Ухвала ККС ВС № 507/1580/22

УХВАЛА 18 грудня 2023 року м. Київ справа № 507/1580/22 провадження № 51-7515 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_6 , встановив: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника потерпілої, у якій порушується питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Як слідує зі змісту касаційної скарги, представник потерпілої оскаржує судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. За приписами п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК касаційну скаргу має право подати, серед іншого, представник потерпілого - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Зі змісту оскарженого вироку слідує, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 розглядалось у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо обставин, які ні ким не заперечувалися, з огляду на те, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, у тому числі і потерпіла ОСОБА_4 . Водночас, вимоги потерпілої у суді першої інстанції стосувалися виключно призначення обвинуваченому покарання, яке на її думку має бути найсуворішим. Вирок місцевого суду потерпілою в апеляційному порядку не оскаржувався, натомість за апеляційною скаргою захисника вказаний вирок було змінено лише в частині застосування інститут звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, а в частині виду та розміру призначеного обвинуваченому покарання судове рішення залишено без змін. З огляду на наведене, касаційна скарга представника потерпілої не містить обґрунтування, яким чином заявлена ним вимога про скасування оскаржених судових рішень через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що полягає у неправильній кваліфікації дій засудженого та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції узгоджується із положеннями п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК України та процесуальною позицією потерпілої в суді першої інстанції. Окрім цього, за змістом касаційної скарги представник потерпілої вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі, однак за цією підставою судові рішення не оскаржує, як і не наводить конкретних аргументів в аспекті порушення приписів ст. 414 КПК України, з огляду на призначення обвинуваченому найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ст. 119 КК України, та не у мінімальному розмірі - 4 роки. Доводи представника потерпілої про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без виклику учасників кримінального провадження суперечать змісту оскаржуваного судового рішення, до того ж спрощене кримінальне провадження регламентовано ст. 381-382 КПК України і допускається виключно щодо кримінальних проступків. Разом з цим, адвокат ОСОБА_5 стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, що залишено поза увагою апеляційного суду, однак не враховує, що з цих підстав вирок місцевого суду ніким не оскаржувався, а відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення місцевого суду в межах апеляційних скарг, і вправі вийти за їх межі лише якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. Окрім цього, попри вимогу про скасування ухвали апеляційного суду, представник потерпілої не зазначає, яких саме порушень допустив суд апеляційної інстанції в аспекті положень статей 404, 405 КПК України, та не вказує, які конкретно доводи апеляційної скарги сторони захисту, в порушення ст. 419 КПК України, вказаний суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, з огляду на зміст цього судового рішення. З огляду на положення статей 433, 437 КПК, суд касаційної інстанції здійснює касаційний розгляд за касаційною скаргою про погіршення становища особи, виключно в межах доводів і вимог касаційної скарги, тому наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження та в подальшому прийняття одного з рішень, передбачених ст. 436 цього Кодексу. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, усупереч положенням наведеної норми, представником потерпілої не долучено до касаційної скарги копії оскаржуваного вироку засвідченого відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, або до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою представника потерпілої. У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу адвоката ОСОБА_5 слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків. У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3