Постанова 4805 № 295/4158/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/4158/23 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М. Категорія 55 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Кузьменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/4158/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 27 червня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М. в м.Житомирі, в с т а н о в и в: У березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ в Житомирській області). Просила стягнути з відповідача на свою користь 130 376 грн заборгованості з коштів, які належать їй, як спадкоємцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов обґрунтований тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В справі №240/10230/21 рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року задоволений позов ОСОБА_3 до ГУ ПФУ в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати доплати до пенсії особі, потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, який проживав на території радіоактивного забруднення, починаючи з 30 жовтня 2020 року, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячно. Рішення набрало законної сили і підлягало виконанню. Рішення суду почало виконуватися, оскільки на поховання матері була нарахована та виплачена сума пенсії з урахуванням доплати, передбаченої рішенням суду. Наразі залишилися нарахованими та невиплаченими кошти, які належали матері за життя, сума яких становить 130 376 грн за період із 30 жовтня 2020 року (так зазначено у рішенні суду) по 10 жовтня 2021 року (день смерті матері). Вона, як дочка, є спадкоємцем після смерті матері, прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок та має право на одержання у спадщину іншого майна, яке належало спадкодавцю, а саме, невиплачених матері за життя сум доплат до пенсії, які нараховані і належали від Пенсійного Фонду України. На цій підставі вона звернулася до відповідача з заявою, у якій просила надати їй довідку про розмір коштів, які нараховані та не виплачені ОСОБА_3 відповідно до рішення адміністративного суду. На підставі цього документа вона мала отримати право власності на ці кошти внаслідок спадкування. ГУ ПФУ в Житомирській області на її звернення надало відповідь від 22 лютого 2023 року, що довідка не може бути видана, оскільки відомості містять конфіденційну інформацію, а рішення адміністративного суду виконано. На її переконання рішення суду не виконано, бо доплата до пенсії підлягала нарахуванню та виплаті в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, а тому кошти, які належать їй, як спадкоємцю, слід стягнути з відповідача у примусовому порядку. За таких обставин, дії відповідача, який перешкоджає їй як спадкоємцю у реалізації права на спадщину, яка складається з нарахованої, але невиплаченої доплати до пенсії спадкодавця, яка увійшла до складу спадщини, є протиправними. Сума недоотриманої пенсії переходить у спадщину, яку спадкоємці можуть отримати як спадщину. Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Причини, через які суми не були отримані спадкодавцем, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Вважає, що відповідач спричинив їй матеріальну шкоду, в розмірі коштів, що є спадковою масою, після смерті її матері, які вона не має можливості отримати. Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 27 червня 2023 року позов задоволений частково. Стягнуто з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоотримане за життя ОСОБА_3 підвищення до пенсії в сумі 44 132,96 грн. Вирішено питання судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити та задовольнити її вимоги у повному обсязі, стягнувши з відповідача на її користь 130 376 грн. Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно суми коштів, які слід стягнути на її користь. При зверненні до суду вона повідомила, що відповідач відмовив їй у наданні довідки про суму коштів, які нараховані та не виплачені її матері на підставі рішення адміністративного суду. У зв`язку з цим, вона самостійно здійснила розрахунок та заявила клопотання про витребування такої довідки, але суд проігнорував його та дій, спрямованих на витребування доказу, не вчинив. Суд помилково прийняв до уваги розрахунок відповідача, долучений до відзиву на позовну заяву. Цей розрахунок проведений із порушенням порядку, визначеного рішенням адміністративного суду від 11 серпня 2021 року в справі №240/10230/21. Порушення проведеного відповідачем розрахунку полягає у тому, що він здійснений, виходячи із розміру двох прожиткових мінімумів, встановлених на початок відповідного року, а не з розміру мінімальних заробітних плат, як визначено у рішенні суду. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Житомирській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що обрахування заборгованості на виконання рішення Житомирського адміністративного суду від 11 серпня 2021 року в справі №240/10230/21 є дискреційними повноваженнями та втручання в ці повноваження є неприпустимими. Позивач не може самостійно обраховувати суму заборгованості за вказаним рішенням суду, а тому заявлена у позові сума заборгованості в розмірі 130 376 грн є необґрунтованою. Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені завчасно належним чином (а.с.127,128). ОСОБА_1 спрямувала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Одночасно зазначила, що вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. ГУ ПФУ в Житомирській області також спрямувало заяву, в якій просить розглянути справу без участі його представника, а мотиви, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, підтримує в повному обсязі. За змістом положень частини другої ст.372 ЦПК України неявка учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. Крім того, явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року в справі №240/10230/21 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволений. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати із 30 жовтня 2020 року підвищення до пенсії ОСОБА_3 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 30 жовтня 2020 року нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік (а.с.78-82). Рішення набрало законної сили 14 вересня 2021 року (а.с.52). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 12 жовтня 2021 року серії НОМЕР_1 (а.с.76). Позивач, ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження від 12 травня 1972 року серії НОМЕР_2 та свідоцтва про укладення шлюбу від 04 вересня 1993 року серії НОМЕР_3 (а.с.74-75). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 серпня 2022 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.83). Листом від 22 лютого 2023 року №5223-2498/М-02/8-0600/23 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про те, що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Разом із цим констатовано, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду в справі №240/10230/21 виконано в повному обсязі та питання виплати заборгованості, нарахованої на виконання вищезазначеного рішення суду, може бути вирішено у разі зміни сторони стягувача (а.с.77). Із розрахунку суми, що підлягає виплаті за пенсійною справою ОСОБА_3 , на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року в справі №240/10230/21 нараховані кошти (сума доплати) за період із 30 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року на загальну суму 44 132,96 грн, яка становить різницю між сумами призначеної (76 761,87 грн) та виплаченої (32 628,91 грн) за цей період пенсії (а.с.51). Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опублікований офіційно або внесений до Реєстру. У справі №240/10230/21 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, яка набрала законної сили 27 січня 2023 року, ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено. У мотивувальній частині цієї ухвали прописано, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а виконавчий лист №24595 направлений на її адресу лише 06 вересня 2022 року, тобто за життя ОСОБА_3 виконавче провадження не могло бути відкрито та нараховано померлій доплату до пенсії згідно з рішенням суду. Сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру за життя, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень ст.1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва. У спірних правовідносинах не допускається правонаступництво немайнових прав ОСОБА_1 , а саме, щодо перерахунку пенсії. Водночас, в частині нарахованих, але не виплачених коштів спірні правовідносини можуть передбачати правонаступництво, за умови отримання відповідними особами свідоцтва про право на спадщину щодо невиплаченої (недоотриманої) пенсії померлої ОСОБА_3 . Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України (ст.1219 ЦК України). Відповідно до частини першої ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на пенсії. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми пенсії передаються членам сім`ї спадкодавця. Відповідно до частини першої ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 14 лютого 2022 року в справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення ст.1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (ст.1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до ст.1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (ст.1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (ст.1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (ст.1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень ст.1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій ст.36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Отже, законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах. Оскільки ОСОБА_3 померла до направлення на її адресу виконавчих листів та адміністративним судом відмовлено в заміні сторони виконавчого провадження, що перешкоджає ОСОБА_1 захистити спадкові права на належні за судовим рішенням кошти, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту прав позивача є заявлена вимога про стягнення грошової суми в порядку спадкування, оскільки у інший спосіб захисти свої права позивач не може. Відтак, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_3 в сумі 44 132,96 грн, оскільки призначення, перерахунок, надання та одержання особою пенсійних виплат є виключною прерогативою органів Пенсійного фонду України та аналіз правильності відповідних рішень може бути наданий судом лише у випадку їх оскарження в порядку адміністративного судочинства. Рішення надійшло до ГУ ПФУ у Житомирській області 17 серпня 2021 року. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем здійснений розрахунок заборгованості, виходячи з двох прожиткових мінімумів, встановлених на початок року, а не з мінімальних заробітних плат та сума виплати за рішенням адміністративного суду повинна становити 130 376 грн спростовується тим, що право на перерахунок певних виплат мала винятково спадкодавець, що була їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з її суб`єктивним правом, а у позивача, як спадкоємця, не виникло права вимагати перерахунку суми 44 132,96 грн, яка нарахована, але не виплачена за життя спадкодавця. Відносно витребування довідки від ГУ ПФУ в Житомирській області щодо сум заборгованості за рішенням адміністративного суду від 11 серпня 2021 року в справі №240/10230/21, розрахунок міститься в матеріалах справи, оскільки долучений ГУ ПФУ в Житомирській області до відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду першої інстанції разом із доказами направлення позивачу 08 червня 2023 року. Решта доводів апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовує та додаткового правового обґрунтування, із огляду на вищевикладене, не потребує, а ґрунтується лише на переоцінці доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України. За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 27 червня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча Судді: