішення провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 43099336, 43097742, 43098571. Позивач зазначила, що днем прийняття вказаних вище рішень є 17.12.2020. Згідно даних реєстраційної картки звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що надійшло на веб-сайт УКЦ 02.01.2023 за № ПА-15035222 (вх. № КО-90 від 02.01.2023), та преамбули наказу №671/7 від 17.03.2023, звернення вказаних вище громадян було зареєстровано засобами електронного веб-сайту Мін`юсту безпосередньо 02.01.2023. Тобто, вказує, що з дня прийняття вказаних вище рішень по день реєстрації Мін`юстом вищевказаного звернення (скарги) минуло 2 (два) роки та 16 (шістнадцять) днів. Позивач стверджує, що навіть якщо обраховувати строк обізнаності вищевказаних громадян про порушення своїх прав з 20 липня 2021 року, то на момент звернення до Мін`юсту пройшло більше ніж два місяці. Зазначає, що за даних обставин суб`єкти звернення - громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , станом на дату звернення до Мін`юсту 02.01.2023 пропустили встановлений ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», строк для оскарження зазначених вище рішень про державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Крім того, позивач зазначає, що наступною обставиною, з якою позивач пов`язує незаконність вищевказаного наказу №1259/5 від 06.04.2023 та наказу №671/7 від 17.03.2023, і як наслідок Акту Мін`юсту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1, від 06.04.2023, є те, що Мін`юстом здійснювалися дії при розгляді скарги (звернення) громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не в Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, а в Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року за №

990. Відповідачем у відзиві на позовну заяву вказано, що нормативна підстава проведення перевірки - стаття 37-1 Закону та підпункт 1 пункту 4 Порядку №

990. Фактична підстава - за фактами, що виявлені за результатом розгляду звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що надійшло на веб-сайт УКЦ 02.01.2023 за № ПА-1503 5222. Таким чином, оскаржувані накази в повній мірі відповідають вимогам законності та прийняті з дотриманням процедури. Зазначено, що позивач у позовній заяві помилково застосовує норми статті 37 Закону та Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, оскільки спірні правовідносини регулюються статтею 37-1 Закону та Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації. На виконання статті 37-1 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації. Натомість, на виконання статті 37 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Отже, законодавство чітко розмежовує скарги за статтями 37 та 37-1 Закону, відповідно до цілей звернення з такими скаргами та їх наслідків. Підстави та порядок розгляду скарг, визначені статтями 37 та 37-1 Закону також є різними. На переконання відповідача, доводи позивача щодо порушення Мін`юстом порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації є помилковими, оскільки ґрунтуються на положеннях статті 37 Закону та Порядку №1128, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 відмовлено в задоволенні адміністративного позову. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 440/4609/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивачка зазначила, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні погодився з позицією Мін`юсту та застосував ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок №990, тим самим неправильно застосував норми матеріального права, на думку позивачки, в даному випадку суд першої інстанції повинен був визнати незаконними вказані накази Мін`юсту, та застосувати положення ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, що є вірним згідно з норм законодавства та з огляду та обставини даної справи. Відповідач та третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачем та третьою особою отримано копії апеляційної скарги позивачки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду". Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на веб-сайт Міністерства юстиції України надійшли звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.01.2023 за № ПА-1503 5222, щодо питання неправномірності дій приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1. 22.03.2023 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надано з приводу звернень пояснення до Міністерства юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №671/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1» призначено проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 43099336, 43097742, 43098571. 06.04.2023 комісією Міністерства юстиції України за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1, складено акт відповідно до якого встановлено наступне. Відповідно до п. 1 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.12.2020 № 43099336, поданої ОСОБА_6 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2020 № 55765316, на підставі якого відкрито розділ № 2251699953240 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:015:0006, та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» (номер запису 39763343). Зазначено, що Приватним нотаріусом ОСОБА_1. сформовані відомості Державного земельного кадастру від 14.12.2020 № 31601239. З аналізу змісту Договору іпотеки встановлено, що предметом іпотеки є земельна ділянка, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 та, кадастровий номер якої 5324081900:00:015:0006, що передана ОСОБА_7 (іпотекодавець) у власність на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 360212 (далі - Державний акт), виданого Полтавською районною державною адміністрацією 12.06.2008, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010854600223 (Державний акт до Заяви не додано). Згідно з Відомостями ДЗК власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:015:0006 значиться ОСОБА_8 . Зважаючи на вищевикладене, приватний нотаріус ОСОБА_1. зобов`язана була відмовити в державній реєстрації прав відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону, оскільки подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Отже, приватним нотаріусом ОСОБА_1. порушено вимоги пунктів 12, 61 Порядку № 1127, статей 3, 10, 18, 24, Закону, оскільки проведено державну реєстрацію прав: за відсутності довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням та відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності та за наявності суперечностей між відомостями, що містяться у Державному акті та Відомостями ДЗК. Також, відповідно до пункту 2 Акту за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.12.2020 № 43097742, поданої Салівоном Віталієм Івановичем в інтересах ТОВ «Фінансова компанія Горизонт», приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2020 № 55762401, на підставі якого проведено державну реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321084900:00:006:0007 від ОСОБА_9 до ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» (номер запису 39760735). Приватним нотаріусом ОСОБА_1. сформовані відомості Державного земельного кадастру від 14.12.2020 № 31598600. Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, у разі подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 1127, у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви. Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. З огляду на вищезазначене, приватним нотаріусом ОСОБА_1. реєстраційні дії проведені за наявності підстав для зупинення розгляду заяви, з порушенням вимог пунктів 12, 14, 61 Порядку № 1127, статей 3, 10, 18, 23 Закону, оскільки проведено державну реєстрацію прав за відсутності: відмітки про вручення ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, або позначки про відмову ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» від одержання такого відправлення, або повернення відправнику у зв`язку із відсутністю ТОВ «Експерт-Сервіс Плюс» або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення; довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням; відомостей про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності. Згідно з пунктом 3 Акту за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.12.2020 № 43098571 приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.12.2020 № 55764109, на підставі якого відкрито розділ № 2251642453210 на земельну ділянку з кадастровим номером 5321084900:00:006:0008, та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» (номер запису 39762201). До Заяви було подано ідентичний пакет документів для державної реєстрації права власності, як по Заяві -1. Таким чином, по Заяві-2 при реєстрація права власності, приватним нотаріусом ОСОБА_1 допущені аналогічні порушення вимог пунктів 12, 14, 61 Порядку № 1127, статей 3, 10, 18, 23 Закону. На лист Мін`юсту від 20.03.2023 № 33015/КО-90/19.1.1, відповідно до пункту 13 Порядку № 990, від приватного нотаріуса ОСОБА_1. надійшли пояснення, з яких вбачається, що у приватного нотаріуса ОСОБА_1. були відсутні підстави для відмови у вчиненні реєстраційних дій. Також, приватний нотаріус ОСОБА_1. вважає, що реєстраційні дії вчинено відповідно до Закону України «Про іпотеку» та Закону. Комісія, ознайомившись з позицією, викладеною в поясненнях, приходить до висновку, що надані пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_1 не спростовують фактів порушень вищевказаним приватним нотаріусом законодавства у сфері державної реєстрації прав. При визначенні заходу відповідальності за вказані порушення Комісія виходить з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому їх порушення, яке полягає у недотриманні визначеного законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, становить загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. Зважаючи на встановлені факти та негативні наслідки допущеного порушення, яке полягає у проведенні державної реєстрації права власності без документів, що у своїй сукупності надають можливість проводити державну реєстрацію прав, Комісія виходить із того, що застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_1. заходів реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав в межах строку, передбаченого абзацом першим пункту 17 Порядку № 990, є виправданим та співмірним ступеню вчиненого порушення, а також необхідним й достатнім для попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. З урахуванням зазначеного відповідно до частини другої статті 37-1 Закону, пункту 13-1 Порядку №990, Комісією запропоновано Тимчасово блокувати державному реєстратору - приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. Наказом Міністерства юстиції України від 06.04.2023№ 1259/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » тимчасово блоковано державному реєстратору - приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць. Виконання цього наказу покласти на державне підприємство «Національні інформаційні системи». Позивач не погоджуючись із наказом Міністерства юстиції України від 06.04.2023 №1259/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1", актом Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 06.04.2023 за №2085/19.1.1/23 та наказом Міністерства юстиції України від 17.03.2023 №671/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1", звернулася до суду із цим позовом. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірні накази Міністерства юстиції України відповідають вимогам законодавства і підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV). Спір між сторонами стосується того, на підставі якої норми Закону № 1952-IV належало відповідачу розглянути повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що надійшло 02.01.2023 за № ПА-1503 5222, щодо проведення перевірки законності реєстраційних дій приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1. Так, позивач стверджує, що така перевірка мала бути проведена на підставі статті 37 Закону № 1952-IV та "Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок №1128). Суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються статтею 37-1 Закону № 1952-IV та "Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації", затвердженим постановою Кабінету Міністрів У країни від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок №990). Статтею 37 Закону № 1952-IV «Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. … Міністерство юстиції України розглядає: 1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; … Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. … Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку. … За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті. Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; … Із аналізу наведеної правової норми слідує, що вона застосовується при розгляді скарг від фізичних та юридичних осіб, у тому числі на дії державного реєстратора та за умови відкриття судового провадження за заявою скаржника із приводу тих самих дій чи рішення, така скарга Мінюстом залишається без розгляду по суті. Разом із тим, Стаття 37-1 «Здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав» встановлює, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав. У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України. Із аналізу даної правової норми слідує, що Мінюст здійснює контроль у сфері державної реєстрації та у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів. Згідно з матеріалами справи, камеральна перевірка на підставі листа ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.01.2023 за № ПА-1503 5222 з посиланням на судовий процес у Ленінському районному суді м. Полтаві у справі №553/1860/21 та Диканського районного суду Полтавської області у справі №529/235/22, за фактом неналежного виконання приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 своїх службових обов`язків та просили провести перевірку законності реєстраційних дій приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо перереєстрації права власності земельних ділянок за кадастровими номерами: 5324081900:00:015:0006, 5321084900:00:006:0007 та 5321084900:00:006:00087. Тобто, відповідач отримав інформацію про наявність цивільного провадження, та неналежне виконання позивачкою свої посадових обов`язків щодо перереєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна. Таким чином, зазначений лист ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02.01.2023 за № ПА-1503 5222 не є скаргою, у розумінні ст. 37 Закону № 1952-IV та відповідно камеральна перевірка за вказаним фактом не могла бути проведена на підставі порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженому Постановою № 1128. З листа явно вбачається, що метою звернення було саме проведення камеральної перевірки дій державного реєстратора в Порядку №990. При цьому, метою розгляду скарг відповідно до статті 37 Закону України № 1952-IV є оскарження конкретного рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, а наслідком такого оскарження найчастіше є скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав або внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором. Водночас, наслідки здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав відповідно до ст. 37-1 Закону № 1952-IV є іншими: тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав. При цьому цей перелік не включає в себе скасування рішення державного реєстратора. Отже, закон розмежовує скарги за статтями 37 та 37-1 Закону № 1952-IV відповідно до цілей звернення з такими скаргами та їх наслідків. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 05 вересня 2018 року у справі №805/3062/17-а та від 20 квітня 2020 року у справі №№820/5458/17. Таким чином, доводи апелянта щодо порушення відповідачем порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації є помилковими, оскільки ґрунтуються на положеннях статті 37 Закону № 1952-IV та Порядку №1128, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що отримавши повідомлення про можливе порушення порядку вчинення реєстраційних дій державним реєстратором, призначив перевірку на підставі ст. 37-1 Закону № 1952-IV. Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно з пунктом 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; 3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора або на іншій посаді, що передбачала виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у певного суб`єкта державної реєстрації. Згідно з пунктом 9 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Пунктом 10,11 Порядку № 990 визначено, що у рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - Комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки. Відповідно до вимог пункту 13-1 Порядку № 990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки. В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, дворазове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах. Пунктом 14 Порядку № 990 передбачено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення генеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з рахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів. Стосовно покликання апелянта на наявне судове провадження стосовно оскарження законності реєстраційних дій. Апелянт помилково посилається на положення статті 37 Закону № 1952-IV, згідно з яким Міністерство юстиції України залишає скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, оскільки таке положення не регулює відносини, які виникли у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу. Враховуючи ту обставину, що ст. 37 - 1№ 1952-IV не передбачає залишення скарги без розгляду по-суті з підстав наявності інформації про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, відповідач правомірно провів камеральну перевірку та прийняв спірний наказ за її результатами. Стосовно суті виявленого порушення, слід зазначити, що позивачка не оскаржує його по-суті та не надає суду жодних доказів на спростування висновків камеральної перевірки. Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість як самої камеральної перевірки, так і спірного наказу, прийнятого за її наслідками. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження позивача не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно зі статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі № 440/4609/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко