Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11017/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11017/23 Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В., повний текст судового рішення складено 07.08.2023, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У травні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департамент патрульної поліції (відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу Департаменту патрульної поліції від 06.04.2023 року № 198 в частині притягнення інспектора взводу №1 роти № 6 батальйону №1 полку УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, - визнати протиправним та скасувати наказ ДПП по особовому складу від 01.05.2023 року №515 о/с про звільнення зі служби в поліції інспектора взводу № 1 роти № б батальйону № 1 полку УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . - зобов`язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектори взводу № 1 роти № б батальйону 1 полку УІЇЇІ в Одеській області з 01.05 2023 року. - стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.05.2023 року по день поновлення на роботі. - допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 рот № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області з 01,05 2023 року та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням належних до сплати податків та інших, обов`язкових платежів з 01,05.2023 року по день поновлення на роботі. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення зі служби прийняті з порушення вимог процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема: наказ про призначення службового розслідування не визначає форму цього розслідування, у дисциплінарному наказі не визначений індивідуальний характеру вини, суть порушення та конкретизація наслідків цього порушення. Під час проведення перевірки не надано для ознайомлення матеріали службового розслідування, що призвело до порушення прав позивача. Крім того, обставини, які викладені у висновку та в дисциплінарному наказі не відповідають дійсності, відсутні правові підстави щодо застосування до ОСОБА_1 такого суворого дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Висновок від 08.03.2023 року має формальний характер та не встановлює конкретні обставини вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Позивач вважає, що дисциплінарний наказ прийнято упереджено, необґрунтовано та без урахування ступеня його вини. Під час службового розслідування не взято до уваги відсутність дисциплінарних стягнень та позитивну характеристику позивача. Дисциплінарною комісією не наводяться конкретні приклади та не обґрунтовуються несумісні із проходженням служби етичні та службово-дисциплінарні норми поведінки поліцейського. Позивач зауважував також, що звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарних стягнень, мотивів для його застосування, окрім матеріалів службового розслідування, які складено з явними порушеннями і не відповідністю дисциплінарному наказу, немає. При обранні виду стягнення, в даному випадку, залишилася поза увагою можливість застосування більш м`якого стягнення. Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень наданих керівникові Департаменту патрульної поліції та з підстав і у спосіб визначений чинним законодавством. Твердження представника позивача щодо відсутності в діях позивача порушень службової дисципліни спростовуються матеріалами службового розслідування, за результатами проведення якого, в діях позивача було встановлено ознаки дисциплінарного проступку, встановлено у повному обсязі вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Відповідач наголошував, що комісія встановила всі обставин події та довела порушення службової дисципліни позивачем, що стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства. До того ж, як указував відповідач, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності та не мав бездоганної поведінки. Відповідач також звертав увагу, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку склалися у дні повномасштабного вторгнення рф на територію України. Позивач надав відповідь на відзив Департаменту патрульної поліції у якому наголошував на обґрунтованості своїх позовних вимог та просив задовольнити позов. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано на зазначене рішення суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати судове рішення та прийняти рішення, яким задовольнити його позов повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зокрема з приводу подій, які відбулись за участю позивача 02.01.2023р. під час виконання ним своїх службових (посадових) обов`язків, та досліджувались під час проведення службового розслідування, висновок за результатами якого в подальшому став підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та звільнення, як і в позовній заяві, так і під час проведення службового розслідування зазначив, що відносно ОСОБА_2 було застосовано поліцейський захід єдиний ефективний у тій ситуації, застосування якого забезпечувало виконання повноважень поліції - затриманого було зафіксовано на підлозі з метою попередження завдання ударів поліцейським. Навмисно удари ОСОБА_3 не завдавались. Апелянт зауважує, у даному конкретному випадку, він діяв в межах своїх повноважень, які встановлені ст.29 ЗУ Про Національну поліцію України, яка наголошує, що обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам. На думку скаржника, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги порушення, які допущені ДПП у дисциплінарному наказі від 06.04.2-23 і наказі по особовому складу від 01.05.2023р. про звільнення зі служби з поліції, в яких не визначено в чому конкретно винуватий апелянт, не зазначений індивідуальний характер його вини, не визначено наслідки порушень, зазначених у наказах та які саме дії ОСОБА_1 до них призвели. Крім того, апелянт вважає, що комісія при складанні висновку службового розслідування порушила вимоги ст.19 ЗУ Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України, оскільки в ньому немає пояснень безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, на що суд першої інстанції не звернув належної уваги. До того ж, як далі вказує апелянт, суд першої інстанції не надав правової оцінки поведінки самого правопорушника ОСОБА_2 , який саме своїми діями - намаганням завдати тілесної шкоди поліцейським (замахи та удари ногами) змусив Апелянта застосувати до нього утримання на підлозі, оскільки навіть у кайданках він не заспокоївся. При цьому, саме така поведінка ОСОБА_2 і є обставиною, що пом`якшує відповідальність поліцейського. Також, скаржник зазначає про відсутність у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії форми службового розслідування. В свою чергу зміни до ст.26 ЗУ Про Дисциплінарний статут Національної поліції України, на які послався суд першої інстанції, не скасовують обов`язку керівництва ДПП виконувати вимоги Порядку проведення службового розслідування. Окрім того, за доводами скаржника, у наказі про призначення службового розслідування були указані формальні та узагальнені підстави для здійснення службової перевірки, та саме таке формулювання ввело в оману апелянта (позивача), який у ситуації 02.01.2023 року з напарником лише доставив ОСОБА_2 до райвідділку, склав протокол про адміністративне правопорушення і далі участі в діях щодо ОСОБА_2 не приймав. Окремо зауважує, що обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення на думку апелянта не відповідає встановленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям. Отже, у підсумку викладених ним доводів у апеляційній скарзі, апелянт вважає, що суд при прийнятті рішення неповно дослідив обставини події, яка стала причиною звільнення позивача. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказуючи на необґрунтованість доводів скаржника, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи загалом тим, що скаржником у апеляційній скарзі не спростовано висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. В подальшому, представником відповідача надано до апеляційного суду додаткові пояснення по справі. При цьому, як свідчать матеріали справи, представником позивача було надано клопотання про відкладення розгляду справи, з приводу якого апеляційний суд зауважує, що згідно ч. 1, 3 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 205 цього Кодексу. З даного приводу, судова колегія зазначає, що розгляд цієї справи апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження, передбачені ч.2 ст.205 КАС України для відкладення розгляду справи відсутні. Відтак, клопотання представника задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Позивач ОСОБА_1 інспектор взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції, 05.03.1991 року народження, проходив службу у Національній поліції України з 07.11.2015 року, на займаній посаді з 19.10.2020 року. 06.04.2023 року на підставі Наказу (п.3) у Департаменту патрульної поліції від 06.04.2023 року №198 інспектора взводу №1 роти № 6 батальйону №1 полку УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції по особовому складу від 01.05.2023 року №515 о/с інспектора взводу № 1 роти № б батальйону № 1 полку УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби. Зазначений наказ прийнятий на підставі службового розслідування, проведеного за наказами УПП в Одеській області ДПП від 08.02.2023 № 114 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» та від 22.02.2023 № 156 «Про продовження, строку проведення службового розслідування». Також, суд першої інстанції з матеріалів справи встановив, що 23.01.2023 року за вх.№1093 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов лист про те, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000019, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.2 ст.365 КК України. 08.02.2023 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції прийнято Наказ №114 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою встановлення причин та обставин факту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування за №42023160000000019 від 13.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, про що стало відомо з листа (реєстр. №1093 від 23.01.2023) прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Богдана Слюсара. 08.02.2023 року Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції прийнято Наказ №156 «Про продовження строку проведення службового розслідування». 08.03.2023 року начальником Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, підполковником поліції Дмитром Хмаруком затверджено висновок службового розслідування за фактом встановлення причин та обставин внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування (далі - ЄРДР) від 13.01.2023 № 42023160000000019 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України (далі - КК України), про що стало відомо з листа прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Богдана Слюсара від 23.01.2023 № 1093 (надалі - Висновок). Згідно Висновку з матеріалів службового розслідування суд першої інстанції також встановив, що до УПП в Одеській області ДПП 23.01.2023 за № 1093 надійшов лист про те, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023160000000019, відомості про яке внесено до ЄРДР від 13.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статтею 365 КК України. З метою повного та всебічного проведення службового розслідування до Одеської обласної прокуратури направлено лист від 08.02.2023 № 2780/41/13/03/02-23 з метою отримання інформації щодо стадії кримінального провадження від 13.01.2023 №42023160000000019 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 365 КК України, а саме: чи повідомлено будь-якій особі про підозру або чи є достатньо підстав вважати, що вказане кримінальне правопорушення могло бути вчинено працівником УПП в Одеській області ДПП. У відповідь Одеською обласною прокуратурою листом від 27.02.2023 № 3082 було повідомлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 13.01.2023 № 42023160000000019, що розпочато за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівників УПП в Одеській області ДПП, за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 365 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженню триває, жодній особі про підозру не повідомлялось. Відносно суті скоєного порушення, як з`ясував суд першої інстанції, у ході проведення службового розслідування було встановлено, що подія мала місце 02.01.2023 за участю працівників УПП в Одеській області ДПП, а саме: командира роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_4 , поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УШІ в Одеській області ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_5 , інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Водленщука Олександра Сергійовича, інспектор взводу № 2 роти № З батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , командира взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Воробйова Віталія Васильовича. Відповідно до розрахунку сил та засобів батальйону № 1 полку . УПП в Одеській області ДПП 02.01.2023 у складі наряду «Океан-0251» на денне чергування для виконання службових обов`язків, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпеченням його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів заступали капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , а в складі наряду «Океан-0206» заступали старший лейтенант поліції ОСОБА_10 та старший сержант поліції ОСОБА_11 . Дослідивши відеозаписи з портативного відеореєстратора № 474590, який був закріплений на форменому одязі старшого сержанта поліції ОСОБА_12 (в межах доступу до апаратно-програмного комплексу Motorola Video Manager, що зберігається на сервері УПП в Одеській області ДПП), було встановлено, що 02.01.2023 о 16.22 наряд «Океан-0206» зупинив транспортний засіб (далі - ТЗ) SKODA OCTAVIA, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо, ОСОБА_13 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. Останньому запропоновано пройти обстеження на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що він погодився. Після цього з указаного ТЗ вийшов громадянин, як пізніше стало відомо, ОСОБА_14 , який почав ображати та висловлювався нецензурною лайкою на адресу поліцейських. Йому було повідомлено, що до нього може бути вжито заходи примусу, а після продовження протиправних дій його було затримано старшим сержантом поліції ОСОБА_15 із застосуванням спеціального засобу «кайданків». Далі в ході спілкування з ОСОБА_16 наряд «Оксан-0206» повідомив, що його батька ОСОБА_2 у подальшому буде доставлено до відділу поліції за порушення громадського порядку. На відео зафіксовано, що наряд «Океан-0251» доставив ОСОБА_2 до відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ВП № З ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області). Водночас поліцейські наряду «Океан-0206» разом із ОСОБА_16 попрямували до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення обстеження на стан наркотичного сп`яніння, де останній відмовився від проходження огляду. Поліцейські наряду «Океан-0206» стосовно ОСОБА_17 склали протокол про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) від 02.01.2023 серії ААД № 98927. Встановлено також, що 02.01.2023 о 18.06 наряд «Океан-0206» прибув до ВП № З ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області для складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_18 . Відповідно до відеозапису о 18.10 на стільці сидів ОСОБА_19 , руки якого знаходились за спиною у кайданках. Під час спілкування з працівниками поліції він здійснив замах правою ногою в сторону, де знаходився капітан поліції ОСОБА_20 відеозапису неможливо встановити чи доторкнувся ОСОБА_19 до поліцейського, оскільки в радіус фіксації портативного відеореєстратора це не потрапило. Після цього капітан поліції ОСОБА_8 взяв лівою рукою ОСОБА_2 за потилицю та пересунув на його правий бік. У цей час спиною до капітана поліції ОСОБА_21 та ОСОБА_2 стояв старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , який здійснював натискання ногами па ноги затриманого. Після цього ОСОБА_19 , перебуваючи в попередньому положенні, вдарив ногою по задній частині ніг старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , внаслідок чого той частково втратив рівновагу. У відповідь старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , упершись на стіл, здійснив два удари лівою ногою в ноги ОСОБА_18 . Далі старший лейтенант поліції ОСОБА_9 кинув ОСОБА_2 на підлогу та здійснив декілька ударів ногами. Слід зазначити, що капітан поліції ОСОБА_8 ніяк не відреагував на дії, що вчиняв старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , а просто спостерігав. Після описаних подій наряд «Океан-0251» покинув ВП № З ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. З висновку встановлено, що в ході службового розслідування були опитані: командир роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УШІ в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поліцейський взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старший сержант поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інспектор взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поліцейський взводу № 2 роти № б батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДІЛІ старший сержант поліції ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інспектор взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку У1ІІІ в Одеській області ДІЛІ лейтенант поліції ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень, ОСОБА_1 зазначив, що 02.01.2023 приблизно о 18.10 він стояв спиною до затриманого та ОСОБА_21 і в цей момент ОСОБА_19 декілька разів вдарив ногою по його ногам. Опитуваний намагався відійти від нього з метою припинення зазначені дій затриманого, а ударів у відповідь не наносив. Далі ОСОБА_2 було передано поліцейським наряду «Океан-0206» у складі старшого сержанта поліції ОСОБА_12 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 . Що відбувалось після цього йому невідомо. Водночас під час службового розслідування, як з`ясував суд першої інстанції встановлено, що 02.01.2023 о 18.11 під час виконання службових обов`язків старший лейтенант поліції ОСОБА_9 безпідставно застосував фізичну силу стосовно ОСОБА_2 , який знаходився на підлозі у кайданках, а саме наніс лівою ногою декілька ударів по його ногам, що підтверджується відеозаписами з портативного відеореєстратора №474590. Такими діями, старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , порушив вимоги частини першої ст.44 Закону. У висновку також зазначено, що причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарних проступків поліцейських дисциплінарна комісія вважає недотримання ними вимог чинного законодавства України та нехтування особистою відповідальністю. Разом з тим, комісія вважає, що зазначені поліцейські, в тому числі і позивач, несуть повну особисту відповідальність за свої вчинки, оскільки не вжили жодних заходів до негайного усунення причин та умов, що передували вказаним подіям, внаслідок яких внесено відомості до ЄРДР, та вчинили дії, які підривають авторитет Національної поліції України. До обставин, які пом`якшують відповідальність капітана поліції ОСОБА_21 , старших лейтенантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_26 , старших сержантів поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_27 , дисциплінарна комісія відносить їх попередню бездоганну поведінку. Обставин, які обтяжували б відповідальність указаних поліцейських, дисциплінарною комісією не встановлено. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення працівниками поліції, ступеня їх вини, обставин, за яких був учинений проступок, а також те, що поведінка працівника Національної поліції України завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку, дії капітана поліції ОСОБА_21 , старших лейтенантів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_26 , старших сержантів поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_27 є проявом негідної поведінки та підривають довіру до поліцейських, як до носіїв влади, тому дисциплінарна комісія вважає за необхідне застосувати до них відповідний вид дисциплінарного стягнення. Водночас, встановлено, що командир роти здійснив неналежний контроль за дотриманням службової дисципліни підлеглими. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія вважала: п.5 За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частин другої-шостої статті 29, частин першої та другої статті 43, частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 38 та 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього, п`ятого, восьмого, дев`ятого пункту 1 розділу II та пунктів 1, 4, 5 та 6 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДІЛІ, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарною комісією запропоновано до інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. 06.04.2023 року Департаментом патрульної поліції прийнято Наказ №198 від 06.04.2023 року «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень». Відповідно до п. 3 резолютивної частини зазначеного Наказу № 198 до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Вказане стягнення застосовано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частин другої-шостої статті 29, частин першої та другої статті 43, частини першої статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 38 та 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 6, 7 частини третьої статті 1 ф Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього, п`ятого, восьмого, дев`ятого пункту 1 розділу П та пунктів 1, 4, 5 та 6 розділу ПІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту. Не погоджуючись із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ Департаменту патрульної поліції від 06.04.2023 року № 198 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та Наказ Департаменту патрульної поліції по особовому складу від 01.05.2023 року №515 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 прийняті у відповідності до вимог закону та відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст.2 КАС України, відтак є правомірними та не підлягають скасуванню, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам. Приписами ч.6 ч. 1 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Правові засади організації та діяльності Національної поліції, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (надалі Закон № 580-VIII). Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Як визначено ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У відповідності до п.п.1-3 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини; тощо. За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати. Згідно п. 6 ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень і дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). У відповідності до приписів ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", службова дисципліна зобов`язує поліцейського в тому числі бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій також які підривають авторитет Національної поліції України; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися також від дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Приписами статті 11, 12 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Окремими положеннями статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як: звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі ст.14, ч.ч.1, 5 ст.15 Дисциплінарного статуту закріплено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування - яке являє собою діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. В свою чергу приписи ст.19 Дисциплінарного статуту передбачають також, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (надалі Порядок №893). Вказаним Порядком №893 передбачено, що підставою для призначення службового розслідування може бути рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Отже, виходячи з аналізу приведених вище законодавчих приписів слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. При цьому, апеляційний суд також звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до працівників органів поліції, установлені статтею 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дій, які порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом. У свою чергу, з урахуванням вимог ч.2 статті 2 КАС України, правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби полягає насамперед в перевірці судом, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Колегія суддів також звертає увагу, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності/неправомірності прийняття оскаржуваних позивачем наказів від 06.04.2023 року № 198 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 01.05.2023 року №515 о/с про звільнення зі служби в поліції позивача, колегія суддів перш за все зауважує, що виходячи з приведених вище законодавчих приписів, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. При цьому в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Колегія суддів звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України. Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов`язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов`язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. Апеляційним судом з наявного в матеріалах справи висновку службового розслідування встановлено, що за наслідками його проведення в діях позивача було встановлено наявність дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст.18, ч.ч. 2-6 ст.29, ч.ч. 1 та 2 ст.43, ч.1 ст.44 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст.38 та 42 Закону України «Про запобігання корупції», п.п. 1, 6, 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, абзаців 2, 3, 5, 8, 9 п. 1 розділу II та п.п.1, 4, 5 та 6 розділу III Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пп. 1, 10, 13 п.3.1 розділу III посадової інструкції інспектора УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 13.11.2018 № 5112. На думку судової колегії, в даному випадку судом першої інстанції було досліджено та надано належну правову оцінку висновку службового розслідування, зібраним у ході проведеного відносно позивача службового розслідування та наявним у матеріалах справи доказам, та зроблено правильний висновок щодо доведеності матеріалами службового розслідування порушення позивачем службової дисципліни, у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 низки законів, наказів НП України, нормативно-правових актів, які регулюють діяльність поліцейських Національної поліції України, Присяги поліцейського. Згідно матеріалів справи це виразилось у тому, що 02.01.2023 о 18.11 під час виконання службових обов`язків старший лейтенант поліції ОСОБА_9 безпідставно застосував фізичну силу стосовно ОСОБА_2 , який знаходився на підлозі у кайданках, а саме наніс лівою ногою декілька ударів по його ногам, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора №474590. Дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з компакт-диску, на якому зафіксовано події, що відбулись 02.01.2023 року в тому числі за участю позивача - ОСОБА_1 , при затриманні ОСОБА_2 , та затриманні і доставлені його до відділку поліції, згідно відеозапису (ID реєстратора 474590), судовою колегією встановлено, в межах, що стосуються поведінки та дій ОСОБА_1 з 56 хвилини відеозапису, що затриманий ОСОБА_19 , в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у кайданках та сидячи на стільці перед столом, на якому розміщувався відеореєстратор, замахнувся ногою в сторону ОСОБА_21 , який, в свою чергу, застосував силу намагаючись заспокоїти затриманого в результаті чого затриманий був повалений на підлогу та попереджений про необхідність припинення дій. ОСОБА_1 , відразу перемістився перед столом так, що ОСОБА_19 , та ОСОБА_8 , перебували позаду нього. ОСОБА_19 два рази вдарив ногою від себе в ноги ОСОБА_1 , на що ОСОБА_1 , двома ударами назад від себе також вдарив ОСОБА_18 . Надалі, ОСОБА_19 , знову перебуваючи в тому ж положенні, вдарив ногою від себе в ноги ОСОБА_1 , на що Водленщук одним ударом назад, від себе вдарив ОСОБА_18 . Після чого, ОСОБА_1 , отряхнувши руки та одяг, розмістився спиною позаду ОСОБА_2 , намагаючись зафіксувати ноги ОСОБА_28 відштовхнув ударом ноги ОСОБА_1 , останній розмістився, стоячи по лівий бік від ОСОБА_29 . Надалі, на відео вбачається як ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_30 намагались підняти затриманого, але затриманий упав з колін і ОСОБА_1 , знову ногою вдарив ОСОБА_18 . Надалі всі троє перемістились у лівий бік від об`єктиву камери реєстратора. Так, з матеріалів справи також встановлено, що підставою для проведення службового розслідування став лист Одеської обласної прокуратури про досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023160000000019, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.01.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.2 ст.365 КК України. Також, Одеською обласною прокуратурою листом від 27.02.2023 № 3082 на лист від 08.02.2023 № 2780/41/13/03/02-23 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції повідомлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 13.01.2023 № 42023160000000019, що розпочато за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_4 щодо можливих неправомірних дій працівників УПП в Одеській області ДПП, за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч.2 ст.365 КК України. Доводи представника позивача стосовно відсутності у наказі УПП в Одеській області від 08.02.2023 року № 114 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» форми службового розслідування, на переконання апеляційного суду є необґрунтованими, адже як вірно зазначав суд першої інстанції, жодним чином форма службового розслідування не впливає на висновки такого розслідування так, як і не спростовує вини осіб, відносно яких проводилось таке розслідування. Крім того, ч.1 ст.26 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Також, як свідчить зміст Висновку службового розслідування, проведеного на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії від 08.02.2023р. №114 в абз. 1 першої сторінки, службове розслідування було проведено у формі письмового провадження. Необґрунтованими також є доводи представника позивача стосовно того, що в наказі не зазначено відносно якого поліцейського конкретно і відносно якої події має бути проведено службове розслідування, що порушує право особи, відносно якої проводиться службове розслідування, знати обставини вчинення дисциплінарного проступку, які досліджуються та надавати відповідні пояснення, і користуватися при цьому правами, які передбачені ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Так, відповідно до абз.1 п.2 Розділу ІІ службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення. Як свідчать встановлені обставини справи, службове розслідування за Наказом №114 від 08.02.2023 року було розпочато з підстав необхідності встановлення причин та обставин факту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 42023160000000019 від 13.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 КК України, яке розпочато за обставинами, викладеними в заяві ОСОБА_2 , щодо можливих неправомірних дій працівників УПП в Одеській області ДПП. В свою чергу, обставини викладені в заяві ОСОБА_2 , щодо можливих неправомірних дій працівників УПП в Одеській області ДПП стосувались дій працівників УПП в Одеській області ДПП при затримані ОСОБА_2 , 02.01.2023 року, які встановлені при проведені службового розслідування. Надаючи пояснення 03.03.2023 року позивач описував обставини подій, що стались при затримані ОСОБА_2 02.01.2023 року та розумів, що дані обставини будуть перевірені та проаналізовані. До того ж, позивач розумів підставу службового розслідування, що підтверджується підписом 03.03.2023 року про ознайомлення з наказом №114 від 08.02.2023 року. Тобто, позивач знав підставу службового розслідування в рамках якого надавав пояснення стосовно подій, в яких він був учасником, проте не погоджується з результатом такого розслідування. Колегія суддів також враховує пояснення, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу у яких вказує, що у листі, який надійшов з прокуратури з метою отримання доказів та встановлення усіх осіб причетних до скоєння злочину, прокурор Одеської обласної прокуратури просив надати: відомості за 02.01.2023 року у період з 08:00 до 20:00 годин щодо місця (території) несення служби (район, міста, квадрат району тощо), складу автопатруля (ПІП, посаду співробітників), які пересувались на службових авто Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 та Toyota prius д.н.з. НОМЕР_3 ; посадові інструкції, накази про призначення на відповідні посади співробітників УПП в Одеській області ДПП, які перебували на службі 02.01.2023 року у період з 08:00 до 20:00 години, та пересувались на службових авто Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 та Toyota prius д.н.з. НОМЕР_3 та ін. при цьому, відповідно до розрахунку сил та засобів батальйону № 1 полку УГІП в Одеській області ДПП 02.01.2023 року з 07:00 год. по 19:00 год. 02.01.2023 року на службовому транспортному засобів Toyota Prius, номерний знак НОМЕР_3 ніс у складі наряду «Океан-0251» на денне чергування для виконання службових обов`язків, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпеченням його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів заступали капітан поліції ОСОБА_8 та старший лейтенант поліції ОСОБА_31 . Виходячи з усього викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незазначення в Наказі №114 від 08.02.2023 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» відносно якого конкретно поліцейського проводиться службове розслідування не скасовує висновків такого розслідування, при тому, що саме службове розслідування за Наказом №114 від 08.02.2023 року розпочато з підстав необхідності встановлення причин та обставин певного факту, за результатами якого і встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у вчиненні дій, що компрометують звання поліцейського, підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим. Суд першої інстанції вірно виснував, що такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Проаналізувавши встановлені спірні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені в рамках проведеного службового розслідування та повністю доведені під час його проведення. Отже, причинами звільнення позивача є скоєння дисциплінарного проступку, що виразилося у неетичних та непрофесійних діях під час виконання службових обов`язків стосовно гр. ОСОБА_14 , скоєнні вчинку, який компрометує його як поліцейського, що в свою чергу підриває авторитет поліції в цілому. Надаючи критичну оцінку доводам апелянта з приводу невідповідності висновків службового розслідування дійсним обставинам та, що дисциплінарний наказ не визначає індивідуального характеру вини, суті порушення та конкретизації наслідки цих порушень, колегія суддів звертає зауважує, що досліджені в ході розгляду справи докази службового розслідування за вказаним фактом в тому числі і запис подій 02.01.2023 року підтверджують у діях позивача склад дисциплінарного проступку, який було встановлено відповідачем під час проведення службового розслідування та безпосередньо підтвердження вчинення якого позивачем послужило підставою для подальшого звільнення позивача. Суд першої інстанції при цьому врахувавши правові позиції, викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 року у справі №420/3630/20, від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17, від 24 вересня у справі №420/602/19 ґрунтовно також виснував, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції. Доводи скаржника про неврахування відповідачем під час визначення виду дисциплінарного стягнення відносно позивача у вигляді звільнення, відсутності дисциплінарних стягнень та позитивної характеристики, колегія суддів також вважає неґрунтовними та спростовуються наданими до матеріалів справи письмовими доказами. Так, зокрема, в матеріалах справи наявні Накази Департаменту патрульної поліції №1316 від 27.09.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», №152 від 02.07.2020 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», які надавались відповідачем разом з відзивом. Зі змісту указаних вище наказів слідує, що до позивача застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження (у 2018р.) та суворої догани (у 2021р.), що своєю чергою свідчить про відсутність у позивача бездоганної поведінки. В контексті спірних правовідносин апеляційний суд приймає до уваги, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. При цьому, слід зауважити, що служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема таких як: відчуття стриманості, розуміння реальної необхідності застосування крайніх заходів оборони, розуміння крайньої необхідності, необхідної самооборони, здатність приймати рішення у складних ситуаціях. У висновку, складеному за результатами службового розслідування відображені обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування, наведені факти щодо поведінки позивача в частині дотримання ним вимог законодавства України, вимог службової дисципліни та належного виконання своїх обов`язків. За вказаного, на переконання апеляційного суду, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що накладене дисциплінарне стягнення у даному спірному випадку на позивача, є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни. Доводи скаржника про порушення процедури проведення службового розслідування, порушення його прав під час його проведення, є неґрунтовними, спростовуються зібраними у справі документами. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Враховуючи усе наведене вище у сукупності, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. Апелянтом не наводяться у скарзі доводи, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини та висновки, зроблені за результатом розгляду цієї справи. Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Колегія суддів підтверджує, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання представника позивача Водленщука Олександра Сергійовича (вхід.№27626/23) - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі №420/11017/23 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Т.М. Танасогло Судді О.О. Димерлій А.В. Крусян