Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19681/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/19681/23 пров. № А/857/20040/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М., суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 380/19681/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, суддя у І інстанції Мартинюк В.Я., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення не зазначена, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі ГУПФУ), в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника позивачці на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 15.07.2021 року №С/1677, починаючи з 01 квітня 2023 року; зобов`язати відповідача здійснити з 01 квітня 2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії в разі втрати годувальника позивачці на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.07.2021 року №С/1677; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в розмірі 156955,92 грн згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року по справі №380/14734/21 та згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 року по справі №380/2271/23; зобов`язати відповідача виплатити недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в розмірі 156955,92 грн згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року по справі №380/14734/21 та згідно рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 року по справі №380/2271/23. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачкою подано заяву та усі необхідні документи про перехід на пенсію в разі втрати годувальника, на яку її переведено з 01.04.2023 року. Стверджує, що у відповідача у зв`язку з отриманням довідки від Львівського ОТЦКСП виник обов`язок перерахувати та оплачувати пенсію з 01.04.2019 року. Вказує, що відповідач зобов`язаний надати доплату пенсії її чоловіка як дружині за період з 01.02.2022 року як зобов`язав суд у справі №380/2271/23 по 10.03.2023 року по день смерті. Стверджує, що її право порушене з вини відповідача, який при наявності відповідної довідки щодо зміни складових грошового забезпечення її чоловіка безпідставно відмовив, не маючи правових підстав для відмови у перерахунку та виплаті пенсії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника позивачці на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 15.07.2021 року №С/1677, починаючи з 01 квітня 2023 року. Зобов`язано ГУПФУ здійснити з 01 квітня 2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії в разі втрати годувальника позивачці на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.07.2021 року №С/1677. Визнано протиправними дії ГУПФУ щодо відмови позивачці у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті у розмірі 156955,92 грн згідно рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21 та від 09.03.2023 року у справі №380/2271/23. Зобов`язано ГУПФУ виплатити недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті у розмірі 156955,92 грн позивачці згідно рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21 та від 09.03.2023 року у справі №380/2271/23. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ на користь позивачки 2147,20 грн. сплаченого судового збору. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_1 з 01.04.2023 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII). Позивачка у позовній заяві просить здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 15.07.2021 року №С/1677, виданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, виданої на звернення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, а не відповідно до Порядку -

45. Окрім цього, чинним законодавством не передбачено індивідуального перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII за їхньою заявою та згідно з долученими документами про грошове забезпечення. Апелянт зазначає, що підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі долученої довідки позивачкою до позовної заяви - відсутні. Відповідач наголошує, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від ГУПФУ. Апелянт вважає, що позивачкою обрано невірний спосіб захисту порушеного на її думку права, оскільки, подання нового позову щодо виконання судового рішення у іншій справі, яке набрало законної сили, суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачці призначена пенсія по втраті годувальника відповідно до Закону № 2262-XII. З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачка 21.06.2023 року звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника на підставі довідки Львівського ОТЦКСП від 15.07.2021 року №С/1677. Також 23.06.2023 позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити доплату в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 ( далі - Постанова №713). Відповідач листом від 07.07.2023 року №18066-17911/Р-52/8-1300/23 повідомив її, що довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 15.07.2021 року №С/1677 видана відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21. Ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно цієї довідки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21. Оскільки рішення суду містить зобов`язання відносно перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 та не містить жодних зобов`язань щодо обчислення та виплати пенсії іншим особам, у нього відсутній обов`язок щодо врахування позивачці під час обчислення і виплати пенсії в разі втрати годувальника відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 15.07.2021 року №С/1677. З 01.04.2023 року позивачці до її пенсії встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. 22.06.2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити їй недоодержану пенсію її чоловіка після його смерті, яка залишилась невиплаченою згідно судових рішень по справам №380/14734/21 та №380/2271/23. Відповідач листом від 07.07.2023 року повідомив її, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням. Доплата пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2022 становить 156955,92 грн. Станом на дату смерті ОСОБА_2 10.03.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 року у справі №380/2271/23 не набрало законної сили, а тому не було виконано. Доплату, нараховану ОСОБА_2 на виконання судового рішення у справі №380/14734/21 позивачка зможе отримати за умови покладення судом зобов`язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому. Не погодившись із такими діями відповідача позивачка звернулася з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Суд зазначив, що позивачка правомірно звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу по втраті годувальника на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. Також суд наголосив на тому, що згідно з чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера. З урахуванням викладених норм, та враховуючи те, що позивачка, як дружина померлого пенсіонера, звернулася до пенсійного органу за відповідними виплатами після смерті пенсіонера (у строк, встановлений чинним законодавством), вона має право на одержання суми пенсії, яка підлягала виплаті померлому пенсіонерові з числа військовослужбовців на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21 та від 09.03.2023 року у справі №380/2271/23, але не була виплачена пенсійним органом померлому. Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV). Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Згідно частин 1, 2 статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. Частиною 1 статті 37 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Згідно з ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1. За правилами пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-XII, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно з статтею 63 Закону № 2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Як встановлено судом першої інстанції, що позивачка 21.06.2023 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника на підставі довідки Львівського ОТЦКСП від 15.07.2021 року №С/1677. Виплата пенсії померлому чоловікові з 01 лютого 2022 року проводилась згідно довідки Львівського ОТЦКСП від 15.07.2021 року №С/1677. Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у позивачки виникли підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення зазначеного в згаданій довідці. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ. Як встановлено судом, що позивачка 21.06.2023, 22.06.2023 та 23.06.2023 зверталася до відповідача із заявами щодо отримання їй доплати недоодержаної пенсії її чоловіка на підставі рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі №380/14734/21 та від 09.03.2023 року у справі №380/2271/23, тобто в межах 6 місяців після його смерті. Позивачка звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка який помер, в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 по справі № 673/393/19. Отже, позивачка згідно з частиною 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ, як дружина ОСОБА_2 , яка проживала з ним на день його смерті, має право на виплату їй неодержаних її чоловіком у зв`язку з його смертю нарахованої суми пенсії. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Щодо способу захисту порушеного права, то суд вважає за необхідним вказати, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З огляду на фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 380/19681/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 20 грудня 2023 року