Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/444/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/444/22 пров. № А/857/16598/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, прийняте суддею Луцовичем М.М. о 10 годині 07 хвилині у м. Ужгороді, повний текст складено 11 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерство оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі МОУ, відповідач) про визнання рішення від 28.10.2021 МОУ в особі комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 після встановлення йому інваліда війни II групи внаслідок війни 16.03.2021 неправомірним; зобов`язання Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ОСОБА_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення МОУ, оформлене протоколом від 28.10.2021 №163 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов`язано МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги від 28.09.2021 із врахуванням висновків суду. Суд виходив з того, що частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. На день встановлення ІІ групи інвалідності позивачу (16.03.2021) діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 484/295/17. Суд встановив, що позивач не отримував грошову допомогу у зв`язку з первинним встановленням інвалідності. Відтак, до спірних правовідносин не застосовуються обмежувальні умови передбачені пунктом 8 Порядку №975. Оскільки позивачу інвалідність ІІ групи вперше встановлено 16 березня 2021 і станом на цю дату у нього виникло право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, законодавчі положення на момент звернення ним після встановлення безстроково ІІ групи інвалідності про виплату одноразової грошової допомоги встановлювали, що така виплата повинна здійснюватись відповідно до Порядку № 975, що відповідає позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 760/11727/17. Судом встановлено, що позивачем подано копію архівної довідки від 24.06.2021 №6/3/0-244 в обґрунтування причини та обставини травми. Разом з цим, відповідно до витягу із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 27.09.2021 №437 у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 протоколом встановлено, що травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Суд звернув увагу на те, що доказами, які свідчать про причини та обставини поранення можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини травми, саме тому надана позивачем архівна довідка від 24.06.2021 №6/3/0-244 має бути проаналізована відповідачем. Суд не може перебирати на себе вирішення питання щодо призначення грошової допомоги, досліджувати відповідні документи, надавати їм оцінку, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність підстав для призначення вказаної вище допомоги, бо таке рішення у цій ситуації відноситься до дискреційних повноважень МОУ. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, МОУ подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в позові. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що на момент встановлення позивачу інвалідності у 2005 не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, а відтак відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп99 (справа №1- 7/99) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Окрім цього, позивачем не було надано до комісії оригінал та/або копію документу, який би свідчив про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачений пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженої постановою КМ України від 25 грудня 2013 №975. В особовій справі, висновках МСЕК, медичних дослідженнях, рішенні ЦВЛК та послужному списку позивача відсутні час, дата та місце отримання поранення (контузії) ОСОБА_1 у 1984. У судове засідання позивач приніс медичну книжку за 1984, проте її копії та інші документи також не були надані на розгляд комісії під час засідання 28.10.2021. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 первинний раз встановлено III групу інвалідністю 31.05.2005, а 16.03.2021 під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю II групи внаслідок цієї ж причини (довідка МСЕК серія 12ААБ №661919 від 16.03.2021), тобто понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності. МОУ тільки приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а в подальшому у разі прийняття позитивного рішення, кошти перераховує уповноваженому органу, який приймав документи від заявника, і останній у своє чергу видає наказ про виплату даної допомоги та перераховує кошти безпосередньо заявнику, або видає через касу. Отже, позовна вимога щодо виплати безпосередньо МОУ одноразової грошової допомоги є безпідставною та необґрунтованою. Така не відповідає вимогам чинного законодавства, як вже вище було зазначено. В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст. 229, ст. 313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . 31 січня 2005 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із травмою, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серії КА №0281351), однак одноразова грошова допомога у зв`язку з цим не виплачувалась взагалі. Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 661919 ОСОБА_1 16 березня 2021 встановлена ІІ група інвалідності безстроково у зв`язку з травмою, яка пов`язана із виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії, у зв`язку з чим він звернувся до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16 Закону №2011-XII та Порядку №

975. Згідно з архівною довідкою від 24.06.2021 № 6/3/0-244 ОСОБА_1 госпіталізований 11.10.1984 в ІІІ інфекційне відділення в/ч пп НОМЕР_2 (704 ВПГ 40 ОА Шинданд ДРА) з діагнозом: комбінована ЗЧМТ, струс головного мозку (контузія), вірусний гепатит та знаходився на лікуванні до 23.10.1984. Для подальшого лікування переведений в 340 ОВГ (Ташкент). Відповідно до витягу із протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 27.09.2021 №437 у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 протоколом встановлено, що травма, так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Протоколом засідання комісії МОУ від 28 жовтня 2021 № 163 (далі - Протокол № 163) позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 2005 не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, а також останнім не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку №

975. Крім того, згідно з пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Вважаючи протиправною відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності II групи внаслідок захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач звернувся до суду із цим позовом. Пунктом 1 ч.1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п.6 ч.2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 за № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975). Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що на день встановлення ІІ групи інвалідності позивачу (16.03.2021) діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах, що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 484/295/17 та від 24.01.2023 у справі № 760/11727/17. Відповідно до пункту 8 Порядку №975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Відмова відповідача у виплаті позивачу грошової допомоги згідно заяви від 28.09.2021 обґрунтована, в тому числі, покликанням на пункт 8 Порядку №975. Однак, судом із матеріалів справи встановлено, що позивач не отримував грошову допомогу у зв`язку з первинним встановленням інвалідності, тому покликання відповідача в оскаржуваному рішенні на п.8 Порядку №975 є помилковим. Ще однією з підстав для прийняття рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу є неподання документу, який свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено п.11 Порядку №975. З приводу цього, колегія суддів зазначає наступне. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Застосовані судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII. Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги. Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ст. 16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Отже, вимога МОУ щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд від 10.04.2019 у справі № 822/220/18. Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). З огляду на відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення. Зазначене вище відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 липня 2022 у справі №620/3562/18. У матеріалах справи наявна копія архівної довідки від 24.06.2021 №6/3/0-244 (а.с.9), згідно якої ОСОБА_1 госпіталізований 11.10.1984 в ІІІ інфекційне відділення в/ч пп НОМЕР_2 (704 ВПГ 40 ОА Шинданд ДРА) з діагнозом: комбінована ЗЧМТ, струс головного мозку (контузія), вірусний гепатит та знаходився на лікуванні до 23.10.1984. Для подальшого лікування переведений в 340 ОВГ (Ташкент). Однак, позивачем згадана довідка всупереч вимог п.11 Порядку №975 при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги не подавалася, що підтверджується заявою, поданою ОСОБА_1 начальнику Ужгородського РТЦК та СП від 28.09.2021 (а.с.5). Відтак, відповідач був позбавлений можливості надати оцінку такій довідці та встановити причинний зв`язок обставин поранення (контузії, травми або каліцтва) із проходженням військової служби. Подібне вбачається з оспореної відповіді про відмову. Таким чином, оскільки позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), то у МОУ не було підстав для прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Однак, позивач не позбавлений можливості повторно звернутися із заявою, долучивши всі необхідні документи. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на не в повній мірі правильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі 260/444/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 18.12.2023.