LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856560/6212/22

від 21.12.2023 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/6212/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 21 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати з 26.04.2022 року пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці № 325-Ф від 11.04.2022 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апелянт вказує, що чинним законодавством чітко визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме щодо віку, загального та спеціального стажу. Імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889 та частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, є досягнення позивачкою пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Станом на час звернення до суду позивач пенсійного віку не досягла. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з 19 січня 2003 року отримувала пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. Відповідно до витягу з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки № 302398 від 19.11.2003 року позивачці встановлено третю групу інвалідності. Відповідно до витягу з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки № 047226 від 24.11.2006 року позивачці встановлено другу групу інвалідності. З 01 березня 2022 року позивачку автоматично переведено на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії АВ № 0378688 від 22.09.2014 року позивачці довічно встановлено першу групу інвалідності. 26 квітня 2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідки про заробітну плату від 11.04.2022 року № 325-Ф. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27 квітня 2022 року № 968170100210 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу", оскільки позивачці призначалася пенсія по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу". Листом від 06.05.2022 року № 2200-0304-8/29604 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку про прийняте рішення, а також зазначило, що оскільки розмір пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" є меншим (2296,64 грн) від розміру пенсії по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (3357,72), поновлювати виплату пенсії, передбаченої відповідно до Закону України "Про державну службу", недоцільно. За змістом трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 : - з 02.10.1992 року по 16.08.1994 року займала посаду бухгалтера архітектурного бюро при Чемеровецькій райдержадміністрації; - 01.09.1994 року - призначена на посаду спеціаліста І категорії в Чемеровецький районний відділ Пенсійного фонду; прийнята присяга державного службовця; присвоєно 13 ранг державного службовця; - 01.01.1995 року - зараховано на посаду спеціаліста І категорії Чемеровецького районного відділу Пенсійного фонду по переводу; - 04.01.1999 року - призначено виконуючим обов`язки начальника підвідділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера, звільнено з посади спеціаліста І категорії; - 01.04.1999 року - звільнено з посади виконуючого обов`язки начальника підвідділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера, переведено на посаду спеціаліста І категорії; - 12.11.1999 року - призначено на посаду начальника підвідділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера, звільнено від обов`язків спеціаліста І категорії; присвоєно 12 ранг державного службовця; - 31.12.2000 року - звільнено з посади у зв`язку з переведенням в Чемеровецьке районне управління ПФУ; - 01.01.2001 року - призначено на посаду начальника відділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера по переводу з Чемеровецького районного відділу Пенсійного фонду України та надано відпустку по догляду за дитиною; - 29.04.2002 року - приступила до виконання обов`язків начальника відділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера; - 01.06.2004 року - присвоєно 11 ранг державного службовця; - 08.12.2005 року - призначено на посаду головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем, звільнено з посади начальника відділу виконання бюджету бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів - головного бухгалтера; - 01.03.2006 року - призначено на посаду начальника відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем на період відпустки по догляду за дитиною до 3-річного віку; тимчасово звільнено з посади головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем; - 30.10.2006 року - звільнено з посади начальника відділу персоніфікованого обліку та інформаційних систем за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до статті 38 Кодексу Законів про працю України (по інвалідності). Позивачка, вважаючи порушеними її права щодо переведення з одного виду пенсії на інший, звернулася з позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є інвалідом І групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, тому має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII). Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Водночас, приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до частини 9 статті 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Стаття 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховується в розмірах установлених за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням на пенсію, починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення таких виплат за наявні місяці роботи, починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи, неповні місяці роботи на посаді державної служби, враховуються як повні. При цьому для державних службовців які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016, а також для осіб які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048. Згідно з частиною 7 статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами 1 та 2 групи, незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цьогоЗаконупризначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Суд першої інстанції встановив, що трудовий стаж ОСОБА_1 на державній службі становить понад 10 років, позивач є інвалідом І групи. Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зістаттею 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно доЗакону №3723-XII. Щодо доводів апелянта про те, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.06.2016, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, і норми, передбачені частиною 1статті 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік, стаж державного службовця і страховий стаж, колегія суддів зазначає, що такі доводи необґрунтовані, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 справа №687/545/17. Враховуючи те, що ці висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, прийняті за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується підстав переведення позивача з пенсії по інвалідності за Законом №1058-IVна пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону №3723-ХІІ, то висновок суду у справі, що розглядається, стосовно відсутності законодавчих передумов щодо досягнення певного віку при призначенні пенсії по інвалідності за Законом №3723-ХІІ узгоджується з вимогами законодавства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу", діяло протиправно, чим порушило права позивача. Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у відповідній довідці. У зв`язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано зобов`язав відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату позивачу з 22.12.2021 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках від 15.12.2021 №1118-Ф, №1123-Ф, виданих Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області . Колегія зазначає, що судом першої інстанції оскаржуване рішення ухвалено відповідно до приписів матеріального та процесуального права, з урахування правових позицій Верховного суду та Великої Палати Верховного Суду, викладених у справах цієї категорії. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»