Постанова Полтавський апеляційний суд № 532/1589/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/1589/22 Номер провадження 22-ц/814/3310/23Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2022 року у складі судді Тесленко Т. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, в с т а н о в и в: У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не більше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Позов мотивовано тим, що з 21.07.2018 вони з відповідачем по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя у них не склалося, з початку 2021 року вони припинили шлюбні відносини і перестали вести спільне господарство, в даний час вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Оскільки відповідач не надає їй належну матеріальну допомогу на утримання дітей, вона змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2022 року - дня подання позовної заяви, до досягнення повноліття найстаршою дитиною. Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставина справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 3/8 часток з усіх видів заробітку (доходу). Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час розгляду справи залишилася нез`ясованою та обставина, що у нього є ще малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з ним та перебуває на його утриманні. Тобто на час розгляду справи у нього було 4 дітей. Вказує, що позивач обізнана про дану обставину, проте суду її не повідомила, а він за відсутності повідомлення про розгляд справи не міг повідомити про такі обставини суду. Зазначає, що він має забезпечити гармонійний розвиток, належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання та рівень життя всіх дітей в рівній мірі, що відповідає критерію та принципу справедливості. Також наголошує на тому, що потреба одних дітей у більшому забезпеченні порівняно з іншими дітьми судом не встановлена. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, виданими Кобеляцьким РВ ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) серії НОМЕР_1 від 23.06.2020, серії НОМЕР_2 від 23.06.2020 та серії НОМЕР_3 від 07.07.2021 відповідно (а. с. 7-9). Статтею 51 Конституції України, статтями 150, 180 СК України закріплено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Згідно положень частин першої-третьої статті 181, частини першої статті 184 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Чинне законодавство України визначає безспірний розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) того з батьків, хто проживає окремо від дитини, на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Отже, розмір аліментів на трьох і більше дітей платника аліментів обмежується десятьма прожитковими мінімумами на кожну дитину відповідного віку. Статтями 12, 81 ЦПК України на сторони покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Заперечуючи проти стягнення з нього аліментів на утримання трьох спільних з позивачкою малолітніх дітей у розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу), відповідач доказів отримуваного ним доходу суду не надав та обставин, що впливають на визначення розміру аліментів не довів. Посилання апелянта на його батьківство по відношенню до дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на висновки суду першої інстанції не впливає, оскільки основну відповідальність за виховання і розвиток дитини несуть обоє батьків. Визначений судом першої інстанції розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає нормам сімейного права та інтересам дітей сторін. Доказів щодо свого матеріального стану відповідач суду не надав, тож доводи апеляційної скарги про недостатність у нього коштів для утримання усіх своїх дітей є безпідставними та не беруться апеляційним судом до уваги. Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна