Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/682/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2023 р. Справа № 480/682/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2023, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 09.06.23 по справі № 480/682/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 в період, починаючи з 18.04.2022 та по час дії такої постанови додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022 як такому, що ніс службу в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 і по 30.06.2022 як такому, що ніс службу в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і додати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у складі військової частини відповідача в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" та безпосередньо приймає участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не отримує додаткову винагороду у розмірі 100000, 00 грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2022. Позивач вважає, що має право на виплату такої допомоги по день винесення судового рішення. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Постанова № 168 від 28 лютого 2022 р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" зазнала змін, відповідно до прийнятих постанов Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022. Виходячи зі змісту вказаної постанови, з урахуванням всіх змін та доповнень до неї, позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у розмірі як 3000,00 гривень так і 100000,00 гривень, як особа яка безпосередньо брала участь у виконанні бойових завдань командування. Суд першої інстанції вказав, що відповідно до відомостей вказаних відповідачем у відзиві на позовну заяву позивач отримував деякі додаткові виплати, а саме: за 2022 рік у квітні 13000, у травні 30000, у червні - 30000, у липні 30000, у серпні - 30000, у вересні - 30000, у жовтні - 30000+47419,35, у листопаді 30000+70000, у грудні 30000 + 70000, у січні 2023 року - 30000 + 70000. Отже, відповідач всупереч нормам постанови КМУ №168 здійснює на власний розсуд нарахування та виплату додаткової винагороди. Порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022. Порядком документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також для підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); наказ (по стройовій частині); журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки; список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань. Відсутність обліку участі кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань є порушенням наказу Міністерства оборони України від 06.10.2020 року №363. Так, вказаний наказ затверджує Інструкцію з ведення Історічного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій. Розділ IV вказаної Інструкції встановлює обов`язку ведення Журналу бойових дій. Пунктом 5 вказаної інструкції Відповідальність за ведення Історичного формуляра, Історичної довідки покладається на командира військової частини, керівника установи. Виходячи з цього, у військовій частині НОМЕР_1 журнал бойових дій повинен був вестись з 24.02.2022 року і по сьогоднішній день, враховуючи оголошення Президентом України військового стану, але у відповідача відсутні задокументовані обліки бойових завдань. Як зазначено у вимогах телеграм №248/1227 від 10.03.2022, №248/1298 від 25.03.2022 Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях "..в наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. У період дії воєнного стану, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5-го числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.". Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що жодних бойових наказів (бойових розпоряджень) особовому складу військової частини НОМЕР_1 від вищого командування не надходило, до безпосередньої участі в бойових діях, здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивач не залучався, тому відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 жоден з військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 не включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. А отже, ОСОБА_1 правомірно не включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за спірний період. 17 квітня 2022 року для посилення оборонної спроможності України, військова частина НОМЕР_1 сформована відповідно до директиви Головнокомандувача Збройних Сил України та в період з 17.04.2022 по 24.05.2022 здійснювала набір особового складу, комплектування матеріально-технічною базою та інші заходи пов`язані з формуванням військової частини. В зазначений період, перебуваючи у визначеному районі, військова частина НОМЕР_1 не отримала жодного бойового розпорядження (бойового наказу) від вищого командування, не приймала безпосередньої участі у бойових діях та відповідно в забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони. У вищезазначений період особовий склад сформованої частини залучений до тренувань з різних видів військової та тактичної підготовки, займався укріпленням фортифікаційних споруд та іншими видами діяльності, що не пов`язані з