Постанова 4824 № 752/13104/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/14451/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 752/13104/21 19 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Музичко С.Г. - Болотова Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кучерявого Дмитра Владиславовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Кирильчук І.А., у цивільній справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,- в с т а н о в и в: У травні 2021 року комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 : - заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 42 383,21 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 484,52 грн; - заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 69 433,66 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 851,65 грн; - судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго» з 01 травня 2018 року. Відповідач користується послугами, але свої зобов`язання зі сплати за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виконує неналежно, внаслідок чого утворилась заборгованість. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та з постачання гарячої води у загальному розмірі 125 153,04 грн. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 рокупозов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: - заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 42 383,21 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 484,52 грн; - заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 69 433,66 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 851,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ОСОБА_1 адвокат Кучерявий Дмитро Владиславович подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та закрити провадження по справі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до заочного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 07.12.2020 року у справі №752/12747/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги. Враховуючи викладене наголошують на недопустимість подвійного притягнення ОСОБА_2 до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Окрім іншого вказує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до дати винесення заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 07.12.2020 у справі №752/12747/20 та ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 08.06.2021 року про відкриття провадження по справі №752/13104/21. Вказує, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Вказані відомості підтверджуються документами, що містяться в матеріалах справи №752/13104/21, а саме повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про смерть за номером 00037979626 від 27.12.2022 та листом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни вих.№5/02-14 від 05.01.2023. Окрім іншого зазначає, що квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 перебуває на автоматичній системі опалення та підігріві води з 2002 року, труби з допомогою яких відповідач здійснював централізоване постачання тепла відсутні, таким чином послуга не споживалась.А постачання гарячої води не відбувалось оскільки в квартирі знаходиться бойлер. Посилаючись на висновки які містяться у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №185/998/16 та від 18.12.2019 року у справі №127/328/17 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким закрити провадження по справі №752/13104/21. Стягнути з позивача на її користь судовий збір в розмірі 3 405 грн. за подачу апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає. Судом установлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів. Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 . Сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить 42 383,21 грн та з централізованого постачання гарячої води становить 4 484,52 грн. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». Сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення становить 69 433,66 грн та з централізованого постачання гарячої води становить 8 851,65 грн. Згідно інформації про право власності на майно КП КМР «КМ БТІ», яка надійшла до суду 26 липня 2021 року на виконання вимог ухвали від 08 червня 2021 року, згідно з даними реєстраційних книг КП КМР «КМ БТІ» квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27 січня 2003 року. Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , мешкає за вказаною адресою та є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання з оплати заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість. На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що станом на 01 травня 2021 року заборгованість складає: - за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення - 42 383,21 грн, за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води - 4 484,52 грн; - за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення - 69 433,66 грн, за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води - 8 851,65 грн. Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, щодо актового запису про смерть за номером 00037979626 від 27.12.2022 та листом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни вих.№5/02-14 від 05.01.2023 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 13.07.2023 року зверталось до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про заміну сторони правонаступника у зв`язку з смертю ОСОБА_2 . Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час пред`явлення позову та розгляду справи суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України). Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року. З аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин. Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України). У статті 28 ЦПК України 2004 року визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України). Частиною першою статті 29 ЦПК України 2004 року передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 чинного ЦПК України). Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року). Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України 2004 року сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 чинного ЦПК України). Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року). Норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі. Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16. Таким чином, суд першої інстанції не повинен був відкривати провадження у справі №752/13104/21 за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відкривши провадження у справі, суд мав його закрити на підставі пункту 1 статті 205 ЦПК України 2004 року. Відповідно до ст 255 ЦПК України визначено наступні підставами закриття провадження у справі.1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Відповідно до ст.377 ЦПК України визначено наступні підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині: Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 адвоката Кучерявого Дмитра Владиславовича, скасування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року та закриття провадження по справі. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи положення ч. 13 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь апелянта підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у розмірі 3 405 грн. Керуючись ст. 7, 141,367, 376, 255,257,377 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Кучерявого Дмитра Владиславовича задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року скасувати, а провадження у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води-закрити. Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у розмірі 3 405 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: