Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/18677/23
від 22.12.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 344/18677/23 Провадження № 33/4808/853/23 Категорія ст.173-2 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б. Суддя-доповідач Гриновецький П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Головатюка С.В. на постанову Івано-Франківського міського суду від 1 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП танакладено стягнення у вигляді 170 грн. штрафу. ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 25 вересня 2023 року о 12-20 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , що виразилося в ображанні нецензурною лайкою в її сторону, штовхав її у зламану руку. В апеляційній скарзі захисник Головатюк І.М. вказує, що не погоджується з оскаржуваною постановою оскільки вона є не об`єктивною, необґрунтованою та постановленою з неповним з`ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права. Повідомляє, що докази суду першої інстанції, що ставляться у вину ОСОБА_1 є неналежними та у своїй сукупності не підтверджують вину його у даному адміністративному правопорушенні. Звертає увагу на те, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності судом першої інстанції прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, що суперечить уставленій судовій практиці та не узгоджується з стандартом поза розумним сумнівом. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та безпосереднім доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи наведені обставини, просить оскаржувану постанову скасувати, провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Справу розглянуто без участі сторін через їх неявку, їх участь необов`язкова, матеріалів справи достатньо для прийняття апеляційним судом законного й обґрунтованого рішення. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні мотиви, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Оскаржена постанова суду цим нормам закону не відповідає, вона підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. В діях ОСОБА_1 вбачаються певні ознаки правопорушення, але його вину не підтверджено у передбаченому законом порядку поза розумним сумнівом. Судом не враховано практику Європейського Суду з прав людини про те, що процесуальні особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення прирівнюються до кримінального процесуального законодавства. Постанова суду не може залишатися в силі через те, що ні в протоколі про правопорушення, ні в постанові суду належно не розкрито диспозицію ст. 173-2 ч.1 КУпАП, оскільки в них немає посилання на те, що внаслідок дій правопорушника потерпілій могло бути або було завдано шкоду її психологічному здоров`ю, що є обов`язковою складовою частиною об`єктивної сторони правопорушення за вказаною нормою закону. Ця обставина, незалежно від пояснень сторін, є безумовною підставою для скасування постанови суду і закриття справи. У постанові суд перелічив окремі назви доказів та документів, які є в справі, однак не розкрив їх доказового змісту, не зазначив що вони підтверджують чи спростовують, що ставить під сумнів доведеність вини правопорушника. В умовах оскарження правопорушником своєї вини, посилання суду на письмові пояснення потерпілої є недопустимим доказом, оскільки це порушує правовий принцип безпосередності їх судового дослідження та змагальності сторін. Зазначені порушення при судовому розгляді унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Стаття 294 КУпАП позбавляє апеляційну інстанцію права на повернення справи на новий судовий розгляд. КУпАП не передбачає закриття справи за недоведеністю вини правопорушника, що має місце у цій справі, однак з врахуванням загальних принципів судочинства, практики Європейського Суду, провадження у ній слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення. Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям справи на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Головатюка І.М. задовольнити , постанову Івано-Франківського міського суду від 1.11.2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький