Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2668/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/2668/23 пров. № А/857/16873/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Ільчишин Н. В.; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 300/2668/23 (головуючий суддя Чуприна О.В., м. Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 12 травня 2023 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності відповідача протиправною та його зобов`язання здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації нарахованої в 2022 році, без обмеження її максимальним розміром, враховуючи здійснені виплати. В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII, розмір якої на час призначення пенсії (лютий 2011 року) та надалі у зв`язку із змінами в особовій пенсійній справі розрахований із 80 відсотків складу грошового забезпечення ОСОБА_1 . Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 залишено в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. ОСОБА_1 наголошував на тому, що звертався в даній справі щодо обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність саме з 01.03.2022, в результаті не виплати йому індексації. Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягав на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення вказаного Закону таких обмежень не містять. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1938-У від 06.12.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022 рік та 2023 рік. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1938-У від 06.12.2021, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2022 рік та 2023 рік, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що на виконання рішення суду від 21.06.2022 у справі №300/2035/22, Управлінням ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року, із застосуванням 80% грошового забезпечення. Нарахований розмір такої пенсії з усіма надбавками становив 47 874,30 грн., однак виплачувався в максимальному розмірі 20 270 грн. В подальшому на виконання рішенні суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, Управлінням ПФУ здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром, внаслідок якого розмір виплати склав 47 905,98 грн. Однак, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22 не покладено зобов`язань щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру з врахуванням індексації, тому пенсія виплачується ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру станом на дату (01.12.2019 року), з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок, тобто у сумі 41 935,14 грн. Стосовно перерахунку пенсії з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром починаючи з 01.03.2022, апелянт зазначив, що позивач отримує пенсію в розмірі 41 935,14 грн., що перевищує максимальний розмір пенсії, який становив з 01.03.2022 - 19 340 грн., з 01.07.2022 - 20 270 грн., з 01.12.2022 - 20 930 грн. Крім того, з прийнятим рішенням також не погодився позивач - ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1938-У від 06.12.2021, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2022 рік та з 01.03.2023 із урахуванням нарахованої індексації за 2023 рік, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. В обґрунтування вимог даної апеляційної скарги вказано, що з 01.09.2022 індексація пенсії позивача не виплачувалась. Тобто, відповідачем порушено право позивача на отримання пенсії з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Відповідач у своїх діях керується певними роз`ясненнями за підписом заступника голови Пенсійного фонду Ірини Ковпашко, що призводить до порушення права позивача на отримання пенсії в належному розмірі. Відновити порушене право позивача може тільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2022 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1938-У від 06.12.2021, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2022 рік та з 01.03.2023 із урахуванням нарахованої індексації за 2023 рік, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат Відповідачем надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому висловлено прохання відмовити в задоволенні даної апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено у справі незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з лютого 2011 року отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно протоколу за пенсійною справою №0903002208 (МВС) від 22.02.2011 (а.с. 64). В подальшому з червня 2011 року переведений на пенсію по інвалідності у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, а з грудня 2015 року в пенсійній справі позивача обліковано зміни внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності (а.с.68, 69). У березні 2018 року СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, на ім`я ОСОБА_1 видано довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою. Розмір забезпечення позивача становив в загальному 11 440,13 грн. (зворотній бік а.с.71). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2018, в тому числі за період з 01.01.2016, відповідно до довідки СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, свідченням чого є протокол (розпорядження) перерахунку за пенсійною справою №0903002347-МВС (а.с.71). З 01.03.2022 відповідачем здійснено черговий перерахунок пенсії позивача, загальний розмір якої склав 18 638,71 грн. (а.с.73). В подальшому Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області» 06.12.2021 видала ОСОБА_1 (за його зверненням) оновлену довідку №1938-У про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, в примітках, якої вказано, що довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 в справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 у справі №300/2035/22, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на листопад 2019 року відповідно до довідки державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області» від 06.12.2021 за №1938-У, з урахуванням проведених платежів. Управлінням ПФУ на підставі рішення суду у справі №300/2035/23 здійснено з 01.09.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджено протоколом за пенсійною справою №0903002347-МВС, оформленим в серпні 2022 року. Загальний нарахований розмір пенсії із усіма надбавками і доплатами склав 47 874,30 грн. Фактична виплати пенсії склала 20 270 грн., що свідчить про обмеження виплати пенсії десятьма розмірами прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність з 01.07.2022 (а.с.74). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження 02.12.2022, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с.12-15). На виконання вищевказаного рішення суду, відповідач з 01.02.2023 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак виплата її проводиться з обмеженням її максимальним розміром в сумі 41 935,14 грн., не заважаючи на те, що загальне нарахування пенсії складало 47 905,98 грн. (зворотній бік а.с.75). З 01.03.2023 відповідачем здійснено черговий перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого загальний нарахований розмір пенсії склав 49 705,98 грн., а фактична виплата становить 41 935,14 грн., в розмірі який визначений при перерахунку на виконання рішення суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22 (а.с.77). ОСОБА_1 неодноразово звертався до Управління ПФУ із заявами про перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 в повному обсязі пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації. Втім, у задоволенні таких заяв відповідач листами від 03.02.2023 за №607-540/К02/8-0900/23 та від 07.03.2023 за №1369-1426/К-09/8-0900/23 відмовив ОСОБА_1 , мотивуючи таку відмову тим, що оскільки згідно протоколу за пенсійною справою розмір пенсії станом на 01.12.2019 складав 41 935,14 грн., то при перерахунку, на виконання рішення суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, було встановлено саме такий розмір пенсійної виплати. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22 не покладено на орган ПФУ зобов`язань щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру з врахуванням індексації, тому пенсія виплачується без обмеження її максимальним розміром станом на дату (01.12.2019), з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок, тобто в сумі 41 935,14 грн. (а.с.17-19). Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне. Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (надалі - Закон №2262-XII). Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до статті 2 Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) пенсії є одним із об`єктів індексації грошових доходів населення. У вказаній статті також зазначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно з ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 року, №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14. Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Отже, з аналізу вищенаведених положень законодавства вбачається, що позивач набув право на нарахування індексації до розміру його пенсії. В ході розгляду справи встановлено, що позивачу не було нараховано індексацію на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пенсійні виплати обмежено максимальним розміром (а.с. 19). На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування індексації до пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» є протиправними, а тому в даному випадку наявні правові підстави для задоволення позовних вимог. Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром колегія суддів зазначає наступне. Частиною 7 ст.43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону №3668-VI від 08.07.2011 року, із змінами, внесеними згідно із Законами №911-VIII від 24.12.2015 року, №1774-VIII від 06.12.2016 року визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 ст.43 Закону №2262-XII. Згідно з п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає ст.17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року у справі №7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 року норм ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, встановлено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Слід звернути увагу, що норми ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» узгоджуються з положеннями ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016. Таким чином, починаючи із 2017 року ст.43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII зміни до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діяли обмеження пенсії «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч.7 ст.43 Закону №2262-XII. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ч.7 ст.43 Закону №3668-VI, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим обмеження відповідачем розміру пенсії позивача її максимальним розміром є необґрунтованим. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Колегія суддів наголошує, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а саме з 20.12.2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося. Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19. Виходячи з наведеного, заявлені позовні вимоги необхідно задоволити. Натомість, судом першої інстанції прийнято рішення яким, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1938-У від 06.12.2021 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022 рік та 2023 рік. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2023 на підставі відомостей довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1938-У від 06.12.2021, в тому числі із урахуванням нарахованої індексації за 2022 рік та 2023 рік, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні даного спору вийшов за межі позовних вимог, зокрема зобов`язав пенсійний орган перерахувати пенсію позивача з урахуванням індексації за 2023 рік, що не було позовною вимогою у даній справі. Заява про зміну/збільшення позовних вимог в матеріалах справи відсутня. Крім того, суд зобов`язав пенсійний орган при перерахунку пенсії позивача керуватись довідкою Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» за №1938-У від 06.12.2021 про розмір грошового забезпечення, що також не було позовною вимогою. Обгрунтування для виходу за межі позовних вимог в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду відсутні. Отже, судом першої інстанції при вирішення спору у цій справі прийнято рішення не на підставі заявлених позовних вимог, що є достатньою підставою для скасування такого рішення суду з прийняттям нового рішення про задоволення саме заявлених позивачем позовних вимог. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи невірно вирішено заявлені позовні вимоги, що має наслідком скасування прийнятого рішення суду. Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року у справі № 300/2668/23 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 та щодо виплати такої без урахування індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01 березня 2022 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Н. В. Ільчишин