Ухвала КЦС ВС № 753/6573/23

Ухвала Іменем України 11 грудня 2023 року м. Київ справа № 753/6573/23 провадження № 61-16471ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», на бездіяльність Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати протиправною бездіяльність Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Солом`янського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ)), що полягає у незняті арешту з її майна, накладеного в межах виконавчих проваджень АСВП № НОМЕР_1 та АСВП № НОМЕР_2, та зобов`язати виконавчу службу зняти арешт із всього належного їй майна, яке було накладено в межах вказаних виконавчих проваджень. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що в провадженні Солом`янського РВ ДВС у м. Києві перебували виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо виконання виконавчого листа від 25 липня 2007 року № 2-3178, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з неї на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» боргу в розмірі 3 928,09 грн, та виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого листа від 19 вересня 2007 року № 2-3178, виданого Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з неї на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» боргу в розмірі 9 934,69 доларів США. З відповіді виконавчої служби встановлено, що вказані виконавчі провадження 20 вересня 2012 року були закриті, а виконавчі документи направлені за належністю до іншого відділу ДВС. Надати більш детальну інформацію до якого відділу ДВС були направлені вказані документи, виконавча служба не може, оскільки провадження знищені за закінченням терміну зберігання. Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року стягувачу ПАТ «Укргазбанк» було відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа та у поновленні строку для пред`явлення його до виконання у цивільній справі № 2-3178/2007. Враховуючи, що стягувачу відмовлено у видачі дубліката виконавчого листа та жодних незавершених виконавчих проваджень на виконанні органів ДВС немає, доцільність існування арештів відсутня та порушує права боржника як власника майна, ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити. Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 22 червня 2023 року скаргу задовольнив частково. Скасував арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 на підставі постанови ВП № НОМЕР_1 від 10 серпня 2007 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва, реєстраційний номер обтяження - 5516158 від 20 серпня 2007 року. Скасував арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 на підставі постанови ВП № НОМЕР_2 від 18 липня 2008 року, винесеної державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва, реєстраційний номер обтяження - 7652344 від 30 липня 2008 року. В іншій частині скарги відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишив без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року - без змін. 16 листопада 2023 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі. Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Судами встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2007 року у справі № 2-3178/07 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 9 934,69 доларів США, штраф у розмірі 3 360,00 грн, державне мито в розмірі 538,09 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 30,00 грн. На виконання вказаного рішення судом було видано виконавчі листи, на підставі яких Солом`янським РВ ДВС у м. Києві відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. Постановою державного виконавця ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва від 10 серпня 2007 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постановою державного виконавця ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва від 18 липня 2008 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 накладено арешти на все майно боржника ОСОБА_1 . Згідно із відповіддю Солом`янського РВ ДВС у м. Києві від 22 березня 2021 року, державним виконавцем 20 вересня 2012 року було винесено постанови про закінчення вказаних виконавчих проваджень, виконавчі документи направлені за належністю до іншого відділу ДВС, а виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 знищені у зв`язку із закінчення терміну зберігання. При пересилці виконавчі листи були втрачені. Стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк» звертався до суду із заявою про видачу дублікатів втрачених виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року у справі № 753/20264/20 в задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 та поновлення строку для пред`явлення його до виконання було відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2022 року за його заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, боржник ОСОБА_1 . Таким чином встановлено, що виконавчі листи відносно боржника ОСОБА_1 втрачені та сплинув строк пред`явлення їх до примусового виконання, проте залишився чинним арешт майна боржника. На час вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV). Частиною першою статті 50 Закону № 606-XIV визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто, на час прийняття державним виконавцем ВДВС Солом`янського РУЮ м. Києва рішення про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із направленням виконавчого документа на виконання до іншого відділу ДВС, у нього були відсутні підстави для скасування накладених обтяжень. Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу. Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції. Саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей. Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 2-5422/11. Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 в частині зняття арешту, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що наявність протягом тривалого часу (більше 15 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту у зв`язку з відмовою стягувачу у видачі дубліката виконавчого листа та у поновленні строку для пред`явлення його до примусового виконання є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами застосовані правильно. Наведені у скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Також, посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 2-2236/12 є нерелевантними. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», на бездіяльність Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов