Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/3328/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м. Хмельницький Справа № 676/3328/23 Провадження № 22-ц/4820/1671/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. секретар судового засідання Заворотна А.В. за участю представника скаржника Зольнікової В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року (суддя Вдовичинський А.В.). Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження дитини. В обґрунтування заяви зазначала, що вона є матір?ю малолітньої дитини, ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк. На момент вторгнення на територію України з боку російської федерації, вона разом із батьком дитини, ОСОБА_5 , знаходилася у місті Ізюм Харківської області та за станом здоров?я вона не встигла евакуюватися на безпечну територію України. 09 березня 2022 року будинок, в якому проживала заявниця, був підданий ракетному удару з боку російських окупаційних військ, її було важко поранено та переміщено до Ізюмської районної лікарні, де вона перебувала до 03 квітня 2022 року. 01.04.2022 розпочалася окупація м. Ізюм російськими окупаційними віськами та 03.04.2022 її було насильно переміщено до лікарні у тимчасово окуповане м. Донецьк, де вона перебувала до народження дитини, ОСОБА_4 . Після одужання, вона через російську федерацію, Латвію та Польщу повернулася до України, але офіційних документів про народження дитини не має. Відповідно до ст. 144 СК України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проте, у випадку народження дитини на тимчасово окупованій території виконати цей обов?язок неможливо. Оскільки територія міста Донецьк та частини Донецької області є окупованою, тому документи про народження дитини на зазначених територіях видаються за формою, встановленою так званим «міністерством охорони здоров?я ДНР», яка є неприйнятною для українських органів реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Внаслідок цих обставин на сьогодні отримання свідоцтва про народження дитини в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом для його отримання та захисту прав дитини є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення. У заяві ОСОБА_1 просила суд встановити факт народження дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк Донецької області від батьків: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року заяву задоволено. Встановлено факт народження дитини - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Донецьк Донецької області Україна, матір?ю якого є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дитини є громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення звернуто до негайного виконання. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 , як особа яка не брала участь у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. При цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зазначає, що вона є спадкоємцем після смерті племінника ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак її не було залучено в якості заінтересованої особи у цій справі. Вказує, що оскаржуване рішення порушує її права та законні інтереси як спадкодавця після смерті ОСОБА_5 , яке полягає в тому, що її цим рішенням суду було усунено від спадкування, через встановлення факту народження дитини та батьківства спадкодавця ОСОБА_5 відносно дитини ОСОБА_4 , якої насправді ніколи у нього не було. Вказує, що після смерті ОСОБА_5 і його батьків ОСОБА_2 були видані свідоцтва про їх смерть, після чого вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, котрий повідомив, що у ОСОБА_5 була дитина, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вказує, що суд першої інстанції не з?ясував, чи дійсно дитина заявниці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , походить від батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, у своїй заяві заявниця не зазначила, що ця дитина померла, ще до ухвалення рішення у справі, а саме 15.12.2022. Також, заявниця не вказала, а суд не перевірив ту обставину, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , насправді помер ІНФОРМАЦІЯ_5 від ракетного обстрілу у місті Ізюм, Харківської області та не міг бути заінтересованою особою у цій справі, а тим більше подавати заяву до суду про те, що він просить суд задовольнити заяву ОСОБА_1 та розглянути справу без його участі. Вважає, що заявниця ввела суд в оману, коли повідомила, що в період до 03.04.2022 була в м. Ізюм, а до 05.06.2022 перебувала в місті Донецьк, оскільки це не відповідає дійсності. Зазначає, що судом в порушення норм процесуального права було здійснено вихід за межі вимог заявниці, встановивши факт батьківства ОСОБА_5 , чим порушив приписи ст. 13 ЦПК України, хоча заявниця просила встановити лише факт народження дитини. В судовому засіданні представник скаржниці ОСОБА_2 ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності заявлених вимог та того, що встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України породжує юридичні наслідки для заявниці, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Проте колегія суддів не може погодитись iз такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Згідно зi ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги i заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їx підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним положенням закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За змістом ст. 352 ЦПК України, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Тобто особи, які не брали участі в справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права та обов`язки цих осіб. Саме цим правом скористалась ОСОБА_2 та, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, навела доводи про порушення свого права. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2023, ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 159, 160). Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.04.2023, ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 159 на звороті, 160 на звороті). Згідно зі свідоцтвом про народження батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 161). Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 26.12.1988, 05.10.1984 укладено шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , після укладення шлюбу присвоєно прізвище жінці « ОСОБА_11 » (а.с. 162). Відповідно до довідки про народження №А-00303, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 164 на звороті). Згідно з висновком експерта №СЕ-19/107-22/10874-БД від 07.03.2023 наданим за результатами проведення в рамках кримінального провадження №12022221070000624 судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини (букального епітелію) ротової порожнини ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою ОСОБА_5 та рідною сестрою ОСОБА_6 (а.с. 165-167). 04.05.2023 державним нотаріусом Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Сімаковою О.Г. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском строку на подачу заяви про прийняття спадщини (а.с. 157). У зв`язку з чим, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, та рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №638/ 3948/23 від 14.06.2023 позов задоволено, проте, рішення не набрало законної сили та оскаржується в апеляційному порядку заявницею (а.с. 58-61). З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішуються її права на спадкування. Апеляційним судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00041417507 від 15.09.2023, внесено відомості до реєстру про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №00144691642 від 31.05.2023, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 120-121). Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00041417456 від 15.09.2023, внесено відомості до реєстру про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №00144590376 від 22.04.2023, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 118-119). Разом з тим, ОСОБА_1 , звертаючись до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у травні 2023 року з заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк Донецької області від батьків: мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не повідомила суду обставини ні щодо смерті ОСОБА_5 (якого вона зазначала в заяві як заінтересовану особу), який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , ні про смерть ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 (місце смерті м. Горлівка, хоча заявниця з листопада 2022 року у м. Кам`янці-Подільському Хмельницької області вже була взята на облік як внутрішньо переміщена особа) (а.с. 15). Крім того, за змістом заявлених вимог, заявниця просить встановити не лише факт народження дитини, але фактично і факт батьківства ОСОБА_5 , з яким вона не перебувала у шлюбі, відносно дитини ОСОБА_4 . Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; установлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, убачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Колегія суддів вважає, що заявниця просить встановити факти, які впливають на спадкові права скаржника і можуть бути пов`язані з вирішенням спору про право на спадкування, отже наявний спір про право, який в порядку окремого провадження розгляду не підлягає, а підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003). Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 315, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_3 , задовольнити частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2023 року скасувати, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янець-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 грудня 2023 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай