Постанова Одеський апеляційний суд № 520/3757/18

Номер провадження: 22-ц/813/6872/23 Справа № 520/3757/18 Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року по справі за скаргою Департаменту міського господарства Одеської міської ради на рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Євгенії Віталіївни, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_1 , про визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2021 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до суду зі скаргою на рішення та дії виконавця Щеглової Є.В., посилаючись на те, що у неї на виконанні перебуває виконавчий лист про зобов`язання Департаменту міського господарства Одеської міської ради не перешкоджати та оформити ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Вказаний виконавчий лист виконавець отримала 13.12.2021 року, однак постанову про відкриття виконавчого провадження винесла 15.12.2021 року, тобто з порушення встановленого законом строку. Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Проте виконавець, в порушення цього строку, надіслав постанову боржнику лише 22.12.2021 року. Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення. Крім того, скаржник зазначав, що ним розпочато виконання рішення ще до видачі виконавчого документу та відкриття виконавцем виконавчого провадження. За заявою ОСОБА_1 КП «Міське агентство з приватизації житла» сформовано проект приватизаційної справи та бланки проектів свідоцтва про право власності від 09.03.2021 року. Однак, під час перевірки документів, наданих ОСОБА_4 , було виявлено невідповідність між відомостями, зазначеними нею в заяві та відомостями, наданими Департаментом надання адміністративних послуг про зареєстрованих осіб. Заявнику було повідомлено про вказані обставини та рекомендовано надати документи на ім`я ОСОБА_5 . Проте ОСОБА_1 з відповідними документами ні до Департаменту ні до КП «Міське агентство з приватизації житла» не зверталась, а останні не уповноважені на самостійний збір документів, належним громадянам. Чинним законодавством визначено певний порядок та процедуру передачі квартир у власність громадян, який є обов`язковий для всіх. Прийняте Київським районним судом м.Одеси рішення від 14.11.2018 року не зобов`язує Департамент міського господарства оформити ОСОБА_1 приватизацію квартири всупереч вимогам законодавства. Процедура приватизації буде продовжена після надання ОСОБА_1 відповідних документів. На підставі наведеного скаржник просив визнати незаконною постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження та скасувати її. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року у задоволенні скарги Департаменту міського господарства Одеської міської ради відмовлено. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Департамент міського господарства Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року скасувати та задовольнити скаргу Департаменту у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Будучи в розумінні ст.ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, призначеної на 21.11.2023 року на 15.00 годину, сторони до суду не з`явились, причини неявки не повідомили, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не клопотали, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи розумні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, усвідомленість її учасників про розгляд справи, відсутності від сторін клопотань про відкладення, та достатньої наявності у справі матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ст..375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Матеріалами справи встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2018 року позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задоволено. Зобов`язано Департамент міського господарства Одеської міської ради не перешкоджати та оформити ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приватизацію квартири АДРЕСА_1 . 29.10.2021 року Київським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист. ОСОБА_1 звернулась до Відділу примусового виконання рішень із заявою від 08.12.2021 про прийняття на примусове виконання виконавчого листа (а.с.140, том 2). 13 грудня 2021 року виконавчий лист передано до виконання виконавцеві Щегловій Євгенії Віталіївні (а.с.139, том 2). 15 грудня 2021 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Щегловою Є.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м.Одеси 29.10.2021 року про зобов`язання Департамента міського господарства Одеської міської ради не перешкоджати та оформити ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 приватизацію квартири АДРЕСА_1 (а.с.141-142, том 2). Того ж дня, 15.12.2021 року, виконавцем скеровано на адресу Департаменту міського господарства Одеської міської ради постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2021 року (а.с.143, том 2). Відповідно до ст..1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно розділу ІІІ п.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно п.1 ч.1, ч.5-6 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону , зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ч.3 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно ст..8 ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 2021 року складала: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень. Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю. Відповідно ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Таким чином, аналізуючи наведене, колегія суддів вбачає, що оскаржувана постанова виконавця Щеглової Є.В. про відкриття виконавчого провадження від 15 грудня 2021 року за формою, змістом та реквізитами відповідає усім визначеним вимогам пункту 7 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч.6 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, виконавцем правильно визначено суму виконавчого збору 26 000 грн. з розрахунку чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати 6 500 х 4 = 26 000, про що вказано в постанові про відкриття виконавчого провадження. Будь-які докази про наявність підстав для повернення виконавчого листа матеріали справи не містять. Та обставина, що виконавцеві передано виконавчий лист до виконання 13.12.2021 року, а він відкрив виконавче провадження 15.12.2021 року, і на адресу боржника по факту відправив постанову лише 22.12.2021 року, не є достатньою підставою для скасування по суті правильної постанови про відкриття виконавчого провадження та невиконання у зв`язку з цим рішення суду. Рішення державного виконавця, яке по суті є правомірним, не може бути визнано незаконним та скасованим з одних лише формальних підстав. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист. Доводи апеляційної скарги, що постанова виконавця не містить мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову є безпідставними та спростовується змістом постанови, в якій виконавець мотивував підстави відкриття виконавчого провадження наявністю виконавчого листа від 29.10.2021 року та відсутністю підстав для його повернення, посилаючись на норми ст..3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження», які регулюють порядок відкриття виконавчого провадження. Доводи апеляційної скарги, що Департамент не перешкоджає у виконанні рішення суду, але через ненадання ОСОБА_1 відповідних документів не може здійснити приватизацію квартири не є підставою для скасування постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження, а є підставою для оскарження рішення Київського районного суду м.Одеси від 14.11.2018 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту міського господарства Одеської міської ради - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений: 08.12.2023 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова