Постанова 4850 № 360/529/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2023 року справа №360/529/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Кириленка Андрія Володимировича на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (повне судове рішення складено 31 липня 2023 року у м. Дніпро) у справі № 360/529/23 (суддя в І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Представник позивача Мандрик Владислав Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся суду з позовом до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому позивач просив суд: - визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою № 168 у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з травня 2022 р. по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року з урахуванням фактично сплачених сум; - визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 № 2744-ОС, в частині позбавлення додаткової винагороди майстра-сержанта ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленням на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі до 100 000 грн за серпень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 № 165 (гриф) його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_2 ). Таким чином, представник позивача вважав, що позивач набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови № 168 у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів), перебуваючи у службовому відрядженні. У зв`язку з чим, в його інтересах до відповідача був направлений адвокатський запит з проханням про виплату щомісячної доплати у підвищеної вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою № 168, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року. Відповідачем надано відповідь від 22.04.2023 за № 25/2903-23-вих, в якій зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час його безпосередньої участі у бойових діях. При цьому відповідач в період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року здійснював йому виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць. Факт виконання ним бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів), що відповідно до п.3 розділу IV Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначає безпосередню участь у бойових діях на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168 в період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року. Також позивач вважав, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог наказів №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди. Оскільки відповідач не нарахував та не виплачував йому підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року, тому позивач вважав таку бездіяльність відповідача протиправною та просив задовольнити суд позов в цій частині. Крім того, представник зазначав, що у відповіді відповідача зазначено, що 18.08.2022 стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за перебування військовослужбовця в місті несення служби в стані алкогольного сп`яніння, відповідальність, за яке передбачена ст.172-20 КУпАП та постановою Голосіївського районного суду м. Києва визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне правопорушення у вигляді штрафу. У відповідності до підпункту 4 пункту 8 наказу АДПСУ від 30.07.2023 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (зі змінами) майстер-сержант ОСОБА_1 був позбавлений додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 за серпень місяць 2022 року, що було реалізовано наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 № 2744-ОС. Позивач не погодився з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2022 № 2744-ОС в частині, що стосується позбавлення його додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 за серпень місяць 2022 року, просив суд визнати його протиправним та скасувати, оскільки ані положеннями Дисциплінарного статуту, ані положеннями Кримінального кодексу України, не передбачено прийняття до військовослужбовців такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення додаткової грошової винагороди. Перелік видів дисциплінарних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення знаходиться поза межами правового поля. Оскільки позивач вважав вказаний наказ протиправним, тому, на його думку, є всі правові підстави для виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 за серпень 2022 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки Накази №392-/0/81-22-АГ та №628/0/81-22-АГ зачіпають соціально економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказані Накази підлягали державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку. Наголошує, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів), що відповідно до п.3 Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бонових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; визначає безпосередню участь у бойових діях на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168 в період з травня 2022 року по червень 2022 року та з вересня 2022 року по січень 2023 року. Зауважує, що ані положенням Дисциплінарного статуту, ані положеннями Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено прийняття до військовослужбовців такого виду дисціплінарного стягнення, як позбавлення додаткової грошової винагороди. Наведений перелік видів дисциплінарних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення знаходиться поза межами правового поля. Звертає увагу, що Постанова № 168 також не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю. Такого обмеження не передбачено узагалі жодним нормативно-правовим актом України, що свідчить про безпідставність позбавлення таких виплат. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: м. Бориспіль, Київська область, ОКПП "Київ", проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України; з 13.03.2020 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ). Військове звання: майстер-сержант. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) від 14.02.2023 №72-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби до 5 прикордонного загону. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2023 №12/885 позивач з 24.02.2022 по 01.07.2022 безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника Євгенія Пікуса від 03.07.2022 №1701-ВВ «Про особовий склад», бойового розпорядження № 1672 гриф від 01.07.2022 військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зокрема позивач відряджений до НОМЕР_4 прикордонного загону (м. Чоп) на відновлення після перебування в межах Луганської та Донецької областей. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.08.2022 №83дск «Про внесення зміни до штатів органів охорони державного кордону України» відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » виключений в повному складі, замість цього введений відділ прикордонної служби №2, у зв`язку з цим позивач був виведений в розпорядження начальника загону. В подальшому, позивач вибув до НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на ділянку українсько білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_5 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), з метою проведення інженерних робіт. Також судами встановлено, що 20.05.2022 о 19.32 військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в тому числі і позивач, відмовились виконувати бойовий наказ щодо вибуття до північно східної околиці н.п. Лиман Донецької області, з метою відсічі збройної агресій Російської Федерації на території України з завданням виставлення постів спостереження та ведення оборонних дій на визначених позиціях у разі нападу противника. Керуючись пунктом 1 розділу 2 Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 листопада 2021 року № 815, з метою з`ясування причин та умов наказом начальника загону від 22.05.2022 №864-АГ «Про призначення службового розслідування» призначено комісію для проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування по факту відмови 20.05.2022 від виконання бойового розпорядження (наказу) №661 від 03.06.2022, в якому комісія встановлює, що факт відмови 20.05.2022 від виконання бойового розпорядження (наказу) знайшов своє підтвердження. Матеріали службового розслідування направлені на адресу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил для долучення до матеріалів справи. На час проведення службового розслідування були внесені відомості до ЄРДР за №42022052100000328 від 25.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 402 КК України. Крім того, 24.06.2022 в н.п. Слов`янськ під час постановки бойового наказу на висунення в оперативне підпорядкування 17 ОМПБр із завдання зайняти визначений рубіж оброни з метою недопущення прориву противника в напрямку міста Лисичанськ військовослужбовці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зокрема позивач, відмовились виконувати бойовий наказ. Керуючись пунктом 1 розділу 2 Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 листопада 2021 року №815, з метою з`ясування причин та умов наказом начальника загону від 26.06.2022 №1557- АГ «Про призначення службового розслідування» призначено комісію для проведення службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування по факту відмови військовослужбовцями відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від виконання бойового розпорядження (наказу), в якому комісія встановлює, що факт відмови 24.06.2022 від виконання бойового розпорядження (наказу) знайшов своє підтвердження. Матеріали службового розслідування направлені на адресу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил для долучення до матеріалів справи. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2022 по справі 752/10638/22 позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки 20 серпня 2022 року перебував на території Головного військово-медичного центру ДПСУ по вул. Ягідна, 58 у м. Києві у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану). На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 грн. Наказами начальника військової частини НОМЕР_1 «Про виплату грошового забезпечення»: - від 08.06.2022 №1148-ОС наказно не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за травень 2022 року, відмовився виконувати бойовий наказ, внесено відомості до ЄРДР; - від 08.07.2022 №1832-ОС наказно не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за червень 2022 року, відмовився виконувати бойовий наказ, внесено відомості до ЄРДР; - від 03.09.2022 №2744-ОС наказно не виплачувати додаткову винагороду ОСОБА_1 за серпень 2022 року, виявлений на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння, складено протокол про адміністративне правопорушення частиною третьою статті 172-20 КУпАП. Згідно відомостей зазначених в особистій картці на грошове забезпечення за 2022 рік та архівних відомостей грошового забезпечення за 2022 рік ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено: - додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн у травні, червні, серпні та вересні 2022 року; - збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн у травні, червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2022 року. Згідно відомостей зазначених в особистій картці на грошове забезпечення за 2023 рік та архівних відомостей грошового забезпечення за січень 2023 року ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 100 000 грн. Позивач оскаржує лише наказ начальника військової частини НОМЕР_1 «Про виплату грошового забезпечення» від 03.09.2022 №2744-ОС в частині невиплати йому додаткової винагороди за серпень 2022 року та бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за травень, червень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року та січень 2023 року. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами частини першої статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року № 661-IV з відповідними змінами та доповненнями в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин (далі - Закон № 661- IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення [...]. До особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України (частина перша статті 14 Закон № 661- IV). Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону № 2011-XII). До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 статті 9 Закону № 2011-XII). За приписами пункту 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України [...]. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 (далі - Наказ МВС №558) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Цей наказ містить загальні положення щодо правил та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та аналогічно із Законом № 2011-XII передбачає у його структурі таку складову, як одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, жодних норм щодо порядку та умов виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби на період дії воєнного стану додаткової винагороди Наказ МВС №558 не містить. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації та проведенням активних бойових дій на території Київської, Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України» військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Постановою № 168 (в первісній редакції) (далі - Постанова №168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 1 Постанови № 168 (в ред. зі змінами внесеними постановою від 07.07.2022 № 793) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінальновиконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Аналіз змісту пункту 1 Постанови №168 дозволяє виявити обов`язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби у розмірі до 100 000 грн: - період дії воєнного стану; - безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; - безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів. В подальшому, Постанова № 168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», вказаний пункт 2-1 Постанови № 168 підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року. В свою чергу, на виконання Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято: наказ від 31.03.2022 №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 164-АГ), застосовується з 24 лютого 2022 року; наказ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», застосовується з 01 серпня 2022 року (далі - наказ 392-АГ) та наказ від 09.12.2022 №628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - наказ 628-АГ), який набирає чинності та застосовується з 01.12.2022 (цей наказ застосовувався за період грудень 2022 року січень 2023 року). Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби видано на реалізацію пункту 2-1 Постанови № 168 з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, про що зазначено в преамбулах вказаних наказів. Таким чином, зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби не зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та не мають міжвідомчого характеру, не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а саме регламентують порядок підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Колегія суддів звертає увагу, що Наказ №164-АГ виданий до того, як була ухвалена Постанова № 793, а редакція пункту 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу №164-АГ) передбачала, що «виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)». Після того, як набрала чинність Постанова № 793, якою, пригадаєм, Постанова №168 була доповнена пунктом 21, умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відтак, мали бути визначені відповідним міністерством. Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року №36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252. Зазначені Порядок та умови введені в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Зважаючи також на те, коли були затверджені наступні порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, колегія суддів вимушена констатувати також, що протягом періоду, якого стосується спір у цій справі, Міністерство внутрішніх справ України не затвердило порядку, який би визначав умови виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №

168. Поза тим, Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ щодо впорядкування виплати додаткової винагороди залишаються чинними і щонайменше протягом спірного періоду регулювали ті питання, які необхідні для належного виконання пункту 1 Постанови №

168. За частиною першою статті 8 Закону України від 03.04.2003 № 661-ІV «Про Державну прикордонну службу» (далі - Закон № 661-ІV) керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює Голова Державної прикордонної служби України. Відповідно до п.3,4 ч.l ст. 19 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) одними із обов`язків державної прикордонної служби України є припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України та участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав. Відповідно до пункту 9 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення), Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. Згідно пункту 10 цього Положення Адміністрацію Держприкордонслужби очолює Голова Держприкордонслужби. Назване Положення не передбачає оприлюднення цих актів, зокрема і як умову, з якою пов`язується їхня чинність. Аналізуючи написані вище положення пункту 21 Постанови № 168 у зіставленні з Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ через призму того, чи правомірним (дозволеним, правним, легітимним) є застосування положень цих наказів для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн) колегія суддів дійшла висновку, що це застосування має як юридичне підґрунтя, так і раціональне пояснення. Голова Держприкордонслужби відповідальний за очолюваний ним орган і Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ, які він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168, має правну основу. Приписи пункту 1 Постанови № 168 пов`язують виплату військовослужбовцям додаткової винагороди у [збільшеному] розмірі до 100000,00 грн з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Колегія суддів гадає, що текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 (щодо умов для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у [збільшеному] розмірі до 100000,00 грн) має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав. Для належного виконання пункту 1 Постанови № 168 і виплати додаткової винагороди військовослужбовцям з урахуванням їхньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, Голова Держприкордонслужби затвердив Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ, у яких, серед іншого, написано, що треба розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі також - бойові дії або заходи). З погляду колегії суддів, Голова Держприкордонслужби, який здійснює безпосереднє військове керівництво цим органом, організовує виконання покладених на неї завдань і функцій, затверджує кошториси, плани використання бюджетних коштів, штатні розписи структурних підрозділів, своїми Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ затвердив акти, якими мало б керуватися командування структурних підрозділів для належного підтвердження участі військовослужбовців Держприкордонслужби у бойових діях і заходах, за що цим військовослужбовцям належить виплатити додаткову винагороду, що ніяким чином не звужує прав військовослужбовців на її отримання. Пам`ятаючи також про те, що Держприкордонслужба є правоохоронним органом спеціального призначення і виконує свої завдання в умовах дії воєнного стану, колегія суддів не має підстав заперечити обов`язковість дотримання вимог Наказів №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ, які націлені головно на те, щоб розкрити/роз`яснити зміст положень пункту 1 Постанови № 168 (з уваги на функції Держприкордонслужби) і організувати порядок їх виконання/реалізації, позаяк йдеться про військовослужбовців та публічні кошти. Відповідно до частин першої, другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. З наведених міркувань колегія суддів дійшла висновку, що протягом спірного періоду командування Військової частини НОМЕР_1 діяло правомірно, коли у свій діяльності та в умовах дії воєнного стану дотримувалося затверджених Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ вимог та діяло відповідним чином. У контексті цього спору це означає, що Військова частина НОМЕР_1 мала б пов`язувати виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн з виконанням військовослужбовцем завдань, які перелічені у Наказах №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ. Отже, стосовно того чи можуть застосовуватися Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ до правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 21 Постанови № 168, колегія суддів відповідає, що затверджені Наказами №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ положення для реалізації положень пункту 1 Постанови № 168 підлягають застосуванню до спірних відносин. Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року в справі № 520/690/23 у схожих правовідносинах. Відповідно до пункту 1 Наказу 164-АГ на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу, зокрема в органах охорони державного кордону виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключенні із списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах. Пунктом 1 Наказу 392-АГ було визначено, що військовослужбовцям, крім випадків передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення зі списків особового складу органу ДПСУ на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Пунктом 1 Наказу 628-АГ було визначено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану виконує обов`язки військової служби. Отже, з урахуванням фактичного часу виконання обов`язків військової служби, позивач в період з лютого - грудень 2022 року (крім травень, червень, серпень, вересень) та в січні 2023 року отримував в повному обсязі додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов`язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов`язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень. Як вже зазначалося, умовами для виплати такої збільшеної додаткової винагороди є безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів під час воєнного стану. Пунктом 2 Наказу 164-АГ передбачено, під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держав и безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих ( захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсiйнорозвiдувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацію військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій; виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами Відповідно до пункту 3 Наказу 164-АГ склад органів та підрозділів Держприкордонслужби, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначати наказом Голови Державної прикордонної служби України у відповідності до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермiнове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1). Зазначений перелік документів є вичерпним. Пунктом 9 Наказу 164-АГ передбачено, що до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які [...] відмовились виконувати бойові накази - за місяць, у якому здійснено таке порушення. Таким чином, у разі відмови військовослужбовців виконувати бойовий наказ останні не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень та 30 000 гривень за місяць, у якому здійснено таке порушення. Як встановлено судами раніше, позивач відмовився виконувати бойові накази 20.05.2022 та 24.06.2022. Дані факти знайшли своє підтвердження у висновках службового розслідування №661 від 03.06.22 та №1507 від 20.07.2022 відповідно. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано суду доказів оскарження вищевказаних висновків службового розслідування або наказу про результати службового розслідування у порядку, встановленому законом. Підсумовуючи вище викладене, окружний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач правомірно, маючи на те законні підстави, не здійснив виплату позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 за місяці, у яких здійснено позивачем такі порушення, а саме за травень та червень 2022 року. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до статті 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема: поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Відповідно до пункту 8 Наказу 392-АГ начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець, зокрема: 4) притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення за місяць, у якому здійснено таке правопорушення відповідно до рішення суду. Як встановлено вище, 20 серпня 2022 року позивач перебував на території Головного військово-медичного центру ДПСУ по вул. Ягідна, 58 у м. Києві у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду (воєнного стану). Главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачені військові правопорушення. Так, відповідно до частини першої статті 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідальність за частиною третьою статті 172-20 КУпАП настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2022 по справі 752/10638/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 грн. Вказана постанова набрала законної сили 23.09.2022. Позивачем не надано суду доказів оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2022 по справі 752/10638/22 у порядку, встановленому законом. Аналізуючи у сукупності вказані норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що оскільки позивач притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення, тому у відповідача були наявні правові підстави для видання наказу від 03.09.2022 №2744-ОС «Про виплату додаткової винагороди», яким наказав не виплачувати додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, зокрема й позивачу у серпні 2022 року. Підстав неправомірності вказаного наказу судом не встановлено. Доводи представника позивача про те, що позивач не може бути притягнутий двічі за одне і те саме порушення є неприйнятними, оскільки у даному випадку невиплата збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди не є видом дисциплінарного стягнення в розумінні Дисциплінарного статуту. Пунктом 2 Наказу 392-АГ визначено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником. Пунктом 4 Наказу 392-АГ передбачено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службовобойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Відповідно до пункту 11 Наказу 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Тобто, для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди необхідна інформація, зокрема про позивача, у відповідності до Додатку 2 пункту 11 Наказу 392-АГ, з зазначенням підстав. Судами встановлено, що на адресу відповідача надходили донесення від НОМЕР_5 прикордонного загону від 02.11.2022 № 22/4227-22-Вих та від 15.12.2022 №22/5232-22-Вих (період лише жовтень листопад 2022 року). У вказаних донесеннях були наявні рапорти безпосереднього командира щодо виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 лише у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. А саме: у жовтні - за 21 день (з 1 по 17.10.2022 та з 28 по 31.10.2022); у листопаді - за 30 днів (з 1 по 30.11.2022). Жодних підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за вересень, жовтень та листопад 2022 року сторонами суду не надано. Як наслідок, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за вересень, жовтень та листопад 2022 року. Абзацом 2 пункту 1 Наказу 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 2 наказу 628-АГ визначено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій: 1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження безпосереднього зіткнення з противником; 2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; 3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження); 4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником; 5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями; 7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів. Зазначений перелік бойових (спеціальних) завдань є вичерпним та застосовується до різних підрозділів органів охорони державного кордону окремо, оскільки кожен підрозділ виконує завдання в межах свого призначення. Проте, основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Кожне вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником фіксується окремо в Журналі бойових дій. Пунктом 3 наказу 628-АГ передбачено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційновахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах. Зазначений перелік документів також є вичерпним. Відповідно до пункту 7 наказу 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу. Відповідно до пункту 8 наказу 628-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Так, судом встановлено, що на адресу відповідача надійшло донесення від НОМЕР_5 прикордонного загону від 26.12.2022 № 22/5480-22-Вих. У вказаному донесенні наявний рапорт безпосереднього командира щодо виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, лише у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби, а саме за 1 день грудня 2022 року, оскільки з 02 по 31.12.2022 позивач перебував на лікуванні у міській лікарні населеного пункту Городня Чернігівської області. Відповідно до підпункту 6 пункту 11 Наказу 628-АГ додаткова винагорода не виплачується військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я усіх форм власності (крім випадків, передбачених підпунктом 2 пункту 9 цього наказу, стаціонарного або амбулаторного лікування у закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби чи лікування за їх направленнями в інших закладах охорони здоров`я, а також проведення медичного огляду військово-лікарською комісією Держприкордонслужби) за весь період перебування на лікуванні. Жодних підтверджуючих документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за грудень 2022 року сторонами суду не надано. Як наслідок, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за грудень 2022 року. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Отже, саме Головнокомандувач Збройних Сил України визначає територію України, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 26 від 02.02.2023 Чернігівська область з січня 2023 року не включена до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Оскільки Чернігівська область у період з 01 по 31 січня 2023 року вже не включена до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, тому підстав для виплати позивачу у відповідності до вимог пункту 1 Постанови № 168 збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень за січень 2023 року також немає. Отже, судами не встановлено порушень в діях відповідача щодо невиплати позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000 гривень, передбаченої Постановою № 168, за травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року та січень 2023 року. Є неприйнятним посилання представника позивача на положення Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, оскільки спеціальними нормами, які застосовуються при вирішенні даного спору є Постанова № 168 та Накази №164-АГ, №392-АГ, №628-АГ Адміністрації Держприкордонслужби. Суд не приймає доводи позивача, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах. Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень. З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору. Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури. Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно зі статтею 245 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя з`ясування об`єктивної істини у справі. Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. З огляду на викладене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем та його представником не наведено аргументів і не надано доказів того, що відповідачем не правильно розраховано додаткову винагороду у збільшеному розмірі за вказаний період, зокрема щодо її визначення пропорційно часу участі позивача у відповідних діях та заходах. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача Кириленка Андрія Володимировича залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі № 360/529/23 залишити без змін. Повне судове рішення 12 грудня 2023 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук