Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/28678/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28678/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" про застосування заходів реагування, У С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик», код ЄДРПОУ 24742491, відключити джерела електроживлення, накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів корпусу 2-А, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки дотримання Приватним акціонерним товариством «Енергетичний завод «Енергетик» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 30.07.2021 №122, в якому зафіксовано ряд порушень, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» відключити джерела електроживлення, накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень 1-го, 2-го та 3-го поверхів корпусу 2-А, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 30.07.2021 №122, з урахуванням актів від 20.12.2021 №185 та від 23.02.2022 №23; покладено обов`язок щодо забезпечення виконання рішення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не взято до уваги, що більшість порушень були усунені відповідачем, а також останній повідомив позивача про необхідність додаткового часу для усунення решти порушень. Також, апелянт вказує, що у випадку повного зупинення експлуатації приміщень понад 120 підприємств будуть позбавлені забезпеченням електричною енергією і понад 6 тисяч працівників залишаться без роботи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апелянта та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що виявлені у ході перевірки порушення безумовно свідчать про існування загрози життю і здоров`ю людей. Наголошує, що будь-яких доказів усунення виявлених у ході перевірки порушень відповідачем не надано та останній не зверталася із заявою про проведення повторної перевірки. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством «Енергетичний завод «Енергетик» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами чого складено акт від 30.07.2021 №122, в якому зафіксовано ряд порушень (39 пунктів). Надалі, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством «Енергетичний завод «Енергетик» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами чого складено акт від 20.12.2021 №185, в якому зафіксовано ряд порушень (19 пунктів). Також, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватним акціонерним товариством «Енергетичний завод «Енергетик» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами чого складено акт від 23.02.2022 №23, в якому зафіксовано ряд порушень (10 пунктів). З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах техногенної та пожежної безпеки такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 4, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 2, 67, 68, 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, дійшов висновку, що матеріалами справи не спростовуються доводи позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров`я людей, належних і допустимих доказів їх усунення матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги про застосування заходів реагування є обґрунтованими. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на таке. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності. Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Як правильно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС у м. Києві просить суд застосувати заходи реагування, які пов`язані з повним або частковим зупиненням надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України (тут і надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб`єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України). Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. На переконання судової колегії, виявлені у ході перевірки ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» порушення, зокрема, незабезпечення освітленням сходових кліток, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації; відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; необладнання спеціальною системою димовидалення коридорів без природного освітлення; необладнання автоматичною системою пожежогасіння закритих розподільних пристроїв, підстанції (електростанції) І та ІІ груп з масло наповненим обладнанням; невлаштування протипожежних дверей в огороджувальних конструкціях шахт вантажних підйомників, ліфтів тощо, дійсно створювали загрозу життю та здоров`ю людей, на чому обґрунтовано наголошував суд першої інстанції. Посилання апелянта на те, що виявлені у ході перевірки порушення активно усуваються, судовою колегією оцінюється критично, оскільки будь-яких документів, які б підтверджували факт повного усунення порушень, ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик» не надано. Судовою колегією враховується, що згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі № 420/5156/18, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Разом з тим, як було зазначено вище, ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, ні на час здійснення перегляду оскаржуваного рішення апеляційним судом доказів того, що виявлені у ході перевірки порушення були усунуті, відповідачем не надано. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019 у справі № 2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України. Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18. У контексті наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, зокрема, незабезпечення відповідачем освітлення сходових кліток, коридорів, проходів та інших шляхів евакуації; відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; необладнання спеціальною системою димовидалення коридорів без природного освітлення; необладнання автоматичною системою пожежогасіння закритих розподільних пристроїв, підстанції (електростанції) І та ІІ груп з масло наповненим обладнанням; невлаштування протипожежних дверей в огороджувальних конструкціях шахт вантажних підйомників, ліфтів, є суттєвими порушенням, які безумовно становлять загрозу для безпеки життя і здоров`я людей, що неодноразово підкреслювалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №815/6378/17 та у справі №819/1853/17, від 28.10.2020 у справі №560/639/19, від 22.10.2020 у справі №820/5232/17. Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 30.07.2021 №122, колегія суддів дійшла висновку, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції та перегляду рішення у ній в апеляційному порядку порушення, виявлені позивачем під час планової перевірки і зафіксовані у згаданому акті, усунуті не були, що виключає наявність підстав для скасування заходів реагування. Указаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2020 у справі №815/6378/17. Відтак, враховуючи, що акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення господарської діяльності відповідних об`єктів позивача. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.06.2021 у справі №640/16673/19. Твердження апелянта про те, що застосованими заходами реагування порушується у тому числі право людей на працю судовою колегією оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 68 КЦЗ України за шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть. Відтак законодавець передбачив можливість завдання правомірним застосування санкцій центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, шкоди юридичним та фізичним особам, що, на думку колегії суддів, повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. З огляду на викладене можливі негативні наслідки є виправданими у розрізі того, що експлуатація згаданих приміщень відповідачем до усунення виявлених у ході перевірки порушень становить небезпеку для життя та здоров`я людей. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик" - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан