LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855728/2244/23

від 13.12.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 728/2244/23 Суддя (судді) першої інстанції: Роздайбіда О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Кузьмишина О.М. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. позивач ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив суд скасувати постанову серії БАД № 384715 від 06 серпня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП як протиправну та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позові, та фактично зводяться до незгоди позивача з рішенням суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 грудня 2023 року. Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті. Позивач у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити. У судове засідання відповідач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2023 року інспектором відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Гнідовським С. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесено постанову серії БАД №384715 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що 06 серпня 2023 року близько 17 год. 25 хв. в с. Красне по вул. Центральній ОСОБА_1 керував мототрактором «Зубр» Т24 без посвідчення водія категорії А1. Позивач вважаючи, що мототрактор марки «Зубр» Т24 не потребує державної реєстрації і керування таким здійснюється особою без посвідчення водія відповідної категорії, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про обґрунтованість прийнятого рішення, що є предметом оскарження у даному провадженні. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»). Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений наказом №73 від 06.11.2015(у редакції наказу НП України від 03.09.2019 №887), департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом НП України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законодавством України порядку. Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних(відокремлених) підрозділів та інших підрозділів патрульної поліції. Департамент є юридичною особою публічного права. Департамент та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту підзвітні та підконтрольні Департаменту. Департамент здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції Національної поліції України(крім справ пов`язаних з корупційними правопорушеннями); приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Разом з тим, нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.126 КУпАП. Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Використання у зазначених вище правових нормах формулювань: «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП»,- вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а, Наразі, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Отже, окремі інспектори та відповідні(територіальні) управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме центральний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч.2 ст.126 КУпАП. Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог. Колегія суддів звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Гнідовським С., який уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак, Департамент патрульної поліції, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи як співвідповідач судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом проведено також не було. Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Суд першої інстанції на всі вказані вище обставини увагу не звернув, чим припустився порушення норм процесуального права. Колегія суддів акцентує увагу, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що судом першої інстанції розглянуто справу за позовом, що заявлений до неналежного відповідача, з врахуванням відсутності у суду апеляційної інстанції можливості замінити його належним відповідачем, колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні позовних вимог до Відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області слід відмовити. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вказане вище не позбавляє його права повторно звернутися за захистом своїх прав, свобод та інтересів у встановлений законом спосіб та до належного відповідача. Відповідно до п.4 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Ніжинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді О.О. Беспалов О.М. Кузьмишина (повний текст постанови складено 13.12.2023р.)

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»