Постанова 4854 № 420/15095/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/15095/23 Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2023р. ОСОБА_1 звернувся в суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо визначення 50% розміру суддівської винагороди при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №155250021254 від 16 березня 2023р.; - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, встановленої Довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 травня 2023р. з моменту виникнення права - 1 березня 2023р.; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% суддівської винагороди з 1 березня 2023р.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням ВРП за №148/0/15-23 від 28 лютого 2023р. ОСОБА_1 звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до Наказу Одеського окружного адміністративного суду за №6-К/ТР/С від 28 лютого 2023р. ОСОБА_1 відраховано зі штату Одеського окружного адміністративного суду 1 березня 2023р.. До вказаного наказу додано розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якого загальний стаж складає 33 роки 4 місяці 9 днів. Позивач вказує, що 7 березня 2023р. він звернувся із заявою до пенсійного органу про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання, додавши довідку Одеського окружного адміністративного суду від 1.03.2023р. про заробітну плату, згідно якої станом на 1.03.2023р. суддівська винагорода, яка враховуються при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 157 650грн.. Проте, пенсійним органом прийнято рішення за №155250021254 від 16.03.2023р., яким позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивач не погоджуючись з розміром щомісячного довічного грошового утримання, що був призначений пенсійним органом, звернувся із заявою до відповідача про перерахунок, надавши відповідні докази на підтвердження підстав для перерахунку. При цьому, позивач вважає, що розмір його довічного утримання повинен складати 80% (50+2% х 15 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням вимог ч.3 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» за №1402. Однак, пенсійним органом надано відповідь про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання. При цьому, як стверджує позивач, будь-якого обґрунтування відмови у здійсненні перерахунку, окрім цитування положення ч.4 ст.142 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» пенсійним органом не наведено. Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо визначення відсотку щомісячного грошового утримання у розмірі 50% суддівської винагороди за рішенням №155250021254 від 16 березня 2023р., а також дії щодо відмови у здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом. На переконання позивача, стаж його роботи, що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить повних 35 років та включає: Службу в армії тривалістю 1 рік 10 місяців 21 день (у період з 3 червня 1983р. по 24 квітня 1985р.); Навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.І. Дзержинського тривалістю 1 рік 10 місяців 29 днів (50% періоду навчання з 1 вересня 1985р. по 29 червня 1989р.); Роботу на посадах слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області тривалістю 4 роки 4 місяці (у період з 1 серпня 1989р. по 1 грудня 1993р.); Роботу на посаді юриста малого автотранспортного підприємства «Фургон» тривалістю 3 роки (у період з 4 січня 1994р. по 28 жовтня 1998р.) з урахуванням положень ч.1 ст.7 ЗУ «Про статус суддів» за №2862-ХІІ; Роботу на посаді Начальника Центрального районного управління юстиції в Одеській області тривалістю 3 роки 1 місяць 22 дні (у період з 6 січня 1999р. по 28 лютого 2002р.); Роботу на посаді Заступника начальника обласного управління юстиції в Одеській області тривалістю 1 рік 1 місяць 16 днів (у період з 1 березня 2002р. по 17 квітня 2003р.); Роботу на посаді Першого заступника ТУ ДСА в Одеській області тривалістю 1 місяць (у період з 18 квітня 2003р. по 18 травня 2003р.); Роботу на посаді начальника ТУ ДСА в Одеській області тривалістю 3 роки 11 місяців 27 днів (у період з 19 травня 2003р. по 15 травня 2007р.); Роботу на посаді судді Одеського окружного адміністративного суду тривалістю 15 років 9 місяців 15 днів (у період з 17 травня 2007р. по 1 березня 2023р.). Натомість, пенсійним органом при призначенні щомісячного грошового утримання враховано лише стаж роботи на посаді суді. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо визначення 50% розміру суддівської винагороди при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці рішенням №155250021254 від 16 березня 2023р.. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, встановленої Довідкою Одеського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 березня 2023р. вих. №03.4.17-14361/23. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 2 березня 2023р. у розмірі 80% суддівської винагороди, зазначеної у довідці Одеського окружного адміністративного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 березня 2023р. вих. №03.4.17-14361/23, з врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073,6грн.. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом протиправно при нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не врахував до стажу роботи позивача стаж роботи на відповідних посадах, у зв`язку із чим невірно розрахував відсоток суддівської винагороди. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 12 січня 2007р. за №12/2007 призначений суддею Одеського окружного адміністративного суду строком на п`ять років. Постановою Верховної Ради України від 6 жовтня 2011р. за №3833-VІ обраний на посаду судді зазначеного суду безстроково. В подальшому, рішенням ВРП від 28.02.2023р. за №148/о/15-23, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.58-61). На підставі вказаного, наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023р. за №6-К/ТР/С, відповідно до рішення ВРП від 28 лютого 2023р. за №148/о/15-23, п.1 ст.143 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Одеського окружного адміністративного суду 1 березня 2023р. у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.64). Як встановлено Вищою радою правосуддя, на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992р. за №2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів». … Отже, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню: період проходження строкової військової служби з 3 червня 1983р. по 24 квітня 1985р. - 1 рік 10 місяців 21 день; половина строку навчання з 1 вересня 1985р. по 29 червня 1989р. - 1 рік 10 місяців 29 днів; робота на посадах слідчого, старшого слідчого з 1 серпня 1989р. по 1 грудня 1993р. - 4 роки 4 місяці; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; час роботи на посаді судді з 12 січня 2007р. по 28 лютого 2023р. - 16 років 1 місяць 16 днів. 3 березня 2023р. позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідні докази та розрахунки на підтвердження стажу судді, зокрема Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 березня 2023р. вих. №03.4.17-14361/23, Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 1 березня 2023р. вих. №03.7.26-14343, видані Одеським окружним адміністративним судом (а.с.66-69). Рішенням пенсійного органу ПФУ (Центральне об`єднане управління ПФУ в м.Одесі) від 16 березня 2023р. за №155250021254, ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 2 березня 2023р., з розрахунку стажу: страховий стаж (повний) 35 років 0 місяців 14 днів, у т.ч. стаж судді - 15 років 9 місяців 12 днів; загальний процент розрахунку 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с.70). 19.05.2023р. позивач через уповноваженого представника звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, якою просив призначити судці у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80% суддівської винагороди, встановленої Довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 травня 2023р. з моменту виникнення права - 1 березня 2023р. (а.с.134-139). Разом із вказаною заявою до пенсійного органу подано уточнений Розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 18 травня 2023р. вих. №03.7.26-38729, виданий Одеським окружним адміністративним судом (а.с.74). Відповідно до вказаного Розрахунку, до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, включено:

