Постанова 4803 № 186/986/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10200/23 Справа № 186/986/22 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів - Макарова М.О., Пищиди М.М. при секретарі - Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини, - в с т а н о в и л а: У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та припинення стягнення аліментів, мотивуючи його тим, що з 20 жовтня 2012 року по 25 березня 2021 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від якого вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Першотравенського міського суду Дніпропетровської від 23 лютого 2021 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина. Вказував, що син проживає з ним та знаходиться на повному його утриманні. В червні 2022 року ОСОБА_1 виїхала у невідомому напрямку, з сином спілкується не часто, виключно у телефонному режимі, участі у його вихованні не приймає. Зазначав, що після переїзду в інше місто, ОСОБА_1 намагалася забрати сина, втім син був категорично проти цього. Посилаючись на те, що він має квартиру та має можливість і бажання забезпечити сину комфортне життя у місці до якого він звик, де має друзів та сталі соціальні зв`язки, просив суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним та припинити стягнення з нього аліментів. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини, мотивуючи його тим, що дійсно перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , від якого вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказувала, що шлюб між ними було розірвано, після розірвання шлюбу вони продовжили проживати разом, проте у подальшому вона вирішила переїхати до м.Горішні Плавні Полтавської області та 04 липня 2022 року вона разом із сином поїхала. Вона облаштувала їх із сином побут та влаштувалася на роботу. Зазначала про те, що розуміючи, що сину необхідно спілкуватися з батьком, саме вона зателефонувала ОСОБА_2 , після чого він став систематично приїздити до них, та з її дозволу забирав сина до себе, після чого привозив назад. Останній раз він приїздив до м.Горішні Плавні Полтавської області 06 вересня 2022 року та забрав сина до себе. 23 вересня 2022 року вона втратила зв`язок з ОСОБА_2 , оскільки вона не могла до нього додзвонитися. 06 жовтня 2022 року приїхала до м.Першотравеньска та звернулася до працівника сектору ювенальної превенції відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, де їй пояснили, що їй потрібно звернутися до суду. Посилаючись на те, що сину краще проживати саме із нею, оскільки виключно вона завжди займалася сином, його здоров`ям, розвитком та дозвіллям, його батько під час перебування їх у шлюбі сином не займався, він немає навичок приготування їжі через, що син харчується напівфабрикатами, крім того він є жорсткою та нестриманою людиною, а тому просила суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею. Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання його батька - ОСОБА_2 . Звільнено ОСОБА_2 від сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, шляхом припинення їх стягнення, з моменту набрання рішенням законної сили. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання відносно судових витрат. В апеляційній скарзі відповідачка за первісним позовом ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити та задовольнити її зустрічний позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції задовольнив первісний позов без належного з`ясування обставин у даній справі. Звертала увагу на те, що ОСОБА_2 не має змоги належним чином займатися сином. Графік його роботи не дозволить йому повноцінно приділяти час дитині та навіть відвезти його до лікаря. Організацію харчування дитини суд фактично поклав на бабусю. Наголошувала на тому, що після того як вони із сином переїхали до іншого міста, вона створила усі належні умови для його гармонійного розвитку та комфортного життя, саме в інтересах дитини буде проживання сина разом з матір`ю. Відзив на апеляційну скаргу надано не було. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З копії рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2021 року, справа №186/251/21, вбачається, що шлюб, зареєстрований 20 жовтня 2012 року виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського Дніпропетровській області за актовим записом №7 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано. Згідно акту від 21 листопада 2022 року КЖРЕП №1 встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично проживає по АДРЕСА_1 , З актів оцінки потреб сім`ї та обстеження умов проживання по АДРЕСА_1 , встановлено, що квартира має одну кімнату та належить ОСОБА_4 , в ній, на час огляду, мешкає ОСОБА_1 . В квартирі створені умови для виховання дитини. ОСОБА_1 має належний батьківський потенціал та здатна виконувати обов`язки по вихованню дитини та догляду за нею. На обліках в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Характеристикою, виданою 04 жовтня 2022 року відділенням №2 АТ «Полтава-банк», підтверджується, що ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, роботу виконує сумлінно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Відповідно