Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/4527/23

Справа № 748/4527/23 Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В. Провадження № 33/4823/999/23 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 31 жовтня 2023 року о 15 год. 47 хв., Північний під`їзд до м. Чернігова, 5 км, поблизу с. Количівка, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, бліде обличчя), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Посилається на те, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалам справи доказам, а також тим поясненням, які він надавав у суді. Апелянт зазначає, що наявність ознак наркотичного сп`яніння, які начебто були виявлені у нього, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Вказує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема, йому не було запропоновано відібрати інші зразки біологічного середовища. Також його не було відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль не було затримано, жодній іншій особі не передано право керування автомобілем. Крім того, згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а тому всі сумніви щодо доведеності його вини мають тлумачитись на його користь. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також у закладі охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №184519 від 31.10.2023, ОСОБА_1 , 31 жовтня 2023 року о 15 год. 47 хв., Північний під`їзд до м. Чернігова, 5 км, поблизу с. Количівка, Чернігівського району, керував автомобілем марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, бліде обличчя), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду у лікаря-нарколога ухилявся, так як на огляді не здав біоматеріал для аналізу протягом двох годин, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Під час перевірки документів та спілкуванні з водієм, виникли підозри про перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, так як у нього зіниці очей не реагували на світло, неприродна блідість обличчя. Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився. Водія було доставлено до КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня». Перебуваючи в медичному закладі водій протягом тривалого часу, більше двох годин, пояснював, що фізіологічно не може здати біоматеріал - сечу. Такі дії ОСОБА_1 були розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, працівником поліції йому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Доводи ОСОБА_1 в частині того, що він не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак не зміг здати на аналіз сечу, при цьому, у медичному закладі не пропонували брати на аналіз зразки іншого біологічного середовища, зокрема, слини або крові, не заслуговують на увагу. Інструкцією не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров`я, а також швидкість проведення дослідження. Крім того, відповідно до вимог п. 13 розділу ІІІ зазначеної Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. Даних про хворобу водія, яка перешкоджала йому фізіологічно здати аналіз сечі, надано не було. Оскільки з моменту зупинки ОСОБА_1 та виявлення в останнього ознак наркотичного сп`яніння до моменту, коли він повинен був здати необхідне біологічне середовище, минуло відведені законодавцем дві години, а тому його дії були правильно розцінені лікарем та поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова місцевого суду відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2023 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний