Постанова 4851 № 520/18483/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 р. Справа № 520/18483/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мінаєвої О.М. суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 21.08.23 року у справі № 520/18483/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" (далі позивач, ТОВ "Тепло-Квар") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.06.2023р. №0/17190/0416. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 адміністративний позов залишено без задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що на день прийняття відповідачем рішення щодо застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач пройшов визначену законом процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 34329599, у спірних правовідносинах знаходився на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області. 12.05.2023 р. працівником контролюючого органу відносно позивача була проведена камеральна перевірка з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.03.2022р.-31.03.2023р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 12.05.2023р. №13863/20-40-04-16-03/34329599 (далі за текстом - Акт №13863). У тексті Акту №13863 зазначено про вчинення позивачем низки податкових правопорушень, а саме: п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України за рахунок фактичної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних заявником податкових накладних поза межами граничних строків. Так, позивачем як платником ПДВ були складені податкові накладні: - від 11.03.2022р. №1 на суму ПДВ - 166666,67 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.03.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 18.08.2022 р.), - від 25.03.2022 р. №3 на суму ПДВ - 333333,33 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.04.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 27.12.2022 р.), - від 01.06.2022 р. №5 на суму ПДВ - 166,67 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.06.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 01.07.2022 р.), - від 08.06.2022 р. №6 на суму ПДВ - 166666,67 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.06.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 20.07.2022 р.), - від 08.07.2022 р. №1 на суму ПДВ - 250000,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 15.08.2022 р.), - від 14.07.2022 р. №2 на суму ПДВ - 116668,71 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 01.08.2022 р.), - від 15.07.2022 р. №29 на суму ПДВ - 80,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 11.08.2022 р.) , - від 15.07.2022 р. №30 на суму ПДВ - 160,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.07.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 11.08.2022 р.) , - від 18.07.2022 р. №3 на суму ПДВ - 216666,67 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.08.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 15.09.2022 р.), - від 01.08.2022 р. №1 на суму ПДВ - 250000,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.08.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 01.09.2022 р.), - від 01.08.2022 р. №2 на суму ПДВ - 250000,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 30.08.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 05.09.2022 р.), - від 26.08.2022 р. №14 на суму ПДВ - 363609,78 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.09.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 20.09.2022 р.), - від 03.10.2022 р. №2 на суму ПДВ - 33337,57 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.10.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 02.11.2022 р.), - від 06.10.2022 р. №4 на суму ПДВ - 994167,00 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 31.10.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 05.12.2022 р.), - від 27.10.2022 р. №6 на суму ПДВ - 83335,44 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.11.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 17.11.2022 р., - від 23.11.2022 р. №1 на суму ПДВ - 725563,93 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.12.2022 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 20.12.2022 р.), - від 14.02.2023 р. №2 на суму ПДВ - 1016666,67 грн. (граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних - 05.03.2023 р., фактична дата реєстрації в Реєстрі - 16.03.2023 р.). 20.06.2023р. із посиланням на Акт №13863 контролюючим органом було видано податкове повідомлення-рішення №0/17190/0416 про застосування штрафу у розмірі 807542,30 грн. Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган визначив порушення позивачем положення п.120-1.1 ст.120-1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а також положення п.90 і п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме, реєстрація податкових накладних поза межами граничних строків згідно з п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (відносно податкової накладної від 14.02.2023р. №2 на суму ПДВ - 1016666,67грн.) та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (відносно решти перелічених вище податкових накладних). Не погодившись із висновками контролюючого органу, що відображені в акті перевірки, та прийнятим на підставі таких висновків податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Тепло-Квар" звернулось до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем дотримано вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд виходить з наступного. Спірні правовідносини виникли через незгоду позивача із застосуванням контролюючим органом, при визначенні відповідальності платника податків, приписів п.120-1.1 статті 120-1 ПК України замість п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України. При цьому, обставина реєстрації податкових накладних з порушенням граничних строків не заперечується. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі такожПК України). За приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Так, статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 ПК України. Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати приписи законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту. Згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем 20.06.2023 року, отже на момент його ухвалення відбулися зміни у податковому законодавстві. Так, Законом України №2876-ІX від 12.01.2023 «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» були встановлені інші, ніж визначені у статті 120-1 Податкового кодексу України, розміри штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних. Відповідно до п. 2 Закону №2876-IX від 12.01.2023 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Оскільки вказаний Закон опублікований в офіційному виданні «Голос України» від 07.02.2023№ 26, він набрав чинності і підлягає застосуванню з 08.02.2023. Так, відповідно п. 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Згідно п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: - 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів". Наведеними приписами закону для платників податків, визначені інші збільшені строки для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування тазменшений розмір відповідальності. З наведеного вище вбачається одночасне існування двох різних нормативно-правових регулювань строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та відповідальності за їх порушення. При цьому аналіз положень наведених нормативно-правових актів свідчить про наявність колізій для їх застосування щодо предмету регулювання та часу. Необхідно також врахувати і приписи частини першої статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Тлумачення нормативно-правовим актам у часі надано Конституційним Судом України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, у якому Конституційний Суд уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може бути застосований до законів та інших нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. З огляду на вказану вище наявність колізій застосування нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, в частині предмету регулювання та у часі, колегія суддів звертає увагу, що визначальними елементами верховенства права є принципи правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5, від 29.06.2010 року №17-рп, від 11.10.2011 року №10-рп). За наведених обставин, до спірних правовідносин необхідне застосування приписів пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України основними засадами податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Відтак нарахування штрафних санкцій позивачу відповідно до п.120-1.1 статті 120 ПК України не відповідає основним засадам податкового законодавства, принципам верховенства права, зокрема принципам правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми. Як встановлено з матеріалів справи, а саме з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.06.2023р. №0/17190/0416, розмір штрафних санкцій контролюючим органом визначено відповідно до п.120-1.1ст.120-1 Податкового кодексу України за наступними податковими накладними: від 11.03.2022р. №1; від 25.03.2022р. №3; від 01.06.2022р. №5; від 08.06.2022р. №6; від 08.07.2022р. №1; від 14.07.2022р. №2; від 15.07.2022р. №29; від 15.07.2022р. №30; від 18.07.2022р. №3; від 01.08.2022р. №1; від 01.08.2022р. №2; від 26.08.2022р. №14; від 03.10.2022р. №2; від 06.10.2022р. №4; від 27.10.2022р. №6; від 23.11.2022р. №1. За викладених обставин та наведеного правового регулювання, контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.90 підрозділу 2 розділу та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Отже, вищевикладене дає підстави дійти до висновку, що відповідачем розрахунок штрафних санкцій здійснено неправомірно, що має своїм наслідком визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, змінюючи замість нього кваліфікацію правопорушення та змінюючи норму, на підставі якої позивача має бути притягнуто до відповідальності. Таким чином, навіть за можливості обчислити суму штрафу відповідно до зменшених розмірів, суд позбавлений можливості за власної ініціативи змінити кваліфікацію правопорушення та застосувати до позивача інше нормативне регулювання ніж те, яке було застосовано спірним рішенням. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2023 №439/Ж10/31-00-04-02-04 в частині нарахування штрафних санкцій, застосованих відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, в розмірі 787208,97 грн. Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкової накладної від 14.02.2023р. №2 та застосування штрафної санкції відповідно до вимог п.90 і п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з правомірністю такого нарахування, адже штрафна санкція застосована у відповідності до розмірів, визначених нормами чинними на час існування спірних відносин. На підставі викладеного, податкове повідомлення рішення від 01.03.2023 №439/Ж10/31-00-04-02-04 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 787208,97 грн. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Тепло-Квар". Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як свідчать матеріали справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 12113,14 грн. (а.с. 10), а за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції 18169,71 грн. (а.с. 111). Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги позов ТОВ "Тепло-Квар" фактично задоволено у встановлений судом спосіб, колегія суддів дійшла висновку, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 29519,72 грн. (11807,89 грн. за подання позивачем позовної та 17711,83 грн. за подання апеляційної скарги). Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року у справі № 520/18483/23 скасувати. Прийняти постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2023 № 0/17190/0416 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 787208,97 грн. В іншій частині задоволення позову відмовити. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Квар" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 29519 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 72 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Постанова складена в повному обсязі 14.12.23 р.