Постанова Київський апеляційний суд № 755/6720/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Гаврилова О.В. Єдиний унікальний номер справи № 755/6720/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/16490/2023 ПОСТАНОВА Іменем України 14 грудня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Моторно (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє адвокат Гусєв Павло Володимирович, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення боргу за договором страхування, встановив: У серпні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась із позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення боргу за договором страхування. Просила суд стягнути з МТСБУ на користь позивача 65 140,50 грн, з яких 25 731,76 грн - інфляційні втрати; 2 939,00 грн - 3% річних за користування чужими коштами; 36 469,74 грн -пеня. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у частині відмови у стягненні витрат понесених відповідачем на правову допомогу відповідач МТСБУ подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, вказує, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з`ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм процесуального права у частині стягнення витрат на правову допомогу, просить рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00 гривень. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що визначаючи розмір винагороди за надання правової допомоги визначені п. 1 Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №4.1/12-10/2021 від 12.10.2021 року у вигляді фіксованої суми та не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а тому суду першої інстанції щодо надання акту виконаних робіт для детального встановлення обсягу наданої правової допомоги є надмірним формалізмом. Зазначає, що оскільки гонорар адвокатським об`єднанням не залежить від кількості проведених процесуальних дій, а тому оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт між АО та МТСБУ у майбутньому, оскільки вимога щодо підписання акту виконаних робіт має відкладальний характер. Відзиви на апеляційну скаргу від позивачки у встановленому законом порядку не надходили. За результатами автоматизованого розподілу справи від 18 жовтня 2023 року визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Білич І.М., суддів: Шебуєвої В.А., Крижанівської Г.В. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі. Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2023 року звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку. У зв`язку з неможливістю суддею-доповідачем Білич І.М. продовжувати розгляд судової справи, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та підпункту 5.4 пункту 5 Розділу II Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського апеляційного суду, на підставі заяви судді Білич І.М., погодженої заступником голови суду Крижанівською Г.В., призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи. За результатами автоматизованого розподілу справи визначено колегію суддів у складі судді-доповідача Мережко М.В., суддів Поліщук Н.В. та Соколової В.В. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 65 140, 50 грн. Рішення оскаржується лише в частині стягнення витрат на правову допомогу в межах розгляду даної справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року між МТСБУ та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» укладено договір №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права, предметом якого є, серед іншого, супровід судових справ. 28 грудня 2021 року між МТСБУ та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» укладено додаткову угоду до договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права, згідно підпункту 4.17 якої виконавець зобов`язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця направляти замовнику погоджені Акти виконаних робіт, підписані в сервісі «Вчасно». 09 серпня 2022 року між МТСБУ та Адвокатським об`єднанням «ІНС.ЛОУ ГРУП» укладено додаткову угоду №786 до договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права, згідно якої, відповідно до умов договору, замовником передано, а виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника справи за позовом ОСОБА_1 до МТСБУ. Вартість послуг визначена в розмірі 2 000,00 грн. Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок виконавця протягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами Акту про виконані роботи. Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». На підставі вищевказаного договору, МТСБУ 21 грудня 2021 року видало адвокату Проц А.В. довіреність на представництво інтересів МТСБУ, серед іншого, в судових органах. У даному випадку викладена в додатковій угоді №786 до договору №4.1/12-10/2021 домовленість містить відкладальну обставину щодо проведення оплати послуг адвоката. При цьому, розділом 5 Договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права визначено порядок та розмір оплати. Відповідно до п. 5.3. оплата здійснюється замовником шляхом перерахування суми винагороди на рахунок виконавця на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем раз на місяць та передається замовнику у місяці, наступному за звітним, у двох екземплярах разом із матеріалами справи. Крім того, за змістом додаткової угоди до договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права виконавець зобов`язаний щомісячно до 15 числа кожного місяця направити Замовнику погоджені Акти виконаних робіт підписані у Сервісі «Вчасно» (п.4.17). Також сторони домовилися про те, що починаючи з 01 січня 2022 року при виконанні умов Договору, зобов`язані здійснювати формування та підписання Актів на закриття справи, Актів приймання-передачі наданих послуг та інших документів передбачених Договором з використанням програмних рішень Сервісу «Вчасно», якщо інше не визначено Договором або Додатком до цього договору (п.4.18). Поряд з цим, п.4.19 закріплено, що недотримання вимог щодо підписання зазначених документів КЕП вважатиметься порушенням Договору та розцінюватиметься як неякісно надані послуги. Матеріали справи не містять жодних Актів приймання-передачі виконаних робіт, підписаних у Сервісі «Вчасно» на підтвердження прийняття відповідачем наданих йому правових послуг. При цьому, в наданих представником поясненнях зазначено, що МТСБУ вважає, що оскільки договором про надання правової допомоги визначено фіксовану суму гонорару, то вимога щодо надання Акту виконаних робіт є надмірним формалізмом. Утім такі міркування відповідача суперечать умовам договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг у сфері права та змісту додаткової угоди до вказаного договору. Акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послугу в матеріалах справи відсутні, що унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому суд ураховує, що наведений в договорі про надання правничої допомоги перелік послуг та їх вартість не є доказом щодо фактично наданих послуг і виконаних робіт. Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20). Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, який дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту надання послуг і виконання робіт, що могло б бути підставою для відшкодування відповідачеві таких судових витрат за рахунок позивачки, що є підставою для відмови в їх стягненні з останнього. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення (в частині стягнення коштів на правову допомогу) є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України, в інтересах якого діє адвокат Гусєв Павло Володимирович - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Мережко Судді: Н.В. Поліщук В.В. Соколова