Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/17511/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/17511/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 20 грудня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року позов задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 15 грудня 2023 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №67975794, з виконання виконавчого листа №686/16060/17, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 20.12.2021, в якому суд вирішив: усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 шляхом демонтажу: самовільно збудованої прибудови до цокольного поверху будинку АДРЕСА_2 , яка влаштована під лоджією квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 та межує з приміщеннями, призначеними в поверховому плані технічного паспорту та нежитлове приміщення ОСОБА_2 за №5, №4, №3; цеглу, якою закладено віконний проріз в приміщенні, яке позначене на поверховому плані технічного паспорту ОСОБА_2 за №2; забетоновано приміщення позначене в поверховому плані технічного паспорту на нежитлове приміщення ОСОБА_2 №3. 22.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67975794, та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику до виконання. 17.01.2022 позивач подав органу ДВС письмові пояснення, у яких повідомив, що 08.09.2020 ним було усунуто відповідні перешкоди, а саме прибудову до цокольного поверху будинку АДРЕСА_2 , яка влаштована під лоджією квартири АДРЕСА_3 , що йому належить, та межує з приміщеннями ОСОБА_3 за №5, №4, №3, демонтовано цеглу якою закладений віконний проріз в приміщенні, забетоновану площадку з підпорною стінкою. 14.03.2023 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13000 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №560/4723/23, яка набрала законної сили відповідно до Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору ВП №67975794 від 14.03.2023. 29.08.2023 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Ягодзінський В.О. постановив закінчити виконавче провадження №67975794 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». 29.08.2023 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Ягодзінський В.О. відкрив виконавче провадження з примусового виконання постанови від 14.03.2023 (ВП №67975794) про стягнення виконавчого збору. 18.09.2023 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Ягодзінський В.О. відкрив виконавче провадження з примусового виконання постанови від 18.09.2023 (ВП №67975794) про стягнення виконавчого збору у сумі 13400 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №560/16018/23 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження №72641886 від 29.08.2023. Позивач, вважаючи постанови про стягнення виконавчого збору від 18.09.2023, постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №72816277 від 18.09.2023 неправомірними, звернувся до суду для їх скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII,виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1статті 5 Закону №1404-VIII). Згідно з частиною 1статті 3 Закону №1404-VIIIпримусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Приписами частини 1статті 26 Закону №1404-VIIIвизначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. (абзац 2 частини 5 статті 26 статті 5 Закону №1404-VIII) Відповідно до норм статті 27 Закону №1404-VIIIвиконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. При цьому, частиною 4статті 27 Закону №1404-VIIIвизначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Згідно з пунктом 8 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5(далі -Інструкція № 512/5) про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання рішення, а відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404-VIII, та винести відповідну постанову про стягнення виконавчого збору. Суд акцентує увагу, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру. Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом. Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що при відкритті виконавчого провадження №67975794 від 22.12.2021 питання про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору не вирішувалось, доказів протилежного відповідач до суду не надав. Вказана обставина досліджувалася у Рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №560/4723/23, яка набрала законної сили відповідно до Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023, яким визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору ВП №67975794 від 14.03.2023. Відповідно до частини 4статті 42 Закону №1404-VIIIна стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. Водночас, положеннями частини 3статті 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься на стадії відкриття виконавчого провадження. Однак, у разі, якщо виконавчий збір на даній стадії не стягнуто, Закон №1404-VIIIпередбачає можливість вирішення питання про стягнення виконавчого збору в порядку, встановленому частиною 3статті 40 Закону №1404-VІІІ. При цьому, для стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження необхідно настання таких умов: 1) виконавчий збір підлягав стягненню, але не був стягнутий з боржника; 2) виконавчий документ повернуто стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону або виконавче провадження закінчено з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону. Якщо ці умови виконуються одночасно, то державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору. Суд вказує на те, що законодавцем чітко визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження не вирішено питання про стягнення виконавчого збору, то постанова про стягнення виконавчого збору повинна передувати постанова про закінчення виконавчого провадження або ж про повернення виконавчого документу з визначених законом підстав. При цьому постанова про стягнення виконавчого збору приймається не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постановах від 01.04.2020 у справі №802/848/18-а, від 24.10.2019 у справі №580/1328/19. З матеріалів справи встановлено, що постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ягодзінського Віталія Олександровича від 29.08.2023 виконавче провадження №67975794 було закінчено на підставі п. 9 ч. 1ст. 39 Закону №1404-VIII. При цьому, при відкритті виконавчого провадження №67975794 питання про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору не вирішувалось, а відтак, з огляду на положення частини 3статті 40 Закону №1404-VIII, у відповідача були всі законні підстави для вирішення питання про стягнення виконавчого збору. Однак, суд зауважує, що рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору має бути оформлене у визначений Законом №1404-VIIIспосіб, шляхом винесення відповідної постанови про стягнення виконавчого збору, як це передбачено частиною 3статті 40 Закону №1404-VIII. Відповідно до частинами 9,10,11 пункту8 розділу III Інструкції №512/5не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,4частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,7,9,14частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3,4,6частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,6,7,9(крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону),11,14і15частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Таким чином, рішенням державного виконавця з питання стягнення із боржника виконавчого збору, яке є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню, та на підставі якого в подальшому може бути відкрите виконавче провадження, є постанова про стягнення виконавчого збору. Суд зауважує, що згідно правових норм статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. В свою чергу, зазначеним у пункті 1 частини 1статті 3 Закону №1404-VIIIдокументом, який підлягає примусовому виконанню, є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Законом № 1404-VIII не передбачено повторного стягнення виконавчого збору в межах одного виконавчого провадження. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2023 визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ягодзінського Віталія Олександровича від 29.08.2023 про відкриття виконавчого провадження №72641886. Колегія суддів зазначає, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №72816277 від 18.09.2023 в межах виконавчого провадження №67975794, постанова про відкриття виконавчого провадження №72641886 не була скасована, оскільки рішення суду не набрало законної сили. В свою чергу, з досліджених під час розгляду справи матеріалів виконавчого провадження №67975794 вбачається, що оскаржувані в даній справі постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ягодзінського Віталія Олександровича від 18.09.2023 про відкриття виконавчого провадження та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №72816277, винесені у зв`язку з прийняттям до примусового виконання постанови державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору ВП №67975794 від 18.09.2023. Аналізуючи наведені положення Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5, суд дійшов висновку, що після закінчення виконавчого провадження, яке відбулось 29.08.2023, винесення постанови від 18.09.2022про стягнення виконавчого збору Законом України "Про виконавче провадження" не допускається. З матеріалів справи слідує, що постанову про стягнення виконавчого збору винесено лише 18 вересня 2023 року, тобто через 21 (двадцять один) день після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №67975794 від 29.08.2023 року на підставі пункту 9 частини 1статті 39 Закону №1404-VIII. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови від 18.09.2023 про стягнення виконавчого збору №67975794 із примусового стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, відповідач порушив правові норми частини 1статті 26 Закону №1404-VIII, адже виніс постанову про стягнення виконавчого збору в порядку, який не передбачений ч.3ст. 40 Закону №1404-VІІІ, оскільки винесений з порушенням строків. Суд зазначає, що Законом № 1404-VIIIвизначена чітка процедура стягнення витрат виконавчого провадження, яка не була дотримана у цій справі відповідачем. Враховуючи встановлені у ході судового розгляду обставини справи та норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ягодзінського Віталія від 18.09.2023 про стягнення виконавчого збору №67975794 винесена з порушенням норм Закону №1404-VIIIтаІнструкції № 512/5, оскільки у відповідача були відсутні повноваження для винесення постанови про стягнення виконавчого збору після закінчення виконавчого провадження, з порушенням процедури її прийняття після вирішення цього питання 29.08.2023 року. З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова від 18.09.2023 про стягнення виконавчого збору №67975794 підлягає скасуванню. Також, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанови про відкриття виконавчого провадження підлягають скасуванню, оскільки останні є похідними від постанови про стягнення виконавчого збору. Абзацами 2, 3 частини 5статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.