Ухвала КЦС ВС № 761/3675/22

УХВАЛА 14 грудня 2023 року м. Київ справа № 761/3675/22 провадження № 61-17694ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шупика Анатолія Васильовича, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Державної установи «Держгідрографія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: скасувати наказ Голови Державної служби морського та річкового транспорту України від 28 грудня 2021 року, № 32-ПД про звільнення позивача з посади та припинення дії контракту від 20 травня 2021 року № 7-ІІІ; поновити ОСОБА_1 на роботі з 29 грудня 2021 року; стягнути з Державної установи «Держгідрографія» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2021 року у розмірі 256 194,00 грн. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шупика А. В., на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Предметом позову в цій справі є: скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 256 194,00 грн. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи. Судом враховано, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Наведену обставину заявниця обґрунтувала тим, що суд першої інстанції відніс вказану справу до категорії малозначних помилково, оскільки розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, станом на 28 червня 2022 року (дата відкриття провадження у справі), становив 1 212 107,82 грн. Верховний Суд відхиляє зазначений довід з огляду на таке. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень позивачем було пред`явлено позов, зокрема з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 256 194,00 грн Солом`янський районний суд міста Києва, вирішуючи заяву відповідача Держаної установи «Дергідрографія» про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, констатував, що відсутні підстави для задоволення вказаної заяви, оскільки справа за своїм предметом відноситься до категорії малозначних, тому підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ухвала від 09 серпня 2022 року). Верховним Судом враховано, що вказана заява подана саме стороною відповідача, крім того, Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей про збільшення розміру позовних вимог, вирішення клопотання сторони позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження саме у зв`язку з ціною позову, подальші судові рішення, у тому числі, постанова суду апеляційної інстанції містять виклад позовних вимог ОСОБА_1 за майновим критерієм саме у розмірі - 256 194,00 грн. Доказів протилежного до касаційної скарги заявником не надано та не підтверджено. Таким чином, вказана справа відповідає вимогам, встановленим пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Касаційна скарга не містить інших посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шупика Анатолія Васильовича, на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, Державної установи «Держгідрографія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію ухвали надіслати заявнику. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян