Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1066/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" грудня 2023 р. справа №200/1066/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 200/1066/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 200/1066/23 залишено без змін. До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, оскільки за позицією заявника судом при ухваленні судового рішення не вирішено питання про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції було витребувано справу № 200/1066/23 з місцевого суду. Так, заявник зазначає, що під час ухвалення рішення суд не вирішив питання про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн, пов`язані з поданням відзиву на апеляційну скаргу. У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач зазначає про необхідність застосування принципу співмірності розміру витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України за наявності відповідних доводів у клопотанні іншої сторони. Просить залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснено в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заява про винесення додаткового рішення по справі підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого. Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, який підписано представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бабаджаняном Г.А. Відзив було надіслано на адресу апеляційного суду засобами поштового зв`язку (а.с.235, т.1), зареєстровано в суді апеляційної інстанції 23 жовтня 2023 року, тобто після ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду. До відзиву на апеляційну скаргу додано докази направлення такого документу на адресу відповідача, а саме фіскальний чек від 31 серпня 2023 року (а.с.216, т.1). Отже, за наявними матеріалами справи суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу. На підтвердження здійснених судових витрат на правничу допомогу адвоката, до відзиву на апеляційну скаргу долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3027, ордер про надання правничої допомоги серії АА № 128073, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 30.08.2023 на суму 5000,00 грн, детальний опис наданої правничої допомоги за договором від 25.02.2023, додаткову угоду № 1 від 30 серпня 2023 року до договору від 25.02.2023 Так, згідно додаткової угоди Адвокатське бюро «Бабаджаняна Гранта» надає послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу по справі № 200/1066/23, вартість такої послуги складає 5000,00 грн. Також обумовлено, що визначений фіксований розмір винагороди, а тому останній не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Відповідно до детального опису адвокатом затрачено 3 години на складання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 200/1066/23, вартість 3000,00 грн. Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України). Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як встановлено з матеріалів справи, представником позивача дотримано встановлений строк. Згідно вимог частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Так, надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом цієї справи, апеляційний суд зазначає, що не відповідають ознакам «співмірності» заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу як складення відзиву на апеляційну скаргу (5000,00 грн), оскільки відзив на апеляційну скаргу фактично дублює зміст позовної заяви, містить покликання на обставини та правове обґрунтування, посилання на практику Верховного Суду, які викладені в оскарженому рішенні, а тому затрачений адвокатом час на підготовку такого документу не є співмірним із складністю та характером наданих послуг. Колегія суддів не приймає доводи представника позивача щодо виправданого розміру витрат на правничу допомогу за подання відзиву на апеляційну скаргу (5000,00 грн), що справа не є типовою, складною за своєю суттю, за наведених вище мотивів. Крім того, предмет спору у цій справі не містить багато спірних правовідносин, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу великої кількості первинних документів, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Отже, виготовлення відзиву на апеляційну скаргу не потребувало затрати значного часу . З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції за складання відзиву загальною вартістю 5000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та часом, об`єктивно необхідним адвокату для виконання відповідних робіт (послуг). Таким чином, сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України до 500 гривен. Керуючись статтями 23, 134, 139, 252, 311, 321, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 200/1066/23 задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок. Повне судове рішення 14 грудня 2023 року. Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін А. В. Гайдар