1. Службу в армії тривалістю 1 рік 10 місяців 21 день у період з 3 червня 1983р. по 24 квітня 1985р.;

2. Навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.І. Дзержинського тривалістю 1 рік 10 місяців 29 днів з 1 вересня 1985р. по 29 червня 1989р.;

3. Роботу на посадах слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області тривалістю 4 роки 4 місяці 00 днів у період з 1 серпня 1989р. по 1 грудня 1993р.;

4. Роботу на посаді юриста малого автотранспортного підприємства «Фургон» тривалістю 3 роки у період з 4 січня 1994р. по 28 жовтня 1998р.;

5. Роботу на посаді Начальника Центрального районного управління юстиції в Одеській області тривалістю 3 роки 1 місяць 22 дні у період з 6 січня 1999р. по 28 лютого 2002р.;

6. Роботу на посаді Заступника начальника обласного управління юстиції в Одеській області тривалістю 1 рік 1 місяць 16 днів у період з 1 березня 2002р. по 17 квітня 2003р.;

7. Роботу на посаді Першого заступника Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області тривалістю 1 місяць у період з 18 квітня 2003р. по 18 травня 2003р.;

8. Роботу на посаді Начальника Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області тривалістю 3 роки 11 місяців 27 днів у період з 19 травня 2003р. по 15 травня 2007р.;

9. Роботу на посаді судді Одеського окружного адміністративного суду тривалістю 15 років 9 місяців 15 днів у період з 17 травня 2007р. по 1 березня 2023р.. Проте, листом ГУ ПФУ в Одеській області від 5 червня 2023р. вих. №14473-14096/Г-02/8-1500/23 у відповідь на заяву про перерахунок пенсії позивачу повідомлено, що ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII (надалі - Закон) визначені вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.4 ст.142 Закону). ОСОБА_1 з 2.03.2023р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону на підставі довідки Одеського окружного адміністративного суду від 1.03.2023р. за №03.7.26-3872/23, виходячи з розрахунку 50% суддівської винагороди. Стаж на посаді судді визначено вірно та відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.140). Враховуючи викладене, відповідач зазначив позивачу, що для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на цей час підстав не має. Не погоджуючись із вказаними діями пенсійного органу щодо відмови у здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці з розрахунку 80% суддівської винагороди, позивач звернувся в суд із даним позовом. Позивач вважає, що пенсійним органом неправомірно здійснено розрахунок його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50% від розміру суддівської винагороди внаслідок неврахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, служби в армії, половини строку навчання у Харківському юридичному інституті імені Ф.І. Дзержинського, а також стажу роботи на посадах: слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області, начальника Центрального районного управління юстиції в Одеській області, заступника начальника обласного управління юстиції в Одеській області, першого заступника ТУ ДСА в Одеській області, начальника ТУ ДСА в Одеській області. Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних дій пенсійного органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність, судова колегія виходить з наступного. Так, приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч.1 ст.126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Також, у п.4 ч.5 ст.126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. На час виходу позивача у відставку є чинним та діє ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII. Так, згідно з ч.1 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955р. народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954р. по 31 грудня 1954р.; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955р. по 31 грудня 1955р.. Відповідно до ч.2 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Згідно ч.3 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.4 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII). Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII). За правилами ч.1 ст.137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. При цьому, за приписами ч.2 ст.137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Приписами п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено. Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постанові від 8.11.2021р. у справі за №580/492/21 та підтриманою у постанові від 6.07.2023р. у справі за №420/3746/21. На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді питання організації судової влади, визначення статусу суддів та здійснення правосуддя регулювались ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-ХІІ. Приписами ч.1 ст.7 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-ХІІ (в редакції на час призначення позивача на посаду судді) було визначено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. У свою чергу, питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді регулювалося положеннями ч.4 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-ХІІ та Указом Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів». Відповідно до ч.1,2,4 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-XII, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. При цьому, відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно до частини першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995р. №584/95 Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996р.). Положеннями п.1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. Приписами ч.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» визначено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби (стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента від 20 березня 2008р. за №248/2008). На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді відповідно до Указу Президента України від 4 вересня 1995р. за №816/95 діяв Указ Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів». Отже, відповідно до ч.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995р. за №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає зарахуванню половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та період проходження ним строкової військової служби. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Радянської Армії тривалістю 1 рік 10 місяців 21 день у період з 3 червня 1983р. по 24 квітня 1985р., а у період з 1 вересня 1985р. по 29 червня 1989р. навчався на денній формі у Харківському юридичному інституті імені Ф.І. Дзержинського, що дає право на зарахування половини строку цього навчання, тобто 1 рік 10 місяців 29 днів. Отже, судова колегія вважає, що не включення пенсійним органом до відповідного стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018р. у справі за №686/23450/16-а, від 6 березня 2018р. у справі за №308/6953/17, від 19 червня 2018р. у справі за №243/4458/17, від 26.03.2019р. у справі за №720/454/17, від 30.05.2019р. у справі за №592/2569/17. Що стосується зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, роботи позивача на посадах слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області, то судова колегія зазначає наступне. Як вбачається із записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 1 грудня 1993р., що з 1 серпня 1989р. по 1 грудня 1993р. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області тривалістю 4 роки 4 місяці (а.с.78). Як вже було зазначено вище, що в силу приписів п.34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, визначення стажу роботи позивача на посаді судді здійснюється на підставі положень ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-XII. У свою чергу, приписами ч.4 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992р. за №2862-XIІ визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах, зокрема, прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років. Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що при наявності у позивача стажу роботи на посаді судді більше 10 років, період роботи на посадах слідчого, старшого слідчого відділу внутрішніх справ Біляївського райвиконкому Одеської області у період з 1 серпня 1989р. по 1 грудня 1993р. (тривалістю 4 роки 4 місяці) повинен бути зарахований ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що Верховним Судом неодноразово у подібних правовідносинах формувався правовий висновок щодо особливостей зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів роботи слідчих, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби в армії. Зокрема, у постановах від 19.06.2018р. у справі за №243/4458/17, від 13.11.2019р. у справі за №521/2593/17, від 5.12.2019р. у справі за №592/2737/17, від 13.02.2020р. у справі за №592/5433/17, від 24.03.2020р. у справі за №559/512/17, від 29.04.2020р. у справі за №426/12415/16-а, від 14.05.2021р. у справі за №414/529/17 суд касаційної інстанції вказував про те, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді періодів половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посадах слідчого та прокурора, а також і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним. Що стосується зарахування до стажу роботу на посаді юриста малого автотранспортного підприємства «Фургон», судова колегія зазначає наступне. Апеляційний суд звертає увагу на те, що чинною нормою ч.2 ст.137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до ст.137 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016р. за №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Отже, право на зарахування стажу роботи в галузі права мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими ЗУ «Про статус суддів» на день їх обрання. Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018р., яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019р. у справі за №9901/805/18. У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що ч.1 ст.7 ЗУ «Про статус суддів» від 15 грудня 1992р. за №2862-ХІІ (в редакції на час призначення позивача на посаду судді) було визначено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, який має, зокрема, стаж роботи в галузі права не менш як три роки. Отже, на час призначення позивача на посаду судді діяла вимога щодо наявності стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) в галузі права, що надає право для призначення на посаду судді, не менш як три роки. За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи на посаді юриста малого автотранспортного підприємства «Фургон» тривалістю три роки. Щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, роботи на посадах начальника Центрального районного управління юстиції в Одеській області, заступника начальника обласного управління юстиції в Одеській області, першого заступника Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області, начальника Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області, судова колегія зазначає наступне. Як вже було зазначено, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.43 ЗУ «Про статус суддів» від 15 грудня 1992р. за №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім іншого, зараховується також час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України. Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів. Так, відповідно до записів у трудові книжці, у період з 6 січня 1999р. по 28 лютого 2002р. ОСОБА_1 працював на посаді Начальника Центрального районного управління юстиції в Одеській області. У період з 1 березня 2002р. по 17 квітня 2003р. ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника обласного управління юстиції в Одеській області. У період з 18 квітня 2003р. по 18 травня 2003р. ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області. У період з 19 травня 2003р. по 15 травня 2007р. ОСОБА_1 працював на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області. Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховним Судом вже надавався правовий висновок щодо особливостей зарахування періодів роботи на зазначених посадах до стажу роботи на посаді судді за вказаного правового регулювання. Так, у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021р. у справі за №591/2397/17 зазначено, що оскільки станом на час призначення позивача суддею такі періоди підлягали зарахуванню до суддівського стажу, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про їх зарахування до стажу позивача, який дає право на призначення довічного грошового утримання. Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2019р. у справі за №592/2569/17 сформулював висновок щодо застосування абз.2 ч.4 ст.43 Закону №2862-XII у питанні обрахунку стажу роботи, що дає право отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, який зводиться до того, що «невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, роботи на посадах підвідомчих Міністерству юстиції України органах на місцях і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.». У продовження такого висновку, Верховний Суд у своїй постанові від 27.01.2021р. у справі за №591/2397/17 зазначив, що «факт роботи позивача у спірні періоди на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів, а саме: консультанта 2-ї категорії по судовій статистиці, консультанта 1-ї категорії по судовій статистиці, головного консультанта по судовій роботі, начальника судового відділу в Управлінні юстиції підлягали зарахуванню до суддівського стажу». Приписами ч.5 ст.242 КАС України чітко визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, враховуючи вищевстановлене та з урахуванням обставин справи, судова колегія вважає, що в даному випадку у позивача наявні законні права на зарахування до його стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, роботи на вищевказаних посадах в органах юстиції та Державної судової адміністрації. У відповідно до ч.3 ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Так, враховуючи те, що стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає повних 35 років, розмір такого утримання повинен становити 80% (50% за 20 років + 30% за 15 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Враховуючи вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки пенсійним органом дійсно протиправно не враховано вищевказаний стаж робіт позивача для нарахування та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: І.О. Турецька Л.П. Шеметенко