Постанова 4803 № 243/3067/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4093/23 Справа № 243/3067/22 Суддя у 1-й інстанції - Старовецький В.І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., за участю секретаря Шумило І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 243/3067/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2023 року, встановив: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шеліпова Ю.А., звернувся до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в місті Голубівка Луганської області помер його рідний дядько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його відкрилася спадщина, яка складається з грошових виплат у вигляді недоотриманої пенсії померлого. 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Ігнатенко О.В., було видано позивачу було видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 58 021,10 гривень. В подальшому представник позивача звернулася із адвокатським запитом до ГУ ПФУ в Донецькій області, щодо надання відомостей про розмір належних ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячних пенсійних виплат за період з січня 2014 року по лютий 2020 року (включно), які не були виплачені йому за життя. На що останній було повідомлено про те, що розмір призначеної та недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2014 року по 29 лютого 2020 року ОСОБА_2 складає 103 253,07 гривень. Залишок недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2016 по 16 січня 2019 складає 65 215,44 гривень, та зазначена сума не входить до складу спадщини. Після цього позивач звернувся до приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Ігнатенко О.В., з заявою про внесення змін до раніше виданого свідоцтва про право на спадщину за законом або видачу нового свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію, яка залишилась після смерті його рідного дядька, котра підтверджується довідкою, що видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за № 0500-1502-8/22122 від 02 лютого 2022 року. Однак, постановою нотаріуса позивачу було відмовлено у вчиненні вказаних нотаріальних дій. Вважає обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини, трирічним терміном неправомірним. Залишок недоотриманої суми пенсії, яка належала дядьку становить 103 253,07 гривень. Вказав, що відповідно до ст. ст. 1227, 1216 ЦК України він набув право власності на грошову суму в розмірі 45 231,97 гривень, шляхом її спадкування після смерті дядька. У зв`язку з викладеним, просив суд визнати за ним в порядку спадкування за правом представлення після смерті рідного дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти у вигляді недоотриманої, у зв`язку зі смертю, пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 14 травня 2018 року у розмірі 45 231,97 гривень та стягнути зазначені кошти на користь позивача, вирішити питання щодо судових витрат. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за правом представлення після смерті рідного дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на грошові кошти у вигляді недоотриманої, у зв`язку зі смертю, пенсії за період з 01 квітня 2016 року по 14 травня 2018 року у розмірі 45 231,97 гривень. Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка була нарахована ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 квітня 2016 року по 14 травня 2018 року у розмірі 45 231,97 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 гривень. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач прийнявши спадщину має право на виплату суми з урахуванням трирічного строку перед днем звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно. Право на нарахування пенсії не входить до складу спадщини, норми ст. 52 Закону № 1058 стосуються вже нарахованих (належних на час смерті) пенсіонеру сум. Оскільки померлий за життя не вжив заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то він не скористався своїм правом на отримання належних йому сум пенсії. В судове засідання апеляційного суду учасники судового розгляду не з`явилися, повідомлялись про час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в електронній формі та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав. Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийняв до уваги, що виплати позивачу недоотриманої пенсії належної померлому ОСОБА_2 за життя, було розглянуто відповідачем відповідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в свідоцтві про право на спадщину за законом від 13 січня 2022 року сума недоотриманої пенсії спадкодавця з вини відповідача нотаріусом визначена не за увесь період її нарахування. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 24 березня 2021 року по справі № 223/267/21 було встановлено факт смерті рідного дядька позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кіровськ Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в місті Голубівка Луганської області, Україна Факт родинних відносин позивача з померлим ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про народження матері позивача ОСОБА_3 , серії НОМЕР_1 від 26 червня 1959 року, виданим Голубівською сільською радою, свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 від 28 листопада 1947 року, виданого Голубівським районним ЗАГС, та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 від 14 березня 1961 року, виданим Бюро записів громадянського стану Виконавчого комітету Голубівської Ради депутатів трудящих. Після отримання вказаного судового рішення позивач звернувся до Вугледарського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де ним було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_4 , видане 07 травня 2021 року. Відповідно до заяви позивача від 12 січня 2021 року приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Ігнатенко О.В. було заведено спадкову справу № 01/2022 після смерті ОСОБА_2 . Постановою приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Ігнатенко О.В., позивачу було видано свідоцтво на право на спадщину, яке складається з недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії в сумі 58 021,10 гривень на підставі довідки Волноваського об`єднаного управління ПФУ Донецької області №0576 - 06 - 8/8700 від 17 травня 2021 року. Згідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 лютого 2022 року наданого на адвокатський запит представника позивача адвоката Шеліпової Ю.А. виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, врегульовано статтею 52 Закону № 1058, в тому числі і в частині їх виплати спадкоємцям, за умови надання свідоцтва про право на спадщину, де спадковим майном зазначено пенсію померлого пенсіонера. Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно із частиною другою статті 49 Закону № 1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 (не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії). До відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) Головного управління Соколенком Сергієм Анатолійовичем 18 січня 2022 року подана заява про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . З урахуванням ст. 52 та ст.46 Закону №1058 суми пенсії у розмірі 38037,63 гривень, які увійшли до складу спадщини, що належали померлому ОСОБА_2 за період з 17 січня 2019 по 29 лютого 2020 року обліковуються в Головному управлінні та будуть виплачені на умовах окремого порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень на означені цілі. Залишок недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2016 року по 16 січня 2019 року складає 65 215,44 гривень. Зазначають, що вказана сума пенсії не входить до складу спадщини. Довідки про суми нарахованої та фактично виплаченої пенсії померлого ОСОБА_2 за період з 01 січня 2014 року по 29 лютого 2020 року додаються. Відповідно до наданої довідки вбачається, що з лютого 2015 року по лютий 2020 року розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 становить 103 253,07 гривень. Різниця недоотриманої пенсії із урахуванням отриманого свідоцтва на право на спадщину становить за період з 01 квітня 2016 року по 14 травня 2018 року в розмірі 45 231,97 гривень (103 253,07 - 58021,10). Постановою приватного нотаріуса Волноваського районного нотаріального округу Донецької області Ігнатенко О.В від 22 лютого 2022 року № 48/01-16 було відмовлено ОСОБА_1 у внесенні змін до свідоцтва про право на спадщину за законом на спадщину від 13 січня 2022 року, або наданні нового свідоцтва про право на спадщину за довідкою Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області від 02 лютого 2022 року. Таким чином, під час розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено, що не вся сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 увійшла до складу спадщини, а лише частина, обмежена трирічним строком. Відповідно до положень ст. 1216, 1217, 1218, ч.1, 2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно положень ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон). Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення ч.2, 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі № 750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі № 428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі № 428/10113/20. Апеляційний суд також зазначає, що не охоплення свідоцтвом всієї суми, яка була не виплачена померлому за життя, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову, адже, прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі № 428/10113/20. Крім того, апеляційний суд підкреслює, що фактично свідоцтво про спадщину було видано на меншу суму у зв`язку з наданням відповідачем даних, що не відповідали фактичній дійсності. Тобто, оскільки відповідач не визнав наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем з огляду на вимоги т. 46 вищезазначеного Закону №1058, відомостей про спірну заборгованість нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не надав, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливили виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва, отже додаткове звернення позивача до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом як обов`язкова передумова для звернення до суду не вимагається, як вірно зазначив суд першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2023 року немає. Відповідно до п.п «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 20 грудня 2023 року. Головуючий О.І. Корчиста