Ухвала КГС ВС № 916/533/23

УХВАЛА 21 грудня 2023 року м. Київ cправа № 916/533/23 Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА? на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 за позовом Акціонерного товариства ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг? до Товариства з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА? про стягнення 4 599 734,16 грн, ВСТАНОВИВ: 07.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА? (далі - Товариство, скаржник) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (повний текст складено 22.11.2023). Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги. За приписами пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що вона подається на підставі частини 3 статті 310 ГПК України. Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, скаржником у касаційній скарзі не зазначено. Частиною 3 статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. До того ж заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Водночас скаржник не зазначив пункт (пункти) частини 3 статті 310 ГПК України та відповідно, не обґрунтував обставини, за наявності яких оскаржується судове рішення у цій справі. З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав) для скасування судового рішення, передбаченої (передбачених) відповідним пунктом (пунктами) частини 3 статті 310 цього Кодексу. При цьому слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. Разом з тим, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами частини 2 статті 287 ГПК. Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон). За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, якою скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 та прийнято нове рішення, яким позов про стягнення 4 599 734,16 грн задоволено в повному обсязі. За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 137 992,02 грн (4 599 734,16 грн х 1,5% х 200%). Проте скаржником згідно з поданою платіжною інструкцією від 06.12.2023 №1148 сплачено лише 107 926,23 грн, тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази доплати судового збору у розмірі 30 065,79 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 - код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 - банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - код банку отримувача (МФО): 899998 - рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 - код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?). Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Крім того, згідно із новою редакцією пункту 2 частини 2 статті 290 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана 07.12.2023 безпосередньо до Верховного Суду. При цьому в касаційній скарзі відсутні відомості про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету. Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що частиною 4 статті 295 ГПК України (у редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Згідно з приписами частини 7 статті 42 ГПК України (у редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 42 цього Кодексу учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Отже, зазначене стосується не лише формального виконання вимог ГПК України, а спрямовано на забезпечення прав інших учасників судового процесу, передбачених частиною 7 статті 42 ГПК України з урахуванням частини 4 статті 295 ГПК України, зокрема щодо способу надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, та способу надсилання інших процесуальних документів таких учасників справи. З урахуванням наведеного, касаційна скарга Товариства залишається також без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та наданням відомостей про наявність або відсутність у Товариства електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі). Водночас звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА? залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Г. М. Мачульський