до довідки про доходи від 04 січня 2023 року, виданої АТ «Полтава-банк», встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді касира та за період з жовтня 2022 року по грудень 2022 року включно отримала дохід у загальній сумі 29 771,36 грн. Згідно довідки №973 від 29 вересня 2022 року та довідки про доходи, виданої ВП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді заступника начальника дільниці та за період з вересня 2020 року по серпень 2022 року включно отримав дохід у загальній сумі 874 582,31 грн. Характеристикою, виданою на ОСОБА_2 за місцем роботи, підтверджується, що він характеризується з позитивної сторони, роботу виконує сумлінно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. На підставі договору купівлі-продажу №948 від 23 вересня 2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 є власником трикімнатної квартири, розташованої по АДРЕСА_2 . Відповідно до акту №678 від 11 жовтня 2022 року, виданого ПП «Команальщик-1», встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Згідно довідки №4643 про склад сім`ї від 25 жовтня 2022 року вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 . З довідки №98 від 28 вересня 2022 року та характеристик на учня 3-Б (на час розгляду справи 4) класу Першотравенського ліцею №4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що останній навчається у цій школі з першого класу. Має хороший фізичний і розумовий розвиток. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, та уважний учень. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню сина. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради щодо доцільності проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , вбачається, що за результатами розгляду на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті 12 січня 2023 року прийнято рішення про доцільність проживання дитини разом з матір`ю. Також судом було встановлено, що на даний час ОСОБА_5 зареєстрований та проживає разом з батьком по АДРЕСА_2 . Малолітній ОСОБА_5 навчається у Першотравенському ліцеї №4 з першого класу. Відповідно до характеристики він зарекомендував себе як старанний, дисциплінований та уважний учень. Має хороший фізичний і розумовий розвиток. ОСОБА_6 організований, вміє контролювати себе, реагує на похвалу чи осуд вчителя. За характером скромний, товариський, добрий, ввічливий. У цілому в ОСОБА_6 інтелектуальний рівень в межах вікової норми. Взаємодія з дорослими продуктивна, не потребує привернення уваги та додаткової мотивації. Батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню сина. Зовнішній вигляд учня завжди охайний, шкільне приладдя в порядку. Заняття відвідує регулярно. Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_3 та проживає по АДРЕСА_2 . Він працює на посаді заступника начальника дільниці профілактичних робіт з техніки безпеки у ВП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Відповідно до характеристики з місця роботи зарекомендував себе як відповідальний робітник, вимогливий до самого себе, має повагу в колективі. Володіє високими професійними знаннями і навичками. Дисциплінарних стягнень не має. Згідно із довідкою, виданою КНП «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради», на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога ОСОБА_2 не перебуває. З ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3 . Заборгованість по аліментах відсутня. Відповідно до акту оцінки потреб, складеного Першотравенським міським центром соціальних служб, ознак або чинників, що спричиняють складні життєві обставини, не виявлено. Відповідно до актмау обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей виконавчого комітету Першотравенської міської ради, у квартирі створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Житло забезпечене централізованим газо-, водо-, тепло-, електропостачанням та водовідведенням. У наявності необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини є окрема кімната, шафа для одягу, спальне місце, постільна білизна, полиці для книжок, письмовий стіл, одяг за сезоном. Мати дитини - ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 та проживає по АДРЕСА_1 . Вона працює касиром у відділенні №2 АТ «Полтава-банк» у м.Горішні Плавні з вересня 2022 року. Відповідно до характеристики з місця роботи, вона за час роботи виявила себе як дисциплінований, відповідальний працівник, надійний помічник та кваліфікований фахівець з банківської діяльності. Працездатна, комунікабельна, вміє встановлювати взаємовідносини з колегами. З 2017 по 2022 рік вона працювала на посаді завідувача касою у Першотравенському відділенні АТ «Альфа-банк». Відповідно до характеристики, зарекомендувала себе як грамотний, кваліфікований спеціаліст. За період роботи не мала дисциплінарних зауважень, у колективі користувалася повагою. Протягом п`яти років роботи ОСОБА_1 в АТ «Альфа-банк» малолітній ОСОБА_7 після садочка, а потім після школи часто знаходився у робочий час з мамою, де виконував домашні завдання, оскільки мати не могла залишити дитину вдома саму. Знаходячись на роботі, дитина не сиділа без уваги, граючись у гаджетах, мама намагалася всесторонньо розвивати його. Згідно із довідкою, виданою КНП «Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради», на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога ОСОБА_1 не перебуває. Відповідно до акта оцінки потреб, складеного службою у справах дітей, сім`ї та молодіжної політики виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, мати дитини ОСОБА_1 має належний батьківський потенціал та здатна виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею. Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей, сім`ї та молодіжної політики виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у квартирі створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Житло забезпечене централізованим газо-, водо-, тепло-, електропостачанням та водовідведенням. У наявності необхідні меблі та побутова техніка. Для дитини є окреме спальне місце, сучасний письмовий стіл для навчання, а також технічні засоби для організації навчання в режимі онлайн. Судом було заслухано думку малолітньої дитини ОСОБА_3 , який вказав про те, що хоче проживати у м.Першотравенську, з батьком. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції, в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи думку дитини, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, чи негативно впливали на його виховання та розвиток, з врахуванням того, що зміна місця проживання дитини, яка спричинить порушення стійких, усталених зв`язків дитини з оточенням і звичним середовищем, не відповідає найкращим інтересам дитини дійшов висновку про обґрунтованість позову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним. Відповідно до частин другої, восьмої-десятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі статями 18,27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Йогансен проти Норвегії» від 07 серпня 1996 року, §78). У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У §54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, №250, ст.35-36, §90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява №2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. У зв`язку із зазначеним, при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. Колегія суддів зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів. Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради щодо доцільності проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , вбачається, що за результатами розгляду на комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті 12 січня 2023 року прийнято рішення про доцільність проживання дитини разом з матір`ю. Колегія суддів звертає увагу на те, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються. У постанові від 08 грудня 2021 року у справі №311/563/20 (провадження №61-14656св21) Верховний Суд зазначив, що тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що нею передбачені випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належать: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України). Суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №350/1696/19 (провадження №61-19589св20)). Судом першої інстанції, за участі представника служби у справах дітей та спеціаліста-психолога, було заслухано думку малолітньої дити ОСОБА_3 , якому на той час було 9 років та який вказав про те, що однаково любить і матір і батька, знає що батьки розлучилися. ОСОБА_7 вказав, що бажає проживати саме вдома у м.Першотравенську, разом із батьком. Він звик до місця свого проживання, має друзів, ходить до школи. Змінювати місце проживання та їхати в інше місто жити він не хоче, втім їздити у гості до мами та спілкуватися з нею хоче. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №352/2324/17 (провадження №61-14041св19) зазначено: «Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Колегія суддів наголошує на тому, що матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про те, що дитина прижилась у своєму середовищі. Так дитина відвідує навчальний заклад, має друзів та захоплення, має сталі сімейні зв`язки. Зазначені факти беззаперечно необхідно оцінювати в сукупності з дотриманням інтересів дитини як на цей час, так і в майбутньому, балансу інтересів та прав батьків, думки дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня зрілості, тощо. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку позивача, взявши до уваги те, що малолітній ОСОБА_7 постійно проживав саме у м.Першотравенську, де наразі і проживає разом з батьком, та хоче проживати саме там, колегія суддів вважає, що з врахуванням саме як найкращих інтересів дитини оскаржуване рішення слід залишити без змін. Проживання малолітнього сина з батьком, відповідатиме інтересам дитини, та з врахуванням бажання дитини, позитивно сприятиме як психологічному так і фізичному його розвитку. Повернення дитини до матері, яка проживає в іншому місті, у даному випадку буде суперечити інтересам дитини. Позивач ОСОБА_2 має бажання та можливість у повній мірі організувати гармонійне, комфортне, стабільне життя для виховання та розвитку свого сина, та доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Е.Л.Демченко Судді: М.О.Макаров М.М.Пищида