Постанова Харківський апеляційний суд № 611/485/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _______________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 611/485/23 Номер провадження 22-ц/818/2480/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 грудня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Бурлака І.В, Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року в складі судді Коптєва Ю.А. у справі № 611/485/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Барвінківський районний територіальний Центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області,- В С Т А Н О В И В: У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Барвінківський районний територіальний Центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області. Заява мотивована тим, що з 08 лютого 1986 року по 02 листопада 1987 року він проходив військову службу у військовій частині польової пошти НОМЕР_1 Артилерійського полку (Кабул) Республіки Афганістан; має статус учасника бойових дій. 23 грудня 2022 року він звернувся до головного управляння ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії з урахуванням строку служби в зоні бойових дій, однак йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких він отримав статус учасника бойових дій. У 2023 року ОСОБА_1 звертався до суду с заявою про встановлення факту, що він приймав участь у бойових діях у складі діючої армії СРСР в державі Афганістан. Однак, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у задоволенні його заяви відмовлено. Судові рішення були мотивовані тим, що вирішення питань про визнання учасниками бойових дій покладено на Комісію Міністерства оборони. Відповідно до положень наказу Міністерства оборони України від 10 листопада 2022 року № 369 на підрозділи соціального забезпечення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки покладено функції щодо оформлення документів для надання статусу учасника бойових дій та направлення їх на розгляд відповідних комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Ним було подано запити до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання довідки про підтвердження участі у бойових діях, проте в липні 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено, що підтвердженням входження військової частини п/п НОМЕР_1 до складу сил та засобів, які брали участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан є довідка з центрального архіву Російської Федерації. Між тим, ще у лютому 2022 року він звернувся з запитом до центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації для підтвердження проходження воєнної служби в державі Афганістан. Проте, відповіді йому надано не було. Отримання пенсії на пільгових умовах здійснюється на підставі довідки про участь в бойових діях, яка видається іншою державою та отримати яку він не має можливості. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив встановити факт, що він приймав безпосередню участь у бойових діях у складі діючої на той період армії СРСР в державі Афганістан в період часу з 08 лютого 1986 року по 02 листопада 1987 року включно. Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях з метою отримання відповідного статусу учасника бойових дій підстави для вирішення вказаного питання в порядку окремого провадження відсутні. 30 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 на вказане судове рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована відсутністю можливості вирішити питання про встановлення факту участі в бойових діях та отримання пільгової пенсії у позасудовому порядку. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2019 року № 161/853/19, від 27 березня 2019 року № 569/7589/17, яким керувався суд першої інстанції та відповідно до яких з заяви про встановлення факту проходження військової служби не можуть розглядатися судами, оскільки є відповідні органи, які можуть підтвердити такі факти, є релевантними лише в мирний час. Відділення Пенсійного фонду, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, можуть надати необхідну довідку лише на основі архівних даних, які знаходяться в архіві Міністерства оборони Російській Федерації, тобто у країні, з якою продовжується війна та відсутні дипломатичні відносини. Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Судом встановлено, що з 08 лютого 1986 року по 02 листопада 1987 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині польової пошти НОМЕР_1 (а. с. 14 - 23). Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 29 квітня 1996 року ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій безстроково (а. с. 11). Рішенням Головного управління ПФУ України в Дніпропетровській області від 23 грудня 2022 року № 204050007533, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, а саме відсутня довідка про безпосередню участь у бойових діях у складі діючої армії відповідно до додатку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року зі змінами та доповненнями (а. с. 9). Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2023 року у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду в Дніпропетровській області, Барвінківський районний територіальний Центр комплектування та соціальної підтримки Харківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовлено. Вказана ухвала суду залишена без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року (а. с. 6 -8) Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України). Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України. Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що Афганістан віднесено до переліку держав, на території якої в період з квітня 1978 року до грудня 1989 року проходились бойові дії. Чинним законодавством встановлено та визначено порядок щодо встановлення участі осіб в бойових діях. Зокрема, для виконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанов Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» (із змінами), від 8 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», від 13 січня 1995 року № 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та від 20 серпня 2014 року № 413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - Міністерством оборони України видано наказ від 7 травня 2015 року № 200 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості», реєстрація у Міністерстві юстиції України 14 травня 2015 року за № 531/26976. Цим наказом зобов`язано утворити комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в Міністерстві оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів Збройних Сил України, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах. Саме на комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації. Прийняття Комісією рішення проводиться шляхом голосування та вважається правомочним, коли за нього проголосувало не менше половини її членів (пункт 16 Положення). Рішення комісії оформлюється протоколом (пункт 17 Положення). Зазначеним наказом не визначено повноважень обласних військових комісаріатів щодо втручання у роботу комісії та керування роботою комісії. У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» містяться роз`яснення про те, що суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикцію. Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 161/853/19 (провадження № 14-481цс19). Отже не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо участі у бойових діях, перебування на фронті, у партизанських загонах тощо. З урахуванням зазначеного висновки суду першої інстанції про відмову у викритті провадження за заявою ОСОБА_1 , поданою ним в порядку окремого провадження, є обґрунтованими. Доводи заявка щодо відсутності можливості встановити факт участі у в бойових діях в республіці Афганістан в іншій спосіб у зв`язку з відсутністю дипломатичних відносин з росією не є безумовною підставою для розгляду справи в порядку окремого провадження. ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства та оскаржити рішення відповідних державних органів. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Ухвала суду першої інстанції є законною, постановленою з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст. ст.149 - 150,367,374,375,381, 384,389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина