Постанова 4824 № 369/14490/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 грудня 2023 року м. Київ Справа №369/14490/21 Провадження № 22-ц/824/13654/2023 Резолютивна частина постанови оголошена 13 грудня 2023 року Повний текст постанови складено 19 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Мандрики О.П. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), про зобов`язання надання послуг з електропостачання з присвоєнням нового особового рахунку, відновлення електропостачання, припинення дії, що порушує право, яке полягає в можливості користуватись електроенергією, припинення дій відповідачів щодо сплати боргу іншої особи, зобов`язання зареєструвати позивача, як споживача електроенергії, із укладенням договору з електропостачання,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), про зобов`язання надання послуг з електропостачання з присвоєнням нового особового рахунку, відновлення електропостачання, припинення дії, що порушує право, яке полягає в можливості користуватись електроенергією, припинення дій відповідачів щодо сплати боргу іншої особи, зобов`язання зареєструвати позивача, як споживача електроенергії, із укладенням договору з електропостачання, було відмовити. У липні 2023 року представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом цивільної справи. Розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача, становить 10000,00 грн. Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі №369/14490/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), про зобов`язання надання послуг з електропостачання з присвоєнням нового особового рахунку, відновлення електропостачання, припинення дії, що порушує право, яке полягає в можливості користуватись електроенергією, припинення дій відповідачів щодо сплати боргу іншої особи, зобов`язання зареєструвати позивача, як споживача електроенергії, із укладенням договору з електропостачання - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» понесені на надання правової допомоги витрати у розмірі 10000,00 грн. Не погоджуючись з додатковим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляцінйу скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від12 липня 2023 року та судові витрати покласти повністю на ДТЕК. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України). Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19) та у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18. Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. З матеріалів справи відомо, що між АО «Перший радник» та відповідачем ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» був укладений Договір про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020 року. Відповідно до додаткової угоди № 43 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020 року, додаткової угоди № 45 до Договору про надання правової допомоги №1913-КОЕ від 01.12.2020 року акту наданих послуг № 180 від 21.06.2023 року, вбачається, що відповідач поніс витрати на правову допомогу на загальну суму 10000,00 грн. Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною другою статі 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи , а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені. Вирішуючи питання щодо розміру витрат, які були понесені на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення, суд першої інстанції не звернув уваги на таке. Частинами п?ятою, шостою статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ОСОБА_1 до суду першої інстанції інстанції подавав заяву, в якій заперечував проти стягнення з нього витрат на правову допомогу. Колегія суддів, оцінюючи співмірність витрат на послуги адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме в сумі 5000 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2023 року, змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу що стягнуто з ОСОБА_1 з 10000 грн. до 5000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна