Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16514/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16514/21 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0303-8/38738 від 09.03.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва у період з 01.09.1978 по 20.07.1981, період служби в армії з 11.11.1981 по 21.11.1983 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 26.02.2021 Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2022 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві №2600-0303-8/38738 від 09.03.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.02.2021 із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва з 01.09.1978 по 20.07.1981 та період служби в армії з 11.11.1981 по 21.11.1983; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 26.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наслідком розгляду якої пенсійний орган повідомив про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно заяви від 26.02.2021 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, мотивував своє рішення тим, що до пільгового стажу підлягають включенню періоди проходження позивачем навчання у професійно-технічному закладі та проходження строкової військової служби. В той же час, приймаючи рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пенсійним органом вказаних періодів не враховано, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасування. При цьому, належний спосіб захисту в даному випадку є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26.02.2021 із зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва з 01.09.1978 по 20.07.1981 та період служби в армії з 11.11.1981 по 21.11.1983. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Пунктом 2 Перехідних положень Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV). Відповідно до частини 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV регламентовано, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: - 50 років - по 31 березня 1965 року включно; - 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; - 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; - 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; - 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; - 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; - 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; - 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; - 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; - 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; - 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: - з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; - з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; - з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; - з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; - з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; - з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; - жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. Між тим, згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 12 Закону № 1788-XII визначено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, з урахуванням Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, передбачає, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; - жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам; б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; - жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Зміст вищевказаних приписів законодавства дає суду підстави для висновку, що умовами, за яких можлива реалізація права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту б) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є: - зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, яка передбачена Списками №2; - досягнення 55 років; - наявність стажу роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; - підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. При цьому, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам. Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку суть спору полягає у тому, що на переконання позивача до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідачем протиправно не включено період його навчання за спеціальністю помічника машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва у період з 01.09.1978 по 20.07.1981, період служби в армії з 11.11.1981 по 21.11.1983. Відповідач, приймаючи рішення №2600-0303-8/38738 від 09.03.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, вказав, що пільговий стаж за Списком № 2 складає 2 роки 8 місяців 17 днів. Такий стаж обрахований виходячи з урахуванням всього періоду, вказаного у довідці № 14-9-5/914 від 15.06.2020. Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно із статтею 100 Закону № 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством. У той же час, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII). Згідно із частиною 1 статті 2 вказаного закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Разом з тим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Відповідно до статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Аналіз вказаних положень дає підстави стверджувати, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а. Як вірно було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 20.07.1981 по 03.11.1981 працював помічником машиніста тепловоза, а з 11.11.1981 по 23.11.1983 проходив строкову службу в армії. Таким чином, позивач на момент призову на строкову військову службу працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Враховуючи викладені обставини, період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Що ж стосується зарахування до пільгового стажу позивача період його навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва у період з 01.09.1978 по 20.07.1981, слід вказати про наступне. Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначає Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1988 №103/98-ВР (далі - Закон №103/98-ВР). Частиною 1 статті 38 Закону №103/98-ВР встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Як свідчать матеріали справи, позивач у період з 01.09.1978 по 20.07.1981 навчався за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва, роботу помічником машиніста тепловоза розпочав 20.07.1981, що вказує на те, що між днем закінчення його навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не пройшло 3 місяці. Враховуючи наведене, період навчання ОСОБА_1 за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва у період з 01.09.1978 по 20.07.1981 підлягає включенню (зарахуванню) до пільгового трудового стажу. Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №127/1762/17. Як вже було вказано вище, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві № 2600-0303-8/38738 від 09.03.2021 відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV та вказано про наявність у нього пільгового стажу за Списком №2 2 роки 8 місяців 17 днів. При цьому, приймаючи рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 пенсійним органом не враховано, що до пільгового стажу має бути включено період проходження ним навчання у професійно-технічному закладі та період проходження строкової військової служби. Тобто, ГУ ПФУ в м. Києві у рішенні № 2600-0303-8/38738 від 09.03.2021 здійснило розрахунок пільгового стажу позивача помилково, фактично у бік зменшення, у зв`язку із чим рішення прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідженням не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, а тому спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення. При цьому, з огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції правильно зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 26.02.2021 із зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду навчання за спеціальністю помічник машиніста тепловоза у ДТПУ - 17 м. Києва з 01.09.1978 по 20.07.1981 та період служби в армії з 11.11.1981 по 21.11.1983, і задовольнив позовні вимоги в цій частині. Доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Більше того, не беруться колегією суддів доводи та аргументи апеляційної скарги в частині підстав відмови у призначенні пільгової пенсії за віком за Списком №2, у тому числі розрахунку пільгового стажу із врахуванням періоду навчання та проходження позивачем строкової військової служби, оскільки останні не покладені в основу спірного рішення відповідача. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2022 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.