Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 903/457/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2023 року Справа № 903/457/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Мельников О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданн апеляційну скаргу Фермерського господарства "ГРАНД-АГРО 2019" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 вересня 2023 року по справі №903/457/23 (суддя - Вороняк А.С.) час та місце ухвалення додаткового рішення: 20 вересня 2023 року; м. Луцьк, пр. Волі, 54 а; повний текст судового рішення складено 28 вересня 2023 року за позовом Акціонерного товариства "Агропросперіс Банк" до: Відповідача 1: Фермерського господарства Гранд-Агро 2019 Відповідача 2: ОСОБА_1 Відповідача 3: ОСОБА_2 про солідарне стягнення 1110602 грн 87 коп. за участю представників: від Позивача - Яременко О.В.; від Відповідача 1, 2, 3 - не з`явилися. ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Агропросперіс Банк (надалі Позивач) звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства Гранд-Агро 2019 (надалі Відповідач 1), ОСОБА_1 (надалі Відповідач 2), ОСОБА_2 (надалі Відповідач 3) про солідарне стягнення 1110602 грн 87 коп, з них 1000000 грн заборгованості по тілу кредиту, 50356 грн 31 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 60246 грн 56 коп. строкової заборгованості за процентами за користування кредитом (з урахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог). Рішенням Господарського суду Волинської області від 5 вересня 2023 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з Відповідача 1 , Відповідача 2, Відповідача 3 1000000 грн заборгованості по тілу кредиту, 50356 грн 31 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 60246 грн 56 коп. строкової заборгованості за процентами за користування кредитом. Також судовим рішенням покладено на Відповідача 1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 01 коп., на Відповідача 2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 01 коп.; на Відповідача 3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 02 коп.. У відзиві на позовну заяву Відповідач 1 на виконання пункту 8 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України проінформував суд, що сума судових витрат, яку Відповідач 1 поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції становить 30000 грн, а докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі. 11 вересня 2023 року на адресу Господарського суду Волинської області від Відповідача 1 надійшла заява від 8 вересня 2023 року щодо відшкодування витрат, понесених Відповідачем 1 на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн (том 1, а. с. 26-27). Ухвалою Господарського суду Волинської області від 14 вересня 2023 року прийнято заяву представника Відповідача 1 від 8 вересня 2023 року до розгляду та призначено її розгляд на 20 вересня 2023 року; запропоновано Позивачу, Відповідачу 2 та Відповідачу 3 подати суду: пояснення по суті поданої заяви та наявні докази. 20 вересня 2023 року Позивач через відділ документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області подав пояснення від 18 вересня 2023 року в яких просив відмовити у відшкодуванні понесених Відповідачем 1 витрат на професійну правничу допомогу. При цьому вказав, що оскільки позов задоволено повністю в силу положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідачів. Крім того, вказує, що докази надані представником Відповідача 1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та безпідставними (том 2, а.с. 46-47). Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 20 вересня 2023 року, з підстав вказаних в даному судовому рішенні, у задоволенні заяви Відповідача 1 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено (том 2, а.с. 74-75). Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції додатковим рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 87-88), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове рішення, яким стягнути з Позивача на користь Відповідача 1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30000 грн. Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач 1 звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції не враховано недобросовісну поведінку Позивача, котрий заявив вимоги, які в силу закону, не можуть бути задоволені. На переконання апелянта, Позивач не міг не знати про норму Цивільного кодексу України, яка забороняє нарахування пені у період воєнного стану, оскільки Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким доповнено "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пунктом 18, набрав чинності 17 березня 2022 року. За доводами Відповідача 1, саме у зв`язку із аргументами відзиву Відповідача 1, Позивач зменшив позовні вимоги. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 1 на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 вересня 2023 року (том 2, а.с. 120). 10 листопада 2023 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача на апеляційну скаргу Відповідача 1 (том 2, а.с. 103-106), в котрому Позивач просив залишити апеляційну скаргу Відповідача 1 без задоволення, а додаткове рішення без змін. Позивач вказав, що на вимоги частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в якій зазначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших виключень дана норма в собі не містить. З даного Позивач робить висновок, що оскільки позов задоволено повністю, що підтверджується рішення від 5 вересня 2023 року в справі № 903/457/23, про що відомо представнику Відповідача 1, адвокату Матвіїву Вадиму Миколайовичу, тому законні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн відсутні. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 листопада 2023 року проведення підготовчих дій закінчено та призначено розгляд апеляційної скарги на 13 грудня 2023 року об 15:00 год.. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2023 року клопотання Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Забезпечено представнику Позивача участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. В судовому засіданні від 13 грудня 2023 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги Відповідача 1, просив залишити додаткове рішення без змін. Представник Позивача вказав, що відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Представник наголосив, що інших виключень дана норма в собі не містить. Представник Позивача виснує, що оскільки позов задоволено повністю, що підтверджується рішення від 5 вересня 2023 року в справі № 903/457/23, про що відомо представнику Відповідача 1, адвокату Матвіїву Вадиму Миколайовичу, тому законні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн відсутні. Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача 1 слід залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарсього процесуального кодексу України). За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Колегією суддів встановлено, що 1 травня 2023 року Позивач звернулося до суду з позовом до Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3 про солідарне стягнення 1000000 грн заборгованості по тілу кредиту, 50356 грн 31 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 60246 грн 56 коп. строкової заборгованості за процентами за користування кредитом. Рішенням Господарського суду Волинської області від 5 вересня 2023 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з Відповідача 1 , Відповідача 2, Відповідача 3 1000000 грн заборгованості по тілу кредиту, 50356 грн 31 коп. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, 60246 грн 56 коп. строкової заборгованості за процентами за користування кредитом. Також судовим рішенням покладено на Відповідача 1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 01 коп., на Відповідача 2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 01 коп., на Відповідача 3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5553 грн 02 коп.. У відзиві на позовну заяву Відповідач 1 на виконання пункту 8 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України проінформував суд, що сума судових витрат, яку Відповідач 1 поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції становить 30000 грн, а докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі. 11 вересня 2023 року на адресу Господарського суду Волинської області від Відповідача 1 надійшла заява від 8 вересня 2023 року щодо відшкодування витрат, понесених Відповідачем 1 на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн (том 1, а. с. 26-27). Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що якщо позов задоволено, то судові витрати, за наявності у справі двох і більше відповідачів, розподіляються між відповідачами у визначених частках на користь Позивача. Солідарне стягнення суми судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, як уже зазначалося, законом не передбачене. Натомість суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема, статей 129, 126 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір". Аналогічні правові позиції наведені і у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року в справі №923/567/17 (з урахуванням ухвали суду касаційної інстанції про виправлення описки від 6 липня 2018 року), від 22 жовтня 2020 року в справі №904/4105/18. Крім того, колегія суду зазначає, що наведені у апеляційній скарзі доводи апелянта (стосовно відмови Позивача від позовних вимог в частині зменшення суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту та пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у загальному розмірі 202292 грн 41 коп, недобросовісної поведінки Позивача, заборони нарахування пені у період воєнного стану) не стосуються оцінки рівня надання адвокатських послуг та їх відшкодування. При цьому, рішення місцевого господарського суду щодо суті спору між сторонами не оскаржувалося Відповідачем

1. Та не впливають на описані вище норми ГПКУ за котрим і проводиться розподіл витрат (в тому числі на професійну правничу допомогу). При цьому, оскільки рішенням місцевого господарського суду щодо суті спору між сторонами не оскаржувалося Відповідачем

1. Суд апеляційної інстанції наголошує заявнику та апелянту, що лише у разі якби б були частково задоволені позовні вимоги або ж відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені чи інших сум позовних вимог усі б відповідачі мали б право на відповідне (пропорційне) покладення своїх витрат на професійну правничу допомогу адвоката на Позивача. У випадку ж повного задоволення позову в судовому рішенні (що має місце в даному разі) стягнення таких витрат з сторони на користь котрої винесено таке рішення не відповідає а ні нормам діючого ГПКУ, а ні простій логіці. Апеляційний господарський суд з огляду на все вищевстановлене в даній постанові, ще раз констатує, що доводи апеляційної скарги Відповідача 1 є безпідставними, та спростовані судом апеляційної інстанції всім вищеописаним у даній постанові. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга Відповідача 1, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі додаткового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Відповідно колегія суду залишає без змін оспорюване додаткове рішення, а подану Відповідачем 1 апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ГРАНД-АГРО 2019" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 вересня 2023 року в справі №903/457/23 - залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 вересня 2023 року в справі №903/457/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу № 903/457/23 повернути Господарському суду Хмельницької області. Повний текст постанови виготовлено 15 грудня 2023 року. Головуючий суддя Василишин А.Р. Суддя Бучинська Г.Б. Суддя Філіпова Т.Л.