Постанова 4854 № 420/25796/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/25796/23 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 10.10.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Кавчак К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерії Сергіївни від 18 вересня 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 в частині накладення арешту на належні кошти ОСОБА_1 , а саме грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 , картка для виплат НОМЕР_2 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - для зарахування заробітної плати, та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк» - для зарахування пенсійних коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в порушення п.7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» спірною постановою державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , які знаходяться на банківських рахунках із спеціальним режимом, які передбачені для виплати заробітної плати та пенсії. Отримання виконавцем документального підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, у відповідності до ч.4 ст.59 Закону, є підставою для зняття арешту. Однак, на звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо зняття арешту з його рахунків IBAN НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та IBAN НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк», позивачу відмовлено у знятті арешту з посиланням на те, що вказані банківські рахунки є поточними рахунками, а не рахунками зі спеціальним режимом використання. ОСОБА_1 зазначав, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, пенсії та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2023р. позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко Валерії Сергіївни від 18 вересня 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 в частині накладення арешту на грошові кошти заробітну плату ОСОБА_1 , що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та грошові кошти пенсію, що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк». Стягнуто з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 10.10.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що постанова про арешт коштів боржника прийнята державним виконавцем на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», що є окремо визначеним заходом примусового виконання рішень. Чинне законодавство забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спеціальним режимом використання, тобто на рахунки підприємств, що займаються виробництвом та постачання енергії, води, опаленням приміщень тощо. Рахунки ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк», є поточними рахунками, на які можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення (заробітна плата, пенсія, соціальна допомога тощо). Норми Закону України «Про виконавче провадження» не містять заборони накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточному рахунку боржника, на який зараховується, серед іншого, заробітна плата чи пенсія. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що саме банк, який виконує постанову державного виконавця, відповідно до ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та у разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII. Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що накладаючи арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , державний виконавець у постанові від 18 вересня 2023 року зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, постановою державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. від 09.02.2022р. відкрито виконавче провадження №68468448 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №747-25 від 04.10.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 24248,51 грн. 18.09.2023р. державним виконавцем Лейченко В.С. прийнято постанову ВП №68468448 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, вказаною постановою накладено арешт, серед іншого, на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на банківських рахунках: IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для зарахування заробітної плати; IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк» для зарахування пенсійних коштів. ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про зняття арешту з коштів боржника, в якій зазначив, що в межах виконавчого провадження №68468448 накладено арешт на грошові кошти, що надходять на банківські рахунки IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк», на які надходять грошові кошти цільового призначення (для виплати заробітної плати та пенсії) та на які чинним законодавством встановлено заборону звернення стягнення. У зв`язку з цим, боржник просив державного виконавця зняти арешт з коштів, які знаходяться на вказаних рахунках. Листом від 12.09.2023р. відповідач відмовив у знятті арешту з посиланням на те, що банківські рахунки IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк», є поточними рахунками, на які можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Також, зазначено, що саме банк, який виконує постанову державного виконавця про арешт, відповідно до ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та у разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII. Не погоджуючись з постановою державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. від 18.09.2023р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 в частині накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (IBAN НОМЕР_1 ) та в АТ «Райффайзен Банк» (IBAN НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»). Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови державному виконавцю Лейченко В.С. було відомо про характер грошових коштів на банківських рахунках IBAN НОМЕР_1 (заробітна плата) та IBAN НОМЕР_3 (пенсія), проте незважаючи на це він прийняв постанову про арешт усіх коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 без зазначення вказаних рахунків як таких, на яких грошові кошти не підлягають арешту. За таких обставин, враховуючи, що позивач повідомив державного виконавця про характер та джерела коштів на банківських рахунках IBAN НОМЕР_1 та IBAN НОМЕР_3 ще до прийняття ним оскаржуваної постанови, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом №1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. (далі Інструкція №512/5). Відповідно до ч.7 ст.26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону №1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції №512/5 розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону №1404-VIII. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону №1404-VIII). Крім того, пункт 8 розділу VIII Інструкції №512/5 визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів. При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону №1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором, повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону №1404-VIII та розділу VIII Інструкції №512/5. Законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII). Відтак, частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19. Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату чи пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення. Порядок звернення стягнення на заробітну плату також визначається Законом №1404-VIII та розділом Х «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції №512/5 у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII). При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції №512/5 контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції. Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємстввами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань. Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. (абзац другий частини другої статті 59 Закону №1404-VIII). Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника у зв`язку з отриманням від нього документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом. Підсумовуючи викладене колегія суддів зазначає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника чи пенсією, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів. Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі №756/8815/20. Як правильно зазначив суд першої інстанції та не заперечується апелянтом, станом на дату прийняття постанови від 18 вересня 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 державному виконавцю Корабельного районного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. було відомо про характер грошових коштів на банківських рахунках IBAN НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та IBAN НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк». Зокрема, ще перед прийняттям відповідачем оскаржуваної постанови ОСОБА_1 звертався до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою, в якій повідомив відповідача про те, що грошові кошти, що знаходяться на зазначених банківських рахунках є заробітною платою та пенсійними коштами, на підтвердження чого надав довідку форми ОК-5, довідку про перебування позивача на обліку в Херсонському об`єднаному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком, виписки по рахунках. Незважаючи на вказану обставину державний виконавець прийняв постанову про арешт усіх коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 без зазначення рахунків IBAN НОМЕР_1 та IBAN НОМЕР_3 як таких, на яких грошові кошти не підлягають арешту. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова державного виконавця Корабельного районного відділу ДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лейченко В.С. від 18 вересня 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №68468448 в частині накладення арешту на грошові кошти заробітну плату ОСОБА_1 , що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 , який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та грошові кошти пенсію, що містяться на банківському рахунку IBAN НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк», є протиправною та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги відповідача правильності таких висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та скасування рішення суду першої інстанції від 10.10.2023р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 19 грудня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук