Ухвала КЦС ВС № 635/6316/21

У Х В А Л А 27 листопада 2023 року м. Київ справа № 635/6316/21 провадження № 61-15779ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2023 року, додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, ВСТАНОВИВ: У серпні 2021 року акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківгаз») до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 28 134 грн 75 коп., з яких: вартість донарахованого обсягу газу у розмірі 25 193 грн 73 коп., вартість витрат, пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу, у розмірі 2 941 грн 02 коп., а також судові витрати. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2023 року позов АТ «ОГС «Харківгаз» залишено без задоволення. Додатковим рішенням цього ж суду від 13 липня 2023 року стягнуто з АТ «ОГС «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 10 894 грн 06 коп. Постановою Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 рокуапеляційну скаргу АТ «ОГС «Харківгаз» залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін. У листопаді 2023 року АТ «ОГС «Харківгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким вимоги АТ «ОГС «Харківгаз» задовольнити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновків про те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпунктів а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань касаційна скарга не містить. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою зібраних судом у цій справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання заявника на порушення судами норм процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з зазначеними судовими рішеннями у цій справі та не дає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Наведене свідчить про те, що посилання заявника на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню, є необґрунтованими. Указані заявником доводи касаційної скарги по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі. Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 червня 2023 року, додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 жовтня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) обсягу природного газу та витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара