Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/10375/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2023 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Мар`яна І.С., в інтересах ОСОБА_1 , подану на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2023 року, - ВСТАНОВИВ: Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок. Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 вересня 2023 року о 23 год 37 хв., знаходячись в м. Чернівці на пл. Соборна, 7, керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагували на світло, поведінка, що не відповідала обстановці, підвищена жвавість ходи та мови. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Вказані порушення діючого законодавства підпадають під дію ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення районного суду захисник адвокат Мар`ян І.С., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова суду винесена всупереч нормам КУпАП та не відповідає фактичним обставинам справи, при цьому, на думку апелянта, суд безпідставно визнав винним ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, що спростовується наявним в матеріалах справи ЄУНСС: 727/10375/23 НП:33/822/781/23 Головуючий у І інстанції: Гавалешко П.С. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П. відеозаписом. Вказує на те, що ОСОБА_1 , будучи у закладі охорони здоров`я, виконував всі вказівки працівників поліції та лікаря, не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та жодним чином не намагався його уникнути, однак з фізіологічних причин не зміг цього зробити, та запропонував здати свою кров чи слину. Однак таке його клопотання повністю залишилося поза увагою як працівників поліції, так і лікаря-нарколога, який, при цьому, не запропонував такому здати інший біологічний зразок (кров, слину тощо) всупереч п. 12, 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказане відображено на наявному в матеріалах справи відеозаписі. Також зазначає, що жодних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не вбачалося, при цьому з відеозапису видно, що на місці зупинки та у лікаря нарколога він поводив себе адекватно, почервоніння очей у нього немає, так само як і всіх інших ознак. Більш того, на відео зафіксовано, як лікар-нарколог повідомила, що не вбачає у ОСОБА_1 жодних ознак. На думку апелянта, судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що працівниками поліції не було проведено огляд водія на місці та навіть не запропоновано такого, що грубо порушує процедуру. Крім вищевказаного стверджує, що ОСОБА_1 не був у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду №1270, який він пройшов за власною згодою. В судове засідання ОСОБА_1 та його адвокат І.С. Мар`ян до суду апеляційної інстанції не з`явилися, хоча належним чином були сповіщенні про час та місце судового розгляду, клопотання про відкладення судового розгляду в суд не подавали, що у відповідності до ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить такого. Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддею місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано. Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першою статті 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У своїй постанові, як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння від 22.09.2023 року; висновок №1269 від 23.09.2023 року щодо результатів огляду з метою виявлення алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду; наявні відеоматеріалами з нагрудного реєстратора, які повністю підтверджують події та обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №445365 від 23.09.2023 року. Проте, окремі вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно з п. 4 Розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (відповідно до п. 3 Розділу І це: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У своїх письмових поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 зазначив, що у вказані у протоколі про адміністративне правопорушення місці і час його транспортний засіб був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування із ним запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, при цьому не повідомивши йому виявлені ознаки сп`яніння, та без проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу. У подальшому він був направлений на огляд в ЧОНД, де погодився на проходження огляду та жодних дій, які б свідчили про відмову, як на місці зупинки, так і в медичному закладі не вчиняв, оскільки був повністю тверезий. Не зміг здати біологічні зразки (сечу) через те, що сходив у туалет перед тим, як його зупинили працівники поліції, про що неодноразово вказував як працівникам поліції, так і лікарю-наркологу та просив відібрати у нього інші біологічні зразки, на що йому було відмовлено. Зазначав і те, що працівник поліції весь час перебував з ним в туалеті, чим заважав йому сконцентруватись та порушував його приватність. На прохання залишити його одного в туалеті, працівник поліції відмовився. Крім того, після складення адміністративного протоколу вдома дізнався з мережі Інтернет, що наркотичні речовини зберігаються в організмі більше 3-ьох тижнів, а тому наступного дня пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння в тому ж медичному закладі. Згідно медичного висновку №1270 наркотичного сп`яніння в його організмі не виявлено, що підтверджує те, що жодних наркотичних речовин не вживав та не перебував у стані сп`яніння. А тому ОСОБА_1 просить не притягувати його до відповідальності за те діяння, яке не вчиняв. Такі письмові пояснення ОСОБА_1 відповідають обставинам, зафіксованим на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, відповідно до яких такий був зупинений працівниками поліції за порушення п. 8.4 ПДР. Після складання постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП, один з поліцейський, не назвавши жодних ознак, запропонувала водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. На запитання водія щодо виявлених ознак патрульна повідомила, що в нього розширені зіниці очей. У подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ознаки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №445365 та Направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.09.2023 року, а саме: неприродна блідість, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, у ОСОБА_1 встановлені не були та про такі його повідомлено також не було. Що стосується ознаки наркотичного сп`яніння «розширені зіниці очей, які не реагують на світло», яка зазначена у вищевказаних письмових доказах, то працівники поліції жодних тестів для визначення такої не проводили. Більш того, як вбачається з відеозапису, лише повідомили, що у водія розширені зіниці очей, що не входить до виключного переліку ознак, передбачених у п. 4 Розділу І Інструкції, та є надуманою. З відеозапису також вбачається, що поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці, він адекватно себе поводив, логічно і чітко розмовляв, та відповідав на запитання працівників поліції. Більш того суд першої інстанції у постанові встановив ознаку наркотичного сп`яніння «підвищена жвавість ходи та мови», яка не була зазначена у адміністративних матеріалах, складених працівниками поліції, а такі ознаки як «неприродна блідість» та «тремтіння пальців рук» взагалі зазначено судом не було. Крім вищезазначеного із відеозапису встановлено, що працівники поліції доставили ОСОБА_1 для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичний заклад. При цьому, ОСОБА_1 , перебуваючи в лікарні, виконував усі необхідні розпорядження працівників поліції, лікаря-нарколога, які необхідні для проведення огляду, а також вчиняв необхідні дії для проведення огляду. Однак, впродовж двох годин він фізіологічно не зміг здати аналіз сечі, хоча не відмовлявся від огляду та просив, щоб у нього відібрали інші біологічні зразки, проте такі відібрані не були, що не може свідчити про його пасивну відмову, як про це вказав районний суд. Відповідно до п. 12, 13 розділу ІІІ Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Згідно з п. 22 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Судом першої інстанції вказані обставини не були враховані, тому зроблено хибний висновок про факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння. Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушенні вимоги КУпАП та Інструкції, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного та необґрунтованого рішення. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно зі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанову судді суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити. На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 245, 247, 252, 280, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Мар`яна І.С., в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду підпис В.П. Потоцький Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду: суддя Чернівецького апеляційного суду (В.П. Потоцький) (21.12.2023р. дата засвідчення копії)