Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/27046/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/27046/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року (головуючий суддя: Калугіна Н.Є.) по адміністративній справі № 160/6619/21, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій(бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_2 28.12.2021 року звернувся до суду із позовом до відповідача військової частини НОМЕР_1 , в якому просить -визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), яка полягає у нездійсненні ОСОБА_2 нового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, отриманої під час проходження військової служби за період 2015 - 2018 роки; -зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення ОСОБА_2 , отриманої під час проходження військової служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за 2015- 2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум; -зобов`язати в/ч НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_2 грошову допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням раніше виплачених сум під час проходження військової служби за період 2015-2018 роки; -стягнути з в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі - 6000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням його прав та законних інтересів при нарахуванні грошової допомоги для оздоровлення під час проходження військової служби за зазначений період. У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених позивачем вимог, оскільки належні йому виплати здійснені при звільненні зі служби, просить у задоволенні позову відмовити. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року позов задоволено, визнана протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_2 нового розрахунку грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, отриманої під час проходження військової служби за період 2015 - 2018 роки; зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення позивачу, отриманої під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за 2015- 2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум та виплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум під час проходження військової служби за період 2015 - 2018 роки. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов. Справа судом апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України у в/ч НОМЕР_1 за контрактом у період з 22.07.2015 року по 30.06.2020 року, наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 139 від 30.06.2020 року позивач звільнений з військової служби у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, виключений зі списків особового складу, та усіх видів забезпечення . Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 25.11.2021 року №410/342 нарахована ОСОБА_2 додаткова грошова винагорода у спірному періоді не включена до складових матеріальної допомоги на оздоровлення. Позивач вважає, що йому протиправно не враховано при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015-2018 роки суми щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ №260 від 11.06.2008 року, та звернувся до суду із відповідним позовом. Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно матеріалів справи спірні правовідносини врегульовано приписами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон - № 2011-ХІІ), постановою КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294, яка втратила чинність з прийняттям постанови №704), постановою КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" ( далі постанова №704), постановою КМУ від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889). Положеннями ч.2,4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Згідно з п.1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Положеннями пп. 2 п.1 Постанови № 889 передбачено, з-поміж іншого, щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у пп. 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 01.07.2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Приписами пп.3 п. 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Матеріали справи свідчать, що відповідач додаткову грошову винагороду в розмірі, передбаченому постановою № 889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015-2018 роки, не включив, посилаючись на норми Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №

260. При застосуванні норм права у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, суд першої інстанції врахував правові позиції, викладені Верховним Судом у справі №295/5200/18 від 05.12.2019 року , №820/3719/18 від 14.04.2020 року, та Великою Палатою Верховного Суду у справі №825/997/17 від 10.11.2021 року, та дійшов вірного висновку, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону. Верховним Судом у цих справах зазначено також, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення; до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункові величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць, зі змісту постанови №889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, позивач отримував додаткову грошову винагороду, яка нараховувалась і виплачувалась останньому щомісяця, що є належним доказом того, що така винагорода одноразовим видом грошового забезпечення не являється, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем протиправно нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015-2018 роки без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди , яка передбачена постановою №

889. В силу викладеного судом першої інстанції правомірно визнана протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо нездійснення вірного розрахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за зазначений у позові період часу без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди ,яка передбачена постановою № 889, та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги для оздоровлення, яку виплатити з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, та раніше виплачених сум під час проходження військової служби за період 2015 - 2018 роки. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи +порушено норми процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. 12, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по адміністративній справі № 160/27046/21 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати винесення і касаційному оскарженню не підлягає відповідно п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий