Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/22180/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 р. Справа № 520/22180/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 (ухвалене суддею Котеньовим О.Г) по справі № 520/22180/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради про стягнення недоплаченої грошової допомоги та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнти протиправною бездіяльність выдповыдача щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з выдповыдача на користь ОСОБА_1 7354 грн. недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік; стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 603349,56 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 задоволено частково позов, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов`язано відповідача ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплаченої суми. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що виплату грошової допомоги за 2021 рік позивачеві нараховано у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 325 від 05.04.2021, яка є чинною та підлягала виконанню, а відповідач не є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Управління та соціального захисту населення адміністрації Слов`янського району Харківської області не проводив виплату щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу, оскільки списки для виплати допомоги від уповноважених органів не надходило. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду першої інстанції частині задоволення позовних вимог Судовим розглядом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Відповідачем у 2021 року проведено виплату позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491 грн. Не погодившись із діями відповідача щодо визначення розміру суми грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не нарахувало та не виплатило позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " № 3551-XII від 22.10.1993 (в подальшому - Закон № 3551-XII). Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV, яка діє на час виникнення спірних правовідносин), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону №107-VI до ч.5 ст.12 Закону України № 3551-ХІІ , визнані неконституційними, отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч.5 ст.12 Закону № 3551 в редакції, що діяла до внесення змін. У зв`язку із чим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що відповідачем у 2021 році правомірно та у повному обсязі здійснено нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на підставі ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, а також постанови КМУ №

325. Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 від 08.04.2021 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491 грн (п. 1 п. 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону. Таким чином, на час здійснення позивачеві у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №

325. Виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році має виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-XII. Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Згідно з п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім`ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей. Підпунктом 41 п. 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Положення про управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 09.12.2020 р. №7/20, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради (в подальшому - Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою. Управління у своїй діяльності підзвітне та підконтрольне Харківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Харківської міської ради, міському голові, секретарю міської ради, заступнику міського голови з питань охорони здоров`я та соціального захисту населення, голові адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради. Відповідно до п. 3.1. метою діяльності Управління є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території Індустріального району міста Харкова в межах повноважень, встановлених чинним законодавством України. За приписами п. 4.1.22. Управління здійснює призначення та виплату разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". Враховуючи викладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги. Отже, із урахуванням вищевикладених норм та із урахуванням того, що саме відповідачем разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік виплачена не в повному обсязі, доводи апелянта, що Управління соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради є неналежним відповідачем, суд апеляційної інстанції вважає помилковими та не обгрунтованими. Із урахуванням вищевикладеного, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання відповідача ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплаченої суми. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Основ`янського району Харківської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 по справі № 520/22180/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич