Постанова 4802 № 165/733/23

Справа № 165/733/23 Головуючий у 1 інстанції: Василюк А. В. Провадження № 22-ц/802/1055/23 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 грудня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л. В., Карпук А. К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2023 року, В С Т А Н О В И В: У лютому 2023 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу з відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 , які надаються АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз». Позивач надає послуги з розподілу природного газу до житла відповідача, яка в свою чергу їх отримує, однак оплату не проводить. Як зазначає позивач, відносини, що виникають між Оператором ГРМ, яким є АТ «Волиньгаз», та споживачами послуг розподілу природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу» та безпосередньо Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, зі змінами (далі Кодекс ГРМ). Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498. Позивач покликається на те, що відповідно до п.2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та у порядку, що визначені цим Договором. Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Позивач вказує, що за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року відповідачці було розподілено природного газу в кількості 2939,75 м3, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Споживачу за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року розподілено 3395,33 м3, за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року розподілено 3465,24 м3, а за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року - 3740,00 м3. Позивач зазначає, що місячна вартість у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодам: 1) 01.10.2018 - 30.09.2019 = 2939,75 м3/12 міс. = 244,98 м3 х 1,092 грн за 1 м3 = 267,52 грн в місяць; 2)01.10.2018 - 30.09.2019 = 2939,75 м3/ 12 міс. = 244,98 м3 х 1,176 грн за 1 м3 = 288,10 грн в місяць; 3) 01.10.2019 - 30.09.2020 = 3395,33 м3 / 12 міс. = 282,94 м3 х 1,884 грн за 1 м3 = 533,07 грн в місяць; 4) 01.10.2020 - 30.09.2020 = 3465,24 м3 / 12 міс. = 288,77 м3 х 1,884 грн за 1 м3 = 544,04 грн в місяць; 5) 01.10.2020-30.09.2021 = 3 740,00 м3/12 міс.= 311,67 м3х 1,884 грн за 1 м3 = 587,18 грн в місяць. Станом на 01 лютого 2023 року у споживача ОСОБА_1 виникла заборгованість на суму 9813,19 грн, яка утворилась у зв`язку із неналежним проведенням оплати зі сторони відповідача в період з січня 2020 року по січень 2023 року включно. На підставі наведеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 9 813,19 грн та судові витрати у справі. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 9 813, 19 грн та 2 684 грн сплаченого позивачем судового збору. Не погодившись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити . Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, прийняв незаконне рішення. Вказує, що в позивача відсутня чинна ліцензія і затверджений у законний спосіб тариф на розподіл газу, а тому вважає, що він не підтвердив своє право на здійснення діяльності із розподілу газу, а , отже, і право на отримання плати за такі послуги із споживача. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», вважаючи висновки суду правильними, а вимоги апеляційної скарги, поданої відповідачем, безпідставними, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України в суді апеляційної інстанції апеляційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу з огляду на ціну даного позову. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав. Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. Розділом VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної системи для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором газорозподільної системи договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498. Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором газорозподільної системи обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку оператора газорозподільної системи та/або документально підтверджене споживання природного газу. Пунктом 4 частини 2 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ визначено, що укладення Договору розподілу природного газу між Оператором ГРМ та Споживачем не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Судом встановлено, що фактом приєднання до умов договору розподілу природного газу (акцептуванням договору) є підписана ОСОБА_1 07 червня 2016 року заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу та документальне підтвердження споживання природного газу, користування послугами із доставки (розподілу) природного газу (а.с.8). Таким чином, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надавались АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз». Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року до житлово-комунальних послуг належить послуга з розподілу природного газу. Відповідно до ч.1, 3 ст. ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов`язків споживача належить оплата за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Оскільки ОСОБА_1 зареєстрована у житловому приміщенні, в котре надавались послуги з розподілу природного газу, а тому відповідно до ч.1, 3 ст. статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несе відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, в тому числі, і за послуги з розподілу природного газу. Згідно з п. 2.1. Типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Відповідно до положень пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору). Згідно з вимогами п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ, із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу). Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу VI Кодексу річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу. З 01 січня 2021 року річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, але не може бути меншою за: 39 м3- для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 м3 - для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим. З урахуванням вказаного, на 2020 рік Товариство (Оператор ГРМ) визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року, на 2021 рік враховуючи період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, на 2022 рік - враховуючи період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року. За період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року відповідачці було розподілено природного газу в кількості 2 939,70 м3, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою за особовим рахунком № НОМЕР_1 побутового споживача ОСОБА_1 . У свою чергу, за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року відповідачці було розподілено природного газу в кількості 3395,33 м3, що підтверджується відповідною довідкою з рахунку. За період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 було розподілено природного газу в кількості 3465,24 м3, що також підтверджено доданою позивачем довідкою. Позивачем також документально підтверджено, що за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року відповідачці було розподілено природного газу в кількості 3744,00 м3. При цьому місячна вартість оплати за послугу у 2020, 2021, 2022 та 2023 роках була розрахована як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу). Постановою НКРЕКП № 3015 від 24.12.2019 р. «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз» Товариству було встановлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно в розмірі 0,91 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З урахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,092 грн за 1 м3. Також пунктом 2 частини 1 вказаної постанови НКРЕКП в редакції постанови № 1153 від 24.06.2020 р. Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно в розмірі 0,98 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,176 грн за 1 м3. Постановою НКРЕКП № 2766 від 30.12.2020 р. «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз»» Товариству було установлено тариф на послуги з розподілу природного газу з 01 січня 2021 року в розмірі 1,57 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). З урахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 1,884 грн за 1 м3 Таким чином, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для відповідача була розрахована щомісячна плата за розподіл газу по періодах: 1) з січня по червень 2020 року у розмірі 01.10.2018 30.09.2019 = 2939,75 м3/ 12 міс. = 244,98 м3 х 1,092 грн за 1 м3 = 268,52 грн в місяць. 2) з липня по грудень 2020 року у розмірі 01.10.2018 30.09.2019 = 2939,75 м3/ 12 міс. = 244,98 м3 х 1,176 грн за 1 м3 = 288,10 грн в місяць. 3) з січня по грудень 2021 року у розмірі 01.10.2019 30.09.2019 = 3395,33 м3 / 12 міс. = 282,94 м3 х 1,11,884 грн за 1 м3 = 533,07 грн в місяць. 4) з січня 2022 року по грудень 2022 року у розмірі 01.10.2020 30.09.2021 = 3456,24 м3 / 12 міс. = 288,77 м3 х 1,884 грн за 1 м3 = 544,04 грн в місяць; 5) з січня 2023 року по даний час у розмірі 01.10.2020 30.09.2021 = 3740,00 м3 / 12 міс. = 311,67 м3 х 1,884 грн. за 1 м3 = 587,18 грн. в місяць; Разом з тим, відповідач своїх обов`язків з оплати за розподілений природний газ не виконала, у зв`язку з чим у неї станом на 01.02.2023 перед позивачем виникла заборгованість за послуги розподілу природного газу на суму 9813,19 гривень. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідачка не надала суду доказів, які б спростували доводи позивача про наявність підстав для нарахування оплати за розподіл природного газу, не надала доказів, котрі б підтвердили відсутність у неї заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 9813,19 грн, а також доказів на підтвердження оплати даної заборгованості. Також відповідач не надала суду доказів, що договір про розподіл природного газу розірваний, а тому вважається чинним і підлягає обов`язковому виконанню нею, як споживачем послуг з розподілу природного газу. Таким чином, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку заборгованість за надані послуги не сплачує, чим порушує виконання зобов`язань, визначених Типовим договором в частині виконання обов`язку оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у неї відсутні договірні відносини з АТ «Волиньгаз», оскільки, як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 07 липня 2016 року підписала заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу, в якій зазначено, що вона, ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, приєднується до умов договору з відповідними персоніфікованими даними, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 . Дана обставина свідчить про наявність договірних правовідносин між сторонами. У постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок, згідно з яким, встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавались, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку, передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що між позивачем та відповідачем наявні фактичні договірні відносини і відповідач своїх зобов`язань за ними не виконала та не оплатила послуги з розподілу природного газу, чим порушила умови договору, а тому суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції, не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, у рішенні суду їм дано вірну правову оцінку, Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає. Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 30 серпня 2023 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року. Головуючий: Судді: