Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/9433/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9433/23 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до положень ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а. с. 7, 11-12, 13). Позивач із заявою від 03.05.2023 року звернувся до відповідача про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року у справі №620/2001/23 та проведення з 01.07.2021 року нарахування та виплати з 01.07.2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн (а. с. 9-10). Відповідач листом від 29.05.2023 року повідомив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року у справі №620/2001/23 не зобов`язано Головне управління проводити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром (а. с. 11-12). На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року у справі №620/2001/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року. Внаслідок перерахунку підсумок пенсії ( з надбавками) склав 29567,52 грн, а з урахуванням максимального розміру - 26067,53 грн (а. с. 13). Позивач, вважаючи дії відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром протиправними, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України). Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-ХІІ згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію вказаного Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами зазначеного Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію вказаного Закону. Усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З 20.12.2016 року частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016. Зазначене свідчить, що призначена позивачеві відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром. Так, Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин в частині визначення максимального розміру пенсій військовослужбовців та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання. З цих же підстав неможливо застосувати приписи Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в частині відповідних обмежень. З огляду на зазначене, частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ не встановлено обмеження максимального розміру пенсії позивача. Таким чином, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача десятикратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2023 року, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду є протиправними. Аналогічна правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 24.09.2021 року (справа №370/2610/17); від 21.12.2021 року (справа №120/3552/21-а); від 26.01.2022 року (справа №569/2950/17); від 17.02.2022 року (справа №640/11168/20); від 18.05.2022 року (справа №380/12337/20). Крім того, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року у справі №620/3578/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 з 01.12.2019 року пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити нарахування і виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2019 року без обмеження її максимального розміру. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. До того ж, статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсії максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року, перерахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року у справі №620/2001/23 без обмеження її максимального розміру, що становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищезазначене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Апеляційним судом також враховано, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.