Ухвала ККС ВС № 577/791/20

УХВАЛА 22 грудня 2023 року м. Київ справа № 577/791/20 провадження № 51-7640ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та заставодавця ОСОБА_6 на судові рішення, встановив: Адвокат ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд у касаційному порядку вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 березня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 , ухвали Сумського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, якою вказаний вирок залишено без змін, а також ухвал Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2021 року про звернення застави, внесеної ОСОБА_6 , в дохід держави та Сумського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою заставодавця ОСОБА_6 на вказану ухвалу закрито. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу адвокатом ОСОБА_4 подано без додержання вимог пунктів 3, 4, 5 ч. 2 та частин 3, 6 цієї статті. Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються. Однак, у вступній частині касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 на виконання наведених вимог не конкретизовано, які саме судові рішення оскаржуються. Разом із тим, як убачається зі змісту касаційної скарги, адвокат наводить мотиви своєї незгоди одразу з вироком суду щодо засудженого ОСОБА_5 та ухвалою апеляційного суду, постановленою за наслідками розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, а також з ухвалами, постановленими за наслідком розгляду клопотання прокурора, про звернення застави, внесеної ОСОБА_6 , в дохід держави. Таким чином, адвокат оскаржує різні судові рішення, в інтересах різних осіб, подаючи при цьому одну касаційну скаргу, що перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки в касаційному порядку. Якщо особа бажає оскаржити в касаційному порядку різні судові рішення, постановлені при цьому в різному порядку, в інтересах різних осіб, їй слід звернутися до касаційного суду з окремими касаційними скаргами із урахуванням положень ст. 424 КПК, якою визначено перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, а також з дотриманням вимог ст. 427 КПК. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Отже, адвокату слід звернути увагу на те, що ухвала Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 грудня 2021 року про звернення застави, внесеної ОСОБА_6 , в дохід держави з огляду на положення ст. 424 КПК оскарженню в суді касаційної інстанції не підлягає. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, адвокат у касаційній скарзі фактично порушуючи питання про застосування до ОСОБА_5 положень ст. 69 КК, на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу для такої зміни, передбачену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК, у мотивувальній частині скарги не посилається та відповідного обґрунтування зазначеної вимоги із урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу не наводить, чим, у тому числі, допустила суперечності між частинами поданої скарги. Також захисник, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, як на підставу для зміни оскаржених вироку та ухвали, лише формально посилається на несправедливість призначеного ОСОБА_5 покарання через суворість, при цьому не наводить доводів щодо його явної несправедливості з огляду на положення ст. 414 КПК. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК укасаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону. Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Однак адвокат у прохальній частині касаційної скарги просить про одночасні зміну одних судових рішень та скасування інших судових рішень, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК. Крім того, адвокат порушує питання про скасування ухвали місцевого суду, яка взагалі оскарженню в касаційному порядку не підлягає, при цьому не зазначаючи, що суд касаційної інстанції має зробити з ухвалою апеляційного суду, якою апеляційне провадження за апеляційною скаргою заставодавця на вказану ухвалу закрито. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Крім цього, в порушення вимог ч. 6 ст. 427 КПК адвокатом не долучено до касаційної скарги копій її додатків у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та заставодавця ОСОБА_6 на судові рішення залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3