безпосередньою участю військовослужбовців у бойових діях. В жовтні 2022 року відповідно до бойового розпорядження вищого командування особовий склад залучений до виконання заходів пов`язаних із стримуванням та відсіччю збройної агресії російської федерації в Донецькій області. Солдат ОСОБА_1 приступив до виконання зазначених бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується підсумковим бойовим донесенням, записом в Журналі ведення бойових дій та відображено в довідці про безпосередню участь, котра є у матеріалах справи. Отже солдат ОСОБА_1 в жовтні 2022 року залучений до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах зазначених заходів у період з 11.10.2022 по 31.10.2022 (21 доба) та відповідно був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в зазначений період, а тому сума отриманих грошових коштів у розмірі 77419.35 грн. випливає з наступних розрахунків: 30000 грн. за 31 добу + (70000 грн. + 31 добу = 2258,06452 грн. - сума за одну добу безпосередньої участі; 2258,06452*21 добу = 47419.35 грн.). В період з листопада 2022 року по січень 2023 року солдат ОСОБА_1 залучений до виконання зазначених заходів, що підтверджується підсумковими бойовими донесеннями командира підрозділу, стройовими наказами, додатками до бойових розпоряджень, списками осіб, що залучаються до виконання бойових завдань, записами в Журналі ведення бойових дій, на підставі чого включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. (30 000 грн. + 70000 грн.). Кількість діб, за які здійснюється збільшена виплата додаткової грошової винагороди відображена в додатках до наказів командира "Про виплату додаткової грошової винагороди", що є у матеріалах справи. Тому, всі виплати здійснені з дотриманні вимог чинних нормативно-правових актів з врахуванням щоденного обліку особового складу, що залучається до виконання бойових завдань. Посилання апелянта на відсутність ведення військовою частиною обліку участі кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань спростовується довідкою №1/04/182 про безпосередню участь солдата ОСОБА_1 у заходах необхідних для оборони України, яка знаходиться в матеріалах справи. Апелянт наголошує на обов`язковості ведення Журналу бойових дій, що визначено Інструкцією з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій (Інструкція) затвердженої Наказом МОУ від 06.10.2020 №363. Військова частина НОМЕР_1 сформована 17.04.2022, після чого організоване негайне виконання вимог Інструкції та ведення Журналу бойових дій, котрому надано гриф секретності дск. Перший запис у Журналі ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 датується 12.04.2022. Наразі Журнал ведення бойових дій ведеться щоденно та налічує 5 томів по 300 стр. кожен. Та як апелянт вказує, що Журнал ведення бойових дій повинен вестись у військовій частині з 24.02.2022, що суперечить нормам інструкції, оскільки військову частину НОМЕР_1 сформовано 17.04.2022, a Журнал бойових дій ведеться з моменту отримання директиви та по сьогоднішній день. Апелянт спирається на вимоги телеграми МОУ №248/1298 від 25.04.2023, в якій визначено обов`язковість видання наказів про виплату додаткової винагороди за минулий місяць до 5-го числа поточного місяця. Всі накази, котрі стосуються виплати даного виду грошового забезпечення видавались у встановлений строк. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. З 18.04.2022 позивач призваний та проходить військову службу по мобілізації у військовій частині відповідача. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022 та № 757/2022 від 07.11.2022 строк дії воєнного стану продовжувався. Позивач вважає, що відповідачем, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, не прийнято наказ про нарахування та виплату додаткової винагороди, не нараховано та невиплачено суми грошового забезпечення в повному обсязі, починаючи із 18.04.2022, у зв`язку із чим звернувся до суду. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону). На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022. Вказана Постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору. Зі змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) суд вбачає, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000,00 гривень. Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн. З матеріалів справи колегією суддів вбачається, що позивачу в період з 18.04.2022 по 30.01.2023 відповідачем нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у наступних розмірах: квітень 2022 року 13000 грн; травень 2022 року 30000 грн; червень 2022 року 30000 грн; липень 2022 року 30000 грн; серпень 2022 року 30000 грн; вересень 2022 року 30000 грн; жовтень 2022 року - 30000 грн + 47419,35 грн; листопад 2022 року 30000 грн + 70000 грн, грудень 2022 року 30000 грн + 70000 грн; січень 2023 року 30000 грн + 70000 грн. Також у розрахунку грошового забезпечення та інших додаткових виплат позивача вказано, що нараховані суми грошового забезпечення перераховано на картковий рахунок. Позивач підтверджує, що отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168: у період з 18.04.2022 по 09.10.2022 в розмірі 30 000 грн, а в період з 10.10.2022 по 09.01.2023 - в розмірі 100 000 грн. Однак, позивач зазначає, що в період з 20.06.2022 по 13.07.2022 він приймав безпосередню участь у бойових діях із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії та контролював переправи через мости у с. Іванівка, Чернігівської області. А тому вважає, що у вказаний період мав отримувати додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи за червень та липень 2022 року позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ № 168 в сумі по 30 000 грн. за кожен місяць. Матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій у період з 20.06.2022 по 13.07.2022 чи у інші періоди. Окрім того в матеріалах справи міститься довідка від військової частини НОМЕР_1 , видану солдату ОСОБА_1 про те, що вій дійсно в період з 11.10.2022 по 31.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у складі операивно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у східній частині Донецького операційного району Донецької області, Торецької міської територіальної громади (м.Торецьк, м.Залізне, смт.Щербинівка), КПВВ Майорськ, м.Бухмут. Позивач, складаючи позовну заяву і апеляційну скаргу, виклав хронологію змін у Постанові №168, жодним чином не зазначаючи, чим указані зміни впливають на права та інтереси позивача. Також, позивач в апеляційній скарзі, з посиланням на Постанову №168, зазначає про законне право позивача на отримання належних йому нарахувань та виплат відповідно до Постанов №168 з посиланням тільки на те, що він є військовослужбовцем відповідача. Поряд і тим, позивачу на виконання ухвали суду від 02.06.2023 запропоновано надати суду інформацію щодо того, на виконання яких саме наказів (бойових розпоряджень) він приймав безпосередню участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 20.06.2022 по 13.07.2022. Однак, станом на час розгляду справи позивачем надано пояснення, в яких останній зазначив, що позивач у період з 20.06.2022 по 13.07.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях із забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також контролював переправи через мости у с. Іванівка Чернігівської області. Проте, жодної інформації, яка б свідчила про виконання позивачем бойових наказів чи розпоряджень ні позивачем ні його представником не надано до суду. Колегія суддів зазначає, що такі пояснення не можуть бути враховані, як підстава для отримання спірної додаткової винагороди, оскільки не підтверджуються жодними доказами (рапорти, накази чи інше) та не містять фактичних даних щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії. Під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу. Відповідачем надано суду інформацію за підписом командира військової частини про те, що на виконання розпорядження (не бойового) вищого штабу 14.06.2022 сформована посилена рота, до складу якої включено позивача. У період з 20.06.2022 по 13.07.2022 позивач дійсно знаходився на території с. Іванівка Чернігівської області, проте ні він ні інші військовослужбовці посиленої роти не приймали безпосередньої участі в бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідач також заначив, що відсутність донесень командира підрозділу про участь підпорядкованих військовослужбовців у бойових діях, відсутність відповідних записів у журналі бойових дій військової частини, вахтовому журналі, відсутність донесень командирів підрозділів про витрату боєкомплекту, про ворожі обстріли місць розташування підрозділу, про отримання поранень чи загибелі військовослужбовців в зазначений період, про виявлення та/або прорив ворожих військ свідчать про відсутність підстав для включення позивача до списку для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., оскільки він не приймав безпосередню участь у бойових діях у с. Іванівка Чернігівської області в період з 20.06.2022 по 13.07.2022. Також відповідачем надано суду довідку від військової частини НОМЕР_1 , видану солдату ОСОБА_1 про те, що вій дійсно в період з 11.10.2022 по 31.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у складі операивно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у східній частині Донецького операційного району Донецької області, Торецької міської територіальної громади (м.Торецьк, м.Залізне, смт.Щербинівка), КПВВ Майорськ, м.Бухмут. Колегія суддів наголошує, що відповідно до змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) лише у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000,00 гривень. Віднесення адміністративно-територіальних одиниць, на яких ніс службу позивач, до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно. Таким чином, виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає вірними висновки суду перщої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 18.04.2022 по дату прийняття рішення судом. Також не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у спірний період приймались накази про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 по справі № 480/682